Територія Папуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Територія Папуа
англ. Territory of Papua
Британська колонія
1884 – 1949
Прапор Герб
Прапор Герб
LocationTerritoryPapua.png


Столиця Канберра
Мова(и) Англійська (офіційна),
австронезійські мови,
папуаські мови,
ток-пісін
Форма правління Конституційна монархія

Терито́рія Папуа́ (англ. Territory of Papua) — колишня колонія Великої Британії, а з початку XX століття — Австралії, що займала південно-східну частину о. Нова Гвінея. У 1949 році була об'єднана з австралійською колонією Територія Нова Гвінея, в результаті чого утворилась Територія Папуа та Нова Гвінея.

Передісторія[ред.ред. код]

Археологічні дані свідчать про те, що люди прибули на Нову Гвінею щонайменше 60000 років тому. Вони створили меланезійські кам'яні знаряддя та сільське господарство. Португальські та іспанські мореплавці в південній частині Тихого океану ввійшли у води Нової Гвінеї на початку XVI століття. У 15261527 роках португалець дон Жоржі де Менезеш (порт. Jorge de Meneses) прийшов на головний острів «Папуа». У 1545 році іспанець Іньїго Ортіс де Ретес (ісп. Íñigo Ortiz de Retes) дав острову назву «Нова Гвінея» в зв'язку з тим, що він побачив подібність між мешканцями острова й африканського узбережжя Гвінеї. Знання внутрішньої частини острова залишалися мізерними протягом декількох століть після цих перших європейських відвідин.

Історія[ред.ред. код]

1883 рік, церемонія підйому британського прапора під час анексії Квінслендом південно-східної частини острова Нова Гвінея.
Поділ острова Нова Гвінея після 1884 року.

У 1883 році сер Томас МакІлрейз[en], прем'єр-міністр Квінсленда, доручив Генрі Честеру (18321914), магістрату поліції острова Терсді, відправитись до Порт-Морсбі та формально анексувати Нову Гвінею й прилеглі острови від імені британського уряду. 3 квітня 1883 року Честер прибув в Порт-Морсбі та о 10-й ранку 4 квітня виконав цю церемонію. Він зачитав прокламацію англійською мовою, після чого преподобний Джеймс Чалмерс переклав її однією з місцевих мов моту[en][1]:

Я, Генрі Мейджорбенкс Честер, представник магістрата острова Терсді, в колонії Квінсленд, діючи на підставі інструкцій від уряду названої колонії, беру володіння всією цією частиною Нової Гвінеї та островами й острівцями, прилеглими до неї, яка лежить між 141-м і 155-м меридіанами східної довготи, в ім'я та від імені Її Милостивої Величності королеви Вікторії, її спадкоємців і наступників. На знак чого я підняв і віддав честь британському прапору в Порт-Морсбі в Новій Гвінеї, цього четвертого дня квітня, в рік Господа нашого одна тисяча вісімсот вісімдесят третього.
Боже, бережи королеву!
Генрі М. Честер

Оригінальний текст (англ.)

I, Henry Majorbanks Chester, resident magistrate at Thursday Island, in the Colony of Queensland, acting under instructions from the Government of the said Colony, do hereby take possession of all that portion of New Guinea and the islands and islets adjacent thereto, lying between the 141 st and 155 th meridians of east longitude, in the name and on behalf of Her Most Gracious Majesty Queen Victoria, her heirs, and successors. In token whereof I have hoisted and saluted the British flag at Port Moresby in New Guinea, this fourth day of April, in the year of our Lord one thousand eight hundred and eighty-three.
God save the Queen!
Henry M. Chester

Підставами для формальної анексії стали різні аспекти ранніх зв'язків між Північним Квінслендом і Новою Гвінеєю[1]:

  • створення урядових адміністрацій на півострові Кейп-Йорк і в Торресовій протоці, як частина з поступового розширення межі Квінсленда до узбережжя Нової Гвінеї;
  • заснування Лондонського місіонерського товариства в Торресовій протоці та вздовж південно-східного узбережжя Нової Гвінеї, їх зацікавленість у розвитку британської анексії Нової Гвінеї;
  • золота лихоманка в Лалокі 1878 року, як продовження золотої лихоманки Північного Квінсленда в Новій Гвінеї та подальша участь уряду Квінсленда;
  • використання Квінслендом найманої праці з Меланезії й її розширення до узбережжя Нової Гвінеї протягом 1870-х і 1880-х років.

Однак британський уряд висловив своє роздратування діями Честера та відмовився їх визнавати, вбачаючи в цьому акті необґрунтований імперіалізм звичайної колонії, якою був Квінсленд.

6 листопада 1884 року, після того, як австралійським колоніям було обіцяно фінансову підтримку, територія стала британським протекторатом.

4 вересня 1888 року територія (разом із прилеглими островами) формально анексована й стала колонією Британська Нова Гвінея.

У 1902 році влада над цими землями передана знову сформованому британському домініону Австралія. Згідно з Актом про Папуа 1905 року, ці землі отримали офіційну назву Територія Папуа. З 1906 року формально передані під управління австралійської адміністрації.

Під час Другої світової війни Союзникам, в основному, вдалось захистити Територію Папуа від японського вторгнення.

Відповідно до Акту про Папуа і Нову Гвінею від 1949 року Територія Нова Гвінея та Територія Папуа об'єднані в єдину адміністративну одиницю Територія Папуа та Нова Гвінея.

Територія Папуа і прапор Австралії[ред.ред. код]

Семикутна зірка Співдружності первісно мала шість кінців, які символізували шість колоній, що утворювали федерацію. Однак, у 1905 році до Австралії було приєднано Територію Папуа, тому влітку 1908 року до уряду країни було внесено пропозицію про перетворення зірки на семикутну. Про зміни до прапора, ухвалені Британським Адміралтейством, оповіщено 19 грудня 1908 року в «Урядовому бюлетені Австралійського Союзу», а змінений дизайн було вперше опубліковано через декілька місяців, 22 травня 1909 року. Тим не менше, повний опис змін і характеристика нового прапора з'явились лише 23 березня 1934 року[2]. З того часу кількість променів у зірки Співдружності лишалась незмінною, незважаючи на приєднання та появу низки нових територій, а також отримання Папуа Новою Гвінеєю незалежності у 1975 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Moore, C. R. «Queensland's annexation of New Guinea in 1883» // «Journal of the Royal Historical Society of Queensland», vol. 12, № 1, 1984, p. 26-54, ISSN 0085-5804 (англ.)
  2. Foley C. A. «The Australian flag: colonial relic or contemporary icon?». — Annandale, NSW: Federation Press, 1996 — p. 81-82. — ISBN 1862871884 (англ.)

Посилання[ред.ред. код]