Говори української мови: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Friend (обговорення | внесок) |
Friend (обговорення | внесок) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
=== Південно-східне наріччя === |
=== Південно-східне наріччя === |
||
До південно-східного наріччя належать [[середньонаддніпрянський говір|середньонаддніпрянський]], [[слобожанський говір|слобожанський]] та [[степовий говір|степовий]] говори. |
До [[Південно-східне наріччя|південно-східного наріччя]] належать [[середньонаддніпрянський говір|середньонаддніпрянський]], [[слобожанський говір|слобожанський]] та [[степовий говір|степовий]] говори. |
||
Охоплює говори південних районів [[Київська область|Київської]] та [[Сумська область|Сумської]] областей, усієї території [[Харківська область|Харківської]], [[Луганська область|Луганської]], [[Донецька область|Донецької]], [[Полтавська область|Полтавської]], [[Запорізька область|Запорізької]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Херсонська область|Херсонської]], [[Кіровоградська область|Кіровоградської]], [[Черкаська область|Черкаської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]] та [[Одеська область|Одеської]] областей. |
|||
=== Південно-західне наріччя === |
=== Південно-західне наріччя === |
Версія за 18:48, 9 серпня 2008
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/6 серпня 2008. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Говір, говірка — один з варіантів діалекту. Від діалекту відрізняється вузчим поширенням: як правило, діалект включає в собі декілька говорів (говірок), що вживаються у різних селищах однієї місцевості, на якій поширено цей діалект.
Географія українських говірок
Притаманний говірний ареал поширення визначається шляхом лінгвістичного картографування (див. Лінгвістична географія). Зовнішні межі Говору окреслюються пасмами ізоглос найважливіших у структурому відношенні явищ. У територіальному плані говір не є чітко відмежованим, замкнутим утворенням. Ізоглоси окреслюють ядро і периферію говору: у ядрі зосереджуються його основні структурні особливості; окраїнні говірки у своїй структурі можуть поєднувати риси сусідніх говірок, витворювати ознаки перехідного діалектичного типу. Риси, що визначають специфіку говору, можуть виявлятися лише у частині говірок, спричиняти його внутрішню диференціацію. Межі говору історично рухомі, їх зміна може зумовлюватися як зміщенням ізоглос визначальних рис у процесі міждіалектичної взаємодії (т. з. мовна експансія, напр., переміщення на північ меж поширення дифтонгів), так і колонізацією носіями говору нових територій (напр., поширення гуцульського говору на Мараморощині і Буковині в 17 — 19 ст.).
Південно-східне наріччя
До південно-східного наріччя належать середньонаддніпрянський, слобожанський та степовий говори.
Охоплює говори південних районів Київської та Сумської областей, усієї території Харківської, Луганської, Донецької, Полтавської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Кіровоградської, Черкаської, Миколаївської та Одеської областей.
Південно-західне наріччя
Поширене на заході України (крім Волині та Полісся) — від Закарпаття і Галичини до південної Київщини і Черкащини.
До нього входять лемківський, надсянський (долівський), закарпатський, покутсько-буковинський, гуцульський, бойківський, наддністрянський, волинський і подільський говори.
Північне наріччя
Характерне для північних територій України: Волині, Рівненщини, Житомирщини, Київщини, Чернігівщини та північної частини Сумської області.
До північного (поліського) наріччя належать східнополіський (лівобережнополіський), середньополіський (правобережнополіський) і західнополіський говір.
Відносність та розмитість поділу
Кількість українських говорів, їх межі, глибина протиставності іншим говорам, а також їх внутрішне членування на групи говірок можуть бути як наслідком племінної диференціації з доісторичніх часів, так і пізніших різночасових політико-адмінистративних об'єднань і перегрупувань земель, наявності і зміни впродовж тривалого періоду розвитку адмінистративних, культурних, релігійних і освітніх центрів. Тому межі говору, лише зрідка можуть бути надійно пов'язані з конкретними кордонами між державами, феодальними землями, племенами, що існували в минулому.
|