Український Національний Союз (організація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті.
Український Національний Союз
УНС
Країна Україна Україна
Голова партії Віталій Кривошеєв
Засновник Голтвянський Олег Миколайович
Дата заснування 19 грудня 2009
Штаб-квартира м. Київ, вул. Пилипа Орлика 11/1
Ідеологія Український націоналізм
Ультранаціоналізм
Антикомунізм
Позиція правий радікалізм
Союзники та блоки Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Автономний Опір, Білий молот, Самооборона Майдану, УНА-УНСО, Автономні націоналісти України, ВО Свобода (до 2012), Патріот України (до 2013)[джерело?]
Кількість членів  більше 1000 чол.
Офіційний колір (кольори)             
Девіз Раса! Nація! Земля!
Гімн Ворогів б'є сталева рука!
Друкований орган На варті Батьківщини
Офіційний сайт www.naso.pp.ua
Олег Голтвянський на мітингу УНС. Липень 2021 року
Пікет "Гроші на ЗСУ" у центрі Харкова. Грудень 2023 року.

Український Національний Союз (УНС) — українська ультраправа організація.[1][2][3] Активісти організації приняли значну участь у подіях Євромайдану, Антитерористичній операції на сході України та Російсько-українській війні. В літку 2014 року бійцями УНС був утворений добровольчий батальйон Печерськ.

Історія[ред. | ред. код]

Громадський рух Український Національний Союз заснован 19 грудня 2009 року у Харкові. Першим провідником було обрано Олега Голтвянського. Перші відділення були створені в Харкові, Люботині та Полтаві, потім у Києві та в Луцьку, до середени 2010 року відділення організації існували в 19 областях України, а також у Білорусі, Польщі та Казахстані[4]. Восени 2010 року представники Національного Союзу йшли на вибори в 5 містах і 3 областях у складі різних партій. Три кандидата від Українського Національного Союзу проходять в депутати місцевих рад у Київській, Вінницькій та Харківській областях.

З листопаду 2010 року проти УНС починаються репресії. 25 травня 2012 року було заарештовано голову УНС Олега Голтвянського[5][6], тому 12 липня 2012 року Велика Старшинська Нарада обирає одного з керівників харківського осередку Патріота України Віталія Кривошеєва головою УНС [7][8].27 квітня 2013 року, на V з"їзді організації, Віталій Кривошеєв оголошує про створення Української Соціал-Національної партії на основі Українського Національного Союзу[9][10][11][12][13]. З моменту утворення до 22 травня 2013 року УНС входило до Социал-національної асамблеї. Активісти УНС брали активну участь у Євромайдані[14][15].

Після початку Російсько-українській війни члени організації беруть участь в бойових діях у складі різних добровольчих підрозділів, ЗСУ та Національної Гвардії[16][17][18][19]. На виборах 2015 року сім активістів організації обрано депутатами місцевих рад, у тому числі бойового референта УНС Олега Голтвянського[20].

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, більшість членів організації беруть участь у бойових діях або організували осередки руху опору[21][22][23].

Діяльність[ред. | ред. код]

Мітинг Українського національного союзу біля Національного банку України. Січень 2022 року

Український Національний Союз відзначився громадськими та політичними акціями, серед яких марші на честь дня створення УПА у Києві, Харкові[24][25] та Полтаві[26][27], на підтримку енергетичної незалежності[28][29], захисту української мови та культури[30], акції на захист сім'ї Павліченко[31][32][33][34][35] та інші[36]. Організація проводить різноманітні акції в дні українських національних свят (День пам'яті Героїв Крут 29 січня[37][38], День Героїв 23 травня, день української мови та культури[39] тощо). Активісти УНС неодноразово проводили акції проти проросійських та шовіністичних сил[40][41], представників ЛГБТ спільноти[42] та нелегальної міграції[43].

У 2021 році зусиллями УНС було знято губернатора Харковської області Айну Тимчук, підозрювану у корупції та зв'язках з колобарантами[4][44][45].

У 2022 році організація провела низку акцій із вимогою звільнення голови Національного банку України Кирила Шевченка[46] після чього він був змушений піти зі своєї посади[47][48].

Репресії[ред. | ред. код]

7 грудня 2011 року співробітниками СБУ за підозрою у причетності УНС, Соціал-національної асамблеї та його особисто до терактів у Харкові та Дніпропетровську було затримано Олега Голтвянського. Затриманого відпустили після допиту. При цьому п'ятеро активістів організації на той момент уже проходили («затримані, на підписці та в розшуку») у іншій кримінальній справі, пов'язаній із озброєним пограбуванням. 15 грудня суд ухвалив рішення про проведення обшуку у квартирі Голтвянського[49].

6 січня 2012 року в Люботині було затримано Олега Голтвянського та виконувача обов'язків голови Харківської обласної організації УНС Світлана Тетерятник. Їй висунули звинувачення в пограбуванні. 13 січня Червонозаводський районний суд Харкова змінив запобіжний захід Тетерятник із взяття під варту на підписку про невиїзд[50].

19 січня у низці українських міст сталися напади та спроби нападів активістів праворадикальних угруповань на представників антифашистського руху. У Харкові п'ятеро праворадикальних активістів, у тому числі й лідер Національного союзу Олег Голтвянський, було затримано та доставлено до відділення міліції[51].

21 травня Червонозаводський районний суд Харкова ухвалив вирок щодо активістів УНС Світлани Тетерятник та Вадима Мирося. Вони були визнані винними в пограбуванні, скоєному групою осіб, за попередньою змовою із застосуванням зброї. С.Тетерятника було засуджено до двох років позбавлення волі умовно, В.Мирось – до одного року позбавлення волі умовно[52].

25 травня у Харкові, незважаючи на винесену в судовому порядку заборону на проведення акції, відбувся марш проти нелегальної міграції. Незважаючи на спроби міліції протидіяти, близько ста правих радикалів пройшли колоною. Почалися зіткнення з міліцією, внаслідок чого кількох людей було затримано в адміністративному порядку, стосовно Олега Голтв'янського було порушено кримінальну справу[51].

Після сутичьок які відбулися в Харкові після маршу Свободу Павличенкам[53] 14 учасників акції було засуджено[54], Олег Голтвянський, який організував марш був оголошений у розшук[55].

8 липня 2013 року працівниками СБУ було затримано Олега Голтвянського. Затримання пов'язані з проведенням тренувальних таборів «Руської автономії»[56]. 12 червня Голтв'янський та ще два активісти організації вже були заарештовані[57].

26 серпня лідер УНС Віталій Кривошеєв та Вадим Мирось були заарештовані за підготовку терактів та замах на вбивство студентів з Азії та Африки у Харкові. Після перемоги Євромайдану обидва були виправдані[58].

1 лютого 2014 року в Полтаві співробітниками УБОЗ були затримані лідер Народного фронту Полтавщини Станіслав Пєєв та бойовий референт УНС Олег Голтвянський, який віз гроші для російських націоналістів з Білгорода, Курська та Воронежа, які хотіли приєднатися до Руського легіону на Майдані[59][60].

У березні того року голова УНС Віталій Кривошеєв та Артем Головко були затримані ФСБ у Ростовській області Російської Федерації. За версією російських спецслужб, вони займалися підготовкою терактів та диверсійною діяльністю на території РФ[61][62][63]. Згодом їх було засуджено за шпигунство та депортовано з території РФ із забороною на в'їзд протягом 5 років[64].

Ідеологія[ред. | ред. код]

Прапор Українського національного союза

Ідеологія Українського Національного Союзу мімікрувала від націонал-анархізму до неонацизму[65]. Сама організація свої погляди називає "українським народним соціалізмом"[66][67].

Символіка[ред. | ред. код]

Як організаційний символ, Український Національний Союз використовує колишню емблему Соціал-Національної партії України — «Ідея нації». Графічно знак «Ідея Nації» являє собою монограмне поєднання літер І та N[68]. Малим гербом УНС є червноий щит з Ідеєю Nації чорного кольору посередині[69]. Прапор УНС являє собою прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: білої, червоної та чорної. Відношення ширини прапора до його довжини 2:3[70][71].

Книговидавнича діяльність[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Uma entrevista com o dissidente russo Roman Strigunkov
  2. ↑ Одесса. Союз анархистов Украины  опровергает провокацию неонацистов. Рупор Одессы (рос.). 25 червня 2013. Процитовано 8 березня 2024.
  3. ↑ В Одессе нацисты развесили свои плакаты на железнодорожном мосту. dumskaya.net (рос.). Процитовано 8 березня 2024.
  4. ↑ а б Удовенко, Олександр (3 серпня 2021). Харьков: за что боролись под стенами ХОГА. PRESSINFORM (ru-RU) . Процитовано 21 вересня 2022.
  5. ↑ В Харькове милиция напала на марш против нелегальной миграции. ВИДЕО. www.bratstvo.info. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  6. ↑ Интернациональный Союз - View Control. Интернациональный Союз - View Control. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  7. ↑ Новий голова УНС » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  8. ↑ Маски на улицах и ограничение пропаганды неонацизма. Что думают харьковчане о законах «черного четверга» - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». www.objectiv.tv. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 2 січня 2016.
  9. ↑ У Тягнибока появился конкурент. minprom.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  10. ↑ У "Свободы" появится новый конкурент на националистическом поле. ru.ТСН.ua. https://plus.google.com/u/0/b/112915477255865222914/. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  11. ↑ В Украине появится партия социал-националистов. Главное™. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  12. ↑ В Харькове создана новая националистическая партия. Медиагруппа Адвокат-Консалтинг - официальный сайт. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  13. ↑ Новини України: В Україні з'явиться партія соціал-націоналістів. Гал-інфо. Процитовано 17 серпня 2022.
  14. ↑ Украинская кухня. Специальный репортаж Дениса Арапова. vesti.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  15. ↑ Вся правда об Украине. Кому выгоден раскол страны?-Игорь Прокопенко Страница 25 - Читать онлайн. mreadz.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  16. ↑ На основі УНС буде створений батальйон спеціального призначення » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  17. ↑ Активисты Печерской самообороны отправились в зону АТО. Вести. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  18. ↑ Лживые #Буквы (Интервью с Олегом Голтвянским) » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  19. ↑ Магистраль - Прихисток на перехресті доріг. magistral-uz.com.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  20. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  21. ↑ Voronin, Anatoly. Oleg Goltvyansky: talk amidst the war. qorachius.substack.com (англ.). Процитовано 17 серпня 2022.
  22. ↑ Ukrainalaissotilas kertoo Nato-aseiden jo vaikuttavan taistelukentällä – ”Ilman Euroopan aseapua emme olisi selvinneet”. KU (фін.). 21 травня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
  23. ↑ You are being redirected... hojenomundomilitar.com.br. Архів оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
  24. ↑ Сімдесята річниця УПА в Харкові » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  25. ↑ Харків - марш УПА 2013 » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  26. ↑ Незалежний Марш УПА - Полтава » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  27. ↑ Революційний Марш УПА у Полтаві » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  28. ↑ АТН, Автор. Харьковчане и руководители Shell. Pro & contra | Новини Харкова та України - АТН (укр.). Процитовано 20 вересня 2022.
  29. ↑ Кланы Америки (fb2) | Флибуста. flibusta.site. Процитовано 20 вересня 2022.
  30. ↑ законы, Конфликты и. В Україні створено Комітет захисту української мови. Конфликты и законы (ru-RU) . Процитовано 20 вересня 2022.
  31. ↑ Тысячная «армия» фанатов «Металлиста» и просто харьковчан планирует выйти на улицы города требовать «свободы для Павличенков». 057.ua - Сайт міста Харкова (укр.). Процитовано 7 січня 2024.
  32. ↑ «Свобода Павличенко» ценой задержания 22-х людей, или о том, кто на самом деле устроил провокации. news.pn. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  33. ↑ Без факелов и угроз. В Харькове прошли за Павлюченков. | Харьков Онлайн. kharkov-online.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  34. ↑ В Харькове фанаты и силовики устроили бойню: задержанных волокли по земле (фото,видео). www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  35. ↑ «Геть ментовський беспредел!» - харьковский марш в защиту Павличенко закончился дракой с милицией (ВИДЕО). Економічні новини - головні новини України та світу (ru-RU) . 14 грудня 2012. Процитовано 7 січня 2024.
  36. ↑ Одесские общественники пикетировали усадьбу бывшего директора «Укртанкера» | Новини Одеси. dumskaya.net. Процитовано 20 вересня 2022.
  37. ↑ У Харкові "Свобода" провела смолоскипний Марш Героїв Крут. ВО "Свобода". www.old.svoboda.org.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  38. ↑ В Харькове национал-патриоты почтили память героев Крут. www.dengi-info.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  39. ↑ Просвіта та УНС провели мітинг на захист української мови та культури. » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  40. ↑ Одни «будут разгонять любыми способами», вторые — «готовят ответ». Украинский национализм VS призрак «славянского единства» в Харькове. Харьков 057.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  41. ↑ В Харькове запретили Марш славянского единства - ИА REX. www.iarex.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  42. ↑ 14. ВРАЗЛИВІ ГРУПИ ЯК ОБ'ЄКТ ДИСКРИМІНАЦІЇ, РАСИЗМУ, КСЕНОФОБІЇ ТА ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ :: helsinki.org.ua. helsinki.org.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
  43. ↑ Нацисты собираются провести в Одессе марш против нелегальной миграции | Новини Одеси. dumskaya.net. Процитовано 20 вересня 2022.
  44. ↑ Кабмин согласовал увольнение главы Харьковской ОГА Айны Тимчук. Комментарии Украина (рос.). 11 серпня 2021. Процитовано 21 вересня 2022.
  45. ↑ Уволена председатель Харьковской ОГА Айна Тимчук. "Харьковские известия" - інформаційно-аналітичний портал (укр.). 11 серпня 2021. Процитовано 21 вересня 2022.
  46. ↑ "Хватит нас обманывать": в Киеве прошел митинг против руководства Нацбанка. UBR.ua (рос.). 27 січня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
  47. ↑ Ярослав Железняк: "Після перемоги ми побудуємо навіть кращу економіку, ніж Польща". ФОКУС (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
  48. ↑ Глава Нацбанку Шевченко подав у відставку. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2022.
  49. ↑ Ксенофобия в Украине: декабрь 2011. jewseurasia.org. Процитовано 21 вересня 2022.
  50. ↑ Проявления антисемитизма и ксенофобии в Украине, январь 2012 г. www.jewseurasia.org. Процитовано 21 вересня 2022.
  51. ↑ а б Противоправная деятельность национал-экстремистов 2012 г. jewseurasia.org. Процитовано 21 вересня 2022.
  52. ↑ Лихачов, В'ячеслав (2012). Ксенофобия и национал-экстремизм в Украине (PDF) (рос.). с. 48.
  53. ↑ Милиционер: «Показали этим пид**сам как нужно себя вести». В Харькове произошла массовая драка между ультрас и правоохранителями (видео). 057.ua - Сайт міста Харкова (укр.). Процитовано 7 січня 2024.
  54. ↑ В Харькове 8 участников шествия в поддержку Павличенко приговорены к админаресту, еще 5 - к штрафу. Интерфакс-Украина (рос.). Процитовано 7 січня 2024.
  55. ↑ bigmir)net, Спорт (14 грудня 2012). Кровь и избиение журналистов: В Харькове прошел митинг в поддержку Павличенко. Спорт bigmir)net (рос.). Процитовано 7 січня 2024.
  56. ↑ СБУ ПРОТИВ ЛЕТНИХ ЛАГЕРЕЙ РУССКОЙ АВТОНОМИИ (рос.). 10 липня 2013.
  57. ↑ ЗАДЕРЖАНЫ АКТИВИСТЫ УНС С ЦЕЛЬЮ СРЫВА ЛЕТНИХ ЛАГЕРЕЙ РУССКОЙ АВТОНОМИИ (рос.). 14 липня 2013.
  58. ↑ Артем Дериглазов (30 грудня 2019). ЛИЧНАЯ RAHOWA ВАДИМА «ВОРОНА» МИРОСЯ (рос.).
  59. ↑ В Полтаве по дороге на Харьков пропал «боевой референт Украинского Национального Союза». Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 21 вересня 2022.
  60. ↑ Пропавший Олег Голтвянский «Цезарь» вез деньги для «русского блока». Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 21 вересня 2022.
  61. ↑ В России задержаны 25 украинцев, подозреваемых в подготовке диверсий в семи регионах РФ — РТ на русском. web.archive.org. 16 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 21 вересня 2022.
  62. ↑ Десятки украинцев планировали теракты в России // НТВ.Ru. web.archive.org. 21 червня 2021. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 21 вересня 2022.
  63. ↑ СБУ, МЗС, «Правий сектор»: заява Росії про 25 диверсантів – «фейк». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 вересня 2022.
  64. ↑ Из России выдворили еще трех украинских диверсантов. web.archive.org. 18 квітня 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 21 вересня 2022.
  65. ↑ В Одессе националисты развесили баннер с закодированным приветствием "Хайль Гитлер!". www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 21 вересня 2022.
  66. ↑ Засадничі принципи УНС. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2022.
  67. ↑ Добровольський, Зорян (15 жовтня 2013). Український Народний Соціалізм – найвищий еволюційний етап ґенези Українського Соціал-Націоналізму (укр.).
  68. ↑ «Ідея Nації» – символ Соціал-Націоналістів » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  69. ↑ Цензор.НЕТ. Націоналісти-щитовики (Микола Кравченко). Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 17 серпня 2022.
  70. ↑ Символика » Український Національний Союз. www.naso.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  71. ↑ Прапор переможців. www.ar25.org (англ.). Процитовано 19 листопада 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Український_Національний_Союз_(організація)&oldid=42203259