Срібний перетин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Срібний перетин
Числове значення 2,4142135623 ± 1,0E−10
Формула
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
CMNS: Срібний перетин у Вікісховищі

Срібний пере́тин — константа, що відбиває геометричне співвідношення, яке вирізняється певною естетичністю; на відміну від золотого перетину, за алюзією з яким його названо, не має загальноприйнятого означення та позначення.

С. п. — ірраціональне алгебраїчне число, яке дорівнює приблизно 2,41 або точно .

Система числення Запис С. п.
Двійкова 10.0110101000001001111…
Десяткова 2.4142135623730950488…
Шістнадцяткова 2.6A09E667F3BCC908B2F…
Ланцюговий дріб

Найбільш послідовним[джерело?] означенням є таке:

Дві величини перебувають у С. п., якщо відношення суми меншої та подвоєної більшої величин до більшої величини таке саме, як і більшої до меншої величини.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Принаймні останнім часом[коли?], деякі мистці вважають це відношення «красивим», можливо, спираючись на теорію динамічних прямокутників Джея Гембриджа[en]. Математики досліджували С. п. ще в древній Греції (хоча така назва, можливо, з'явилася нещодавно) через його зв'язок із квадратним коренем з 2, ланцюговими дробами, квадратними трикутними числами, числами Пелля, восьмикутником тощо.

Алгебраїчний зміст[ред. | ред. код]

Позначимо С. п. через , тоді:

.

Це рівняння має єдиний додатний корінь.

(послідовність A014176 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS)
Квадратний корінь з 2 дорівнює довжині гіпотенузи в прямокутному △ABC з довжиною катетів 1
Квадратний корінь з 2 дорівнює довжині гіпотенузи в прямокутному △ABC з довжиною катетів 1

На рисунку праворуч відображено геометричне доведення, що корінь з двох — ірраціональний. Враховуючи, що і , маємо: .

Формули[ред. | ред. код]

  • . Це випливає з

Послідовні наближення цього безперервного дробу (2/1, 5/2, 12/5, 29/12, 70/29, …) є відносинами послідовних чисел Пелля. Ці дроби дають хороші раціональні апроксимації срібного перетину, аналогічне тому, що золотий перетин наближається відношенням послідовних чисел Фібоначчі.

Інші визначення[ред. | ред. код]

Існують інші визначення «срібного перетину».

Наприклад, відштовхуючись від визначення золотого перетину через ланцюгову дріб, срібними називають будь-які ланцюгові дроби, у яких знаменники постійні:

.

Для використання у відсотковому розподілі використовується відношення, близьке до однієї з вищевказаних підхожих дробів, — «71/29» (в сумі дають 100).

Також зустрічається визначення срібного перетину: відношення цілого відрізка до меншого як довжини окружності до діаметра, тобто Пі. Особливо цим захоплюється поет, письменник і дослідник старовини Андрій Чернов (див. бібліографію).

Іншими словами, треба розгорнути окружність у відрізок прямої, а потім відкласти з будь-якого кінця діаметр окружності.

Якщо «золото» — проста геометрична симетрія і спосіб гармонізації прямого, «срібло» — гармонія, яка зіставляє пряме і кругле.

Так, він припускає, що саме в срібному перетині розбиваються частини деяких літературних творів: «Мідний вершник» О. С. Пушкіна та «Слово о полку Ігоревім». Також щодо розмаху рук людини до його росту Чернов бачить число , де Φ — золотий перетин.

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]