Холопичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Холопичі
Герб Холопичів Прапор Холопичів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Затурцівська сільська громада
Облікова картка Холопичі 
Основні дані
Засноване 1451
Населення 621
Площа 6,1 км²
Густота населення 115 осіб/км²
Поштовий індекс 45520
Телефонний код +380 3374
Географічні дані
Географічні координати 50°48′06″ пн. ш. 24°45′41″ сх. д. / 50.80167° пн. ш. 24.76139° сх. д. / 50.80167; 24.76139Координати: 50°48′06″ пн. ш. 24°45′41″ сх. д. / 50.80167° пн. ш. 24.76139° сх. д. / 50.80167; 24.76139
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Водойми річка Турія, озеро
Відстань до
обласного центру
44,2 км
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 45520, Волинська обл., Локачинський р-н, c. Холопичі
Сільський голова Гутий Василь Михайлович
Карта
Холопичі. Карта розташування: Україна
Холопичі
Холопичі
Холопичі. Карта розташування: Волинська область
Холопичі
Холопичі
Мапа
Мапа

CMNS: Холопичі у Вікісховищі

Холо́пичі — село в Україні, у Затурцівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 621 особу[1]. Відстань до селища Локачі становить 15 км і проходить автошляхами Н22 та Т 0311.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Турія.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Киселинської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верст, від волості 7. Дворів 63, мешканців 453[2].

Після ліквідації Локачинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 745 осіб, з яких 317 чоловіків та 428 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 698 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,29 %
російська 0,71 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На місцевому цвинтарі захоронено більше сотні кавалеристів Донського козацького полку 8-ї російської армії, які загинули під час Брусилівського прориву військ Південно-Західного фронту у червні-липні 1916 року Першої Світової війни.

У липні 2012 року в селі відкрили пам'ятний знак на місці поховання загиблих воїнів під час Першої Світової війни[7].

На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Холопичівський заказник.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Затурцівська громада, Волинська область, Володимир-Волинський район - Картка громади. zaturcivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 20 листопада 2023.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. На Волині встановили пам'ятник воякам Першої Світової війни // volynpost.com

Література[ред. | ред. код]

  • Холо́пичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.413

Посилання[ред. | ред. код]