Лигатне
| Лигатне | |
|---|---|
 Дім Фалеса | |
  Лигатне | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Відземе |
| Край | Цесіський край |
| Площа | |
| • Загалом | 7,4 км² |
| Висота | 88 м |
| Населення (2016)[1] | |
| • Загалом | 1147 ос. |
| • Густота | 155 осіб/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Сайт | www.ligatne.lv |
 | |
|
| |
Ли́гатне (латис. Līgatne, нім. Ligat) — місто в Цесіському краї Латвії, в історичній області Відземе. В 2009—2021 роках — адміністративний центр Лигатненського краю.
Назва Лігатне вперше зустрічається у документах Шведської Відземе в першій половині XVII століття. У 1630 році в книзі записів зафіксовано, що так називалася одна з хат латвійських селян Сігулдського повіту, а також шинок, що знаходився біля Ризької — Цесійської дороги, на березі річки Лігатне.
Рішучим для розвитку Лігатне став 1815 рік, коли ризький торговець шовком Конрад Юстус Шторх придбав у маєтку Палтмале земельну ділянку для будівництва паперових млинів.
Спершу папір виробляли у пристосованих млинах маєтку Палтмале, але вже у 1816 році збудували нові паперові млини — так звану «фабрику ручної роботи» (Handfabrik, також відому як Anfabrik або Ānfabrik). На Handfabrik папір виготовляли вручну до 1871 року. У 1830 році завершено будівництво нової будівлі — так званої Головної або Середньої фабрики. У цій будівлі Лігатненська паперова фабрика працювала до 2014 року.
Кінець XIX століття пов’язаний з періодом розквіту Лігатне. У цей час фабрика проводила масштабне будівництво: зводили житлові будинки для робітників та адміністрації, лікарню, пологовий будинок, фабричний клуб, школу, будинок для непрацездатних та аптеку. Фабрика мала на той час унікальну соціальну модель: робітникам надавали безкоштовне житло, електрику, опалення, медичне обслуговування, освіту для дітей, забезпечення для літніх людей.
Завдяки відносно хорошим умовам життя революційні події 1905 року в Лігатне пройшли спокійно.
Під час Першої світової війни паперова фабрика була частково (1915 рік), а потім повністю (1917 рік) евакуйована. Виробництво паперу відновилося у 1921 році. У 1925 році паперовому поселенням, що носило назву Лігатне, присвоїли статус густозаселеного села. У 1935 році до Лігатне приєднали село Спрінґуґкалнс на протилежному березі річки, і його перейменували на Лігатненську паперову фабрику, щоб відрізнити від села Лігатне біля залізничної станції, що виникло за 6 км.
Під час Другої світової війни паперова фабрика працювала до 1944 року, коли відступаюча німецька армія частково підірвала фабрику. Руйнування були незначні, і виробництво відновилося 1945 року.
У 1949 році Лігатне отримала статус робітничого селища (з 1961 року — селища міського типу). У 1993 році Лігатне отримало міські права. З 2009 року — центр Лігатненського краю.
У 2021 році Лігатненський край був приєднаний до нового Цесіського краю.
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- www.ligatne.lv Офіційний сайт [Архівовано 21 січня 2010 у Wayback Machine.]