Корисні копалини Ботсвани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Ботсвани

Надра Ботсвани багаті корисними копалинами. Тут виявлені родовища алмазів, золота, нафти, нікелю, міді, марганцю, кобальту, свинцю, цинку, кам'яного вугілля, азбесту, сірки, тальку, брому і інш.:

Основні корисні копалини Ботсвани станом на 1998-99 рр[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

390

110

 

 

32,9

25

Золото, т

8

11

5,5 г/т

0,4

Кобальт, тис. т

56

70

0,06 (Со)

1

Мідь, тис. т

1190

1380

0,71(Cu)

0,2

Нікель, тис. т

780

810

0,7 (Ni)

1,6

Вугілля, млн т

7000

21700

 

 

Видобуток основних корисних копалин у Ботсвані (т)[ред. | ред. код]

Корисна копалина

2000

2001

Алмази (тис. кар.) в тому числі на копальні Орапа

24 651

12 172

26 417

13 056

Мідно-нікелева маса

29 932

Н/д

Мідь

16 300

14 900

Нікель

13 400

12 600

Кобальт

211

Н/д

Джерело: Банк Ботсвани; De Beers; Botswana RST.

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Алмази займають провідне місце серед корисних копалин країни. Ботсвана має унікально великі запаси природних та ювелірних алмазів. Перша кімберлітова трубка була виявлена в 1967 біля селища Орапа за 240 км на захід від міста Франсістауна. Першими були знайдені трубки BK1, BK2 і BK3. За ними пішла Орапа (AK1- третя за величиною поверхневої площі діатрема світу – 116 га). Усього в районі Орапи було відкрито понад 50 кімберлітових трубок. Згодом були знайдені трубки в районах Летлхакане і Цваненга. Трубки родовища Летлхакане (DK1 і DK2, за 40 км південно-східніше за Орапи) були відкриті в 1968 р.

Родовище алмазів Джваненг розташоване за 17 км східніше за трубку Орапа і складається з п'яти кімберлітових трубок, відомих як група ВК. Основна частка (88 %) запасів міститься в трубці ВК9. У декількох сотнях метрів від неї — трубці ВК12 — міститься 5 % запасів, а інші 7 % — в трубках ВК1 і ВК15, розташованих відповідно в 5.4 і 21 км від головної.

Алмази Ботсвани відрізняються дуже високою якістю: 30 % з них використовуються для виготовлення ювелірних виробів. Наступні за значенням місця (після алмазів) займають багаті поклади мідно-нікелевої руди у міста Селебі-Пікве і високосортного кам'яного вугілля на сх. країни біля селища Ммамабула.

Мідь. За підтвердженими запасами мідних руд 4-е місце в Африці (після Дем. Респ. Конго, Замбії та Намібії). Родовища розташовані на півн.-заході та півн.-сході країни. На півн.-заході в Дамарському поясі мідна мінералізація простежена на тер. Нгвако і приурочена до горизонту вапнякових аргілітів верхнього протерозою, формація Ганзі товщиною 1-20 м, протяжністю 300 м. На півн.-сході родовища в районі Мацітама локалізовані в півд.-західній частині однойменного зеленокам'яного поясу кварцитах, кременистих вапняках, біотитових сланцях. Північніше, в цьому ж поясі розташована група родовищ Бушмен. Мідно-нікелеві родов. локалізовані на півн.-сході країни. Родов. Пікве-Селебі приурочене до центр. зони Лімпопо. В районі Селкерка, на схід від Франсістауна, відомо декілька мідно-нікелевих родовищ, найбільше з яких – Селкерк. Перспективним для відкриття мідно-нікелевих родовищ є пояс Лімпопо (райони Магогафате, Бейнс-Дріфт, Півн. Селебі та ін.).

Вугілля. За запасами вугілля Б. займає 2-е місце в Африці. Родовища знаходяться в найбільш освоєних районах країни – басейни Марапуле, Мамабуле, Фолі (Мукане). Вугленосними є пермські відклади системи Карру (світа Екка). Продуктивні горизонти потужністю до 30 м на глибині до 150 м. Вугілля енергетичне, середня зольність 20 %, сірки 2 %, теплотворна здатність 22-26 МДж/кг. Найбільші родовища – Марапуле (заг. запаси 1-1,5 млрд т) та Мамабуле. Значні запаси є в районах Квевенг, Шошонг, Фолі та Вукве.

Марганцева руда є на півд.-сх. Ботсвани. Родов. марганцю локалізовані поблизу Каньє та Габороне. Найбільше родов. – Кгвакве приурочене до горизонтів глинистих сланців ниж. протерозою потужністю 1-2,5 м. Широко розвинуті кори вивітрювання. Аналогічними є родов. Оце, Рамацва, Лобаце. Дуже перспективним є район Палапьє.

Уран. Прояви уранових руд відкриті в Серуле в калькретах Калахарі (1,2 млн т уранової охри з вмістом 0,07 % U2O3), в фельзитах Каньє (0,02-1 % U2O3) у відкладах Карру на сході країни.

Золото. Численні родов. золота розташовані в поясі Таті. У районі Магогафате відома золото-мідна мінералізація.

Азбест. Родов. азбесту розташовані на півд.-сході країни в районі Каньє. Хризотил-азбест локалізується в зоні контакту серпентинізованих доломітів ниж. протерозою з долеритами. На родов. Мошанег зона хризотил-азбесту простежується на 4,5 км; Какеа-Пен – на 50 км при ширині 3-4 км. Азбест коротковолокнистий.

Гіпс. Родов. гіпсу – Топсі та Лебунг (загальні запаси кожного 1,5 млн т) приурочені до тріасових відкладів Карру і Фолі на сході країни.

Сіль та сода. Розвідані також поклади солі та природної соди. На півн.-сході країни, у западині Суа, відкритий соляний басейн пл. 900 км². Розсоли шаром товщиною 30 м залягають на глибині 30 м.

Інші корисні копалини. У Ботсвані є також родов. кіаніту, флюориту, вогнетривких глин, каоліну, мармуру, інших буд. матеріалів, прояви напівдорогоцінних каменів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]