Перейти до вмісту

Шабунін Віталій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віталій Вікторович Шабунін
Віталій Шабунін (Київ, 2018)
Народився26 листопада 1984(1984-11-26) (41 рік)
Рівне
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьголова ГО «Центр протидії корупції»
Відомий завдякигромадський, політичний діяч, підприємець
Alma materРівненський інститут слов'янознавства
ПартіяГромадянська позиція Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяЄвангельські християни
У шлюбі зОлена Шабуніна
Дітидонька

Віта́лій Ві́кторович Шабу́нін (нар. 26 листопада 1984, Рівне, УРСР) — український громадський активіст, голова правління ГО «Центр протидії корупції», колишній член партії «Демократичний альянс»[1], блогер[2]. Голова першої Ради громадського контролю НАБУ (2015—2016)[3]. Член Національної ради з питань антикорупційної політики (з 25 червня 2019 по 1 червня 2020)[4][5].

Життєпис

[ред. | ред. код]

2006 року обраний депутатом Рівненської міської ради, під час каденції став помічником депутата ВРУ Віктора Матчука, а потім — Лесі Оробець (партія «Єдиний центр»). 2008 року переїхав до Києва, де приєднався до ГО «Опора», очолив молодіжну організацію «Всеукраїнська фундація регіональних ініціатив»[6][7].

2012 року був одним із засновників «Центру протидії корупції» (ЦПК) та очолив його правління[8]. Працював протягом року волонтером[9]. 2013 року організація почала отримувати фінансування від міжнародних донорів.

2014 року на дострокових виборах до ВРУ балотувався за списками партії «Громадянська позиція» (№ 5 у виборчому списку)[10]. Виступав за впровадження системи електронного декларування[11].

У червні 2015 року очолив Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро[12].

Парафіянин київської протестантської церкви Народ Божий[13].

Протягом 2013—2017 років був підприємцем, основний вид діяльності — консультування з питань комерційної діяльності й керування[14][первинне джерело].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
Див. також: Центр протидії корупції

Заявляє про проведення розслідування корупційних схем владної верхівки часів президентства Януковича та Порошенка. За даними «Центру протидії корупції», відкрито 150 кримінальних справ та здійснено низку реформ.

Критикує колишнього президента Порошенка і членів його партії[15]. При цьому визнає, що будь-яких фінансових операцій через офшори не здійснювалось і предмету розгляду для фіскальних служб немає[16].

2016 року піддавав критиці політиків, депутата Ігоря Кононенка, звинувативши його у змові з метою перебирання прибутків Міністерства охорони здоров'я, та Миколу Мартиненка[17]. Виступав із різкою критикою генпрокурорів Махніцького, Яреми[18][19] та Шокіна[20], послідовно вимагаючи їхньої відставки та покарання[21]. Політичні союзники Шабуніна також атакували Ігоря Щедріна[22] з громадської організації «Медичний контроль» — він був звинувачений у змові з попереднім міністром охорони здоров'я Раїсою Богатирьовою і отриманні прибутків від закупівель ліків МОЗ.

Заявляв про розслідування кримінальних і корупційних схем депутатів Пашинського, Іванющенка[23][19] та Сергія Клюєва[24].

Підпал будинку

[ред. | ред. код]

23 липня 2020 року в будинку Шабуніна сталася пожежа. Шабунін заявив, що його будинок у селі Гнідин під Києвом підпалили, й зазначив, що за два тижні до пожежі газова служба перевіряла в будинку лічильник[25]. Поліція відкрила кримінальну справу за фактом підпалу[26].

Сам Шабунін та очолювана ним ГО «Центр протидії корупції» розцінили підпал як «посягання на його життя та членів його родини»[27][28]. Представництво ЄС в Україні висловило стурбованість пожежею в будинку Шабуніна і закликали до ефективного розслідування[29][30]. Українське представництво Світового банку висловило стурбованість через пожежу та закликало владу розслідувати подію[31].

Пізніше на відновлення будинку Шабуніну пожертвували гроші понад 1000 осіб на суму більш як $42 тис.[28]. Експертиза підтвердила умисний підпал[32].

Гранати під дверима родичів

[ред. | ред. код]

30 грудня 2020 року біля входу до квартири матері Віталія в Рівному поліціянти виявили саморобний вибуховий пристрій, що складався з двох гранат і чорної коробки[33].

Наступного дня поліція виявила ще один вибуховий пристрій під дверима тещі Шабуніна у Києві[34].

Участь у війні

[ред. | ред. код]

У лютому 2022 року Віталій Шабунін мобілізувався до ТрО[35]. Однак, Державне бюро розслідувань оголосило Шабуніну підозру «за ухилення від військової служби та шахрайство», звинувативши його в тому, що у вересні 2022 - лютому 2023 року він організував фіктивне відрядження з батальйону ТРО до НАЗК, не плануючи виконувати службові обов'язки[36][37].

Резонансні події

[ред. | ред. код]

Повістка до військкомату

[ред. | ред. код]

7 червня 2017 року Шабуніну вручили повістку на прибуття до військового комісаріату з документами[38]. Реакцію Шабуніна на вручення повістки критикували блогери[39]. Згодом міністр оборони визнав, що повістка була вручена з порушеннями, та покарав винних[40]. 8 червня 2017 року — саме тоді, коли Шабунін йшов до військкомату, — стався конфлікт між ним та Всеволодом Філімоненком, який представився тоді журналістом видання «Голос народу».

Конфлікт із Всеволодом Філімоненком

[ред. | ред. код]

8 червня 2017 року біля Дніпровського військкомату Києва, куди Шабунін прийшов по повістку, у нього стався конфлікт із блогером каналу «Голос народу» Всеволодом Філімоненком[41]. Філімоненко, за його словами, звернувся до Шабуніна як журналіст. Шабунін вдарив Філімоненка у обличчя за образу колеги[42][43]. У відповідь Філімоненко пирснув в обличчя Шабуніна газовим балончиком[44][45][46].

Спочатку Шабуніну інкримінували ч. 2 ст. 345-1 ККУ (насильство щодо журналіста). Після критики журналістів, які не визнали Філімоненка журналістом, слідство висунуло Шабуніну підозру у завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості Філімоненку[47]. Дніпровський суд Києва обрав Шабуніну запобіжний захід у вигляді часткового особистого зобов'язання на 60 діб, за яким Шабунін мав повідомляти про зміну місця роботи або проживання[48]. 15 січня 2018 року справу перекваліфікували в побиття журналіста[43].

23 січня 2018 року прокуратура передала до Дніпровського суду Києва обвинувальний акт стосовно Шабуніна. Головуючий суддя у справі — Олена Козачук.[43] Суд тривав до 2024 року.

2023 року Філімоненко заявив, що шантажував Рабиновича, Шабуніна та інших на замовлення СБУ[49].

Оксана Сироїд[50], Вікторія Сюмар[51][52], Мустафа Наєм[53], Анатолій Гриценко[54], Юрій Дерев'янко[55], Сергій Гусовський[56] та низка інших політиків назвали конфлікт надуманим переслідуванням і заявили, що Філімоненко є не журналістом, а провокатором. Сергій Лещенко[57] та Віктор Чумак[58] заявили, що влада прагне за допомогою судимості не пустити Шабуніна до великої політики. Головний редактор НВ Віталій Сич назвав справи "апогеєм контрреволюції"[59]. Богдан Яременко[60][61] заявив, що суд над Шабуніним — метод репресії.

Невчасне подання декларації

[ред. | ред. код]

2020 року Печерський суд визнав Шабуніна винним у несвоєчасному поданні декларації за 2019 рік. Активіст визнав, що дійсно запізнився та подав декларацію наступного дня після дедлайну.[62][63] Раніше Шабунін добровільно подавав декларації, ще до того, як це стало обов'язковим для антикорупційних громадських активістів[64].

Інше

[ред. | ред. код]

Піддається критиці через зарплатню від громадської організації та придбаний будинок під Києвом площею 120 м² за $83 тис[15].

У червні 2017 року журналіст Володимир Бойко заявив, що Шабунін потрапив у Раду громадського контролю Національного антикорупційного бюро України за підробленими документами, приховавши земельну ділянку та квартиру[65].

У березні 2024 року Шабуніна звинуватили у маніпуляціях довкола «правок Лозового-Іонушаса». Критикуючи «правки», Шабунін навів приклад закриття кількох кримінальних справ, хоча реальні причини їхнього закриття були зовсім іншими.[66]

Кримінальні провадження ДБР

[ред. | ред. код]

В грудні 2023 року ДБР зареєструвало кримінальні провадження проти Шабуніна — за ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 409 ККУ за звинуваченнями в ухиленні від військової служби в 207 окремому батальйоні ТрО (в/ч А 7376) шляхом підробки документів щодо відрядження до НАЗК[36][37][67].

24 жовтня 2023 року Шабуніна переведено із в/ч 7376 до іншої в/ч на посаду бойового медика взводу охорони. З березня по вересень 2023 року, коли в/ч 7376 виконувала бойові завдання у Донецькій області, Шабунін перебував у Києві, хоча до НАЗК не відряджався.[68]

Шабуніна звинувачують у привласненні автомобіля Nissan Pathfinder, який був наданий благодійним фондом «Паладин» в/ч 7376 для виконання завдань зі зміцнення обороноздатності України.[69]

11 липня 2025 року ДБР проводило обшуки у Шабуніна вдома та у військовій частині в Чугуєві, куди його перевели,[70][71][72][70][73] оголосивши підозру «за ухилення від військової служби та шахрайство»[74][75][76][77][78].

На захист Шабуніна виступила фракція партії «Голос»[79], Центр протидії корупції[80], низка ЗМІ (Дзеркало Тижня[81], «Бігус.інфо»[82], Українська правда[83], «Наші Гроші»[84], «Чесно»[85], Цензор. НЕТ[86], Kyiv Independent[87]) та політиків (Ірина Геращенко[79], Петро Порошенко[88], Анастасія Радіна[89], Віталій Кличко), а також 57 громадських організацій[90].

В підтримку рішення ДБР виступили ряд ветеранів і волонтерів російсько-української війни: Олексій Сталкер[91], Віталій Дейнега,[92] Олександр «Гром» Грамарчук,[92] військові брати Яковлеви,[92] військовий «Бабак»,[92][93] Володимир Бойко[92][94], Тетяна Чорновол, а також політики Олексій Гончаренко і Мар'яна Безугла[95].

За версією ДБР у вересні 2022-лютому 2023 року Шабунін організував фіктивне відрядження з батальйону ТРО до НАЗК, не плануючи виконувати службові обов'язки. За цей час він отримав 224 тис. грн зарплати та за нього сплатили ЄСВ, що на думку слідства було матеріальною шкодою державі. ДБР також розслідувало його відрядження до двох дослідницьких центрів Міноборони та використання автомобіля Nissan Pathfinder, переданого йому як гуманітарну допомогу. Ключову роль у ініціюванні справи відігра ли військовий і блогер Володимир Бойко і адвокат Ростислав Кравець, які раніше критикували діяльність антикорупційних органів[94]

У серпні ДБР завершило розслідування за звинуваченням в ухиленні від військової служби за сприяння командира частини, Шабуніну повернули вилучені гаджети[96].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Олена Шабуніна[97]. Має доньку та сина.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Набридло гратися в громадський сектор з цією недолугою владою. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  2. ↑ Шабунін Віталій | Українська правда — Блоги. blogs.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  3. ↑ Історія створення - Рада громадського контролю НАБУ. rgk-nabu.org. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  4. ↑ Указ Президента України від 25 червня 2019 року № 453/2019 «Питання Національної ради з питань антикорупційної політики»
  5. ↑ Зеленський оновив склад Нацради з антикорупційної політики: додав Авакова, виключив Шабуніна. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  6. ↑ Шабунін Віталій Вікторович. Досьє на сайті https://lb.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  7. ↑ http://4vlada.com/rivne/43539 Виходець з Рівного очолив Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка) [Архівовано 2017-04-16 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Центр протидії корупції. Архів оригіналу за 18 серпня 2017.
  9. ↑ Віталій Шабунін на сайті http://glavcom.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  10. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/7/7037006/ Партія [[Громадянська позиція]] визначилася, з ким піде до Ради. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  11. ↑ Електронне декларування: затягнути і зірвати?. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  12. ↑ Виходець з Рівного очолив Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-16 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Молода кров і спонсори. 15 прохідних кандидатів Гриценка. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  14. ↑ ШАБУНІН ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ - Clarity Project. clarity-project.info. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  15. ↑ а б Антикорупціонеру Шабуніну оголосили підозру. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  16. ↑ «Патова ситуація»: як в Україні розслідувати офшори?. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 22 січня 2018.
  17. ↑ Неприкосновенные должны сесть. Виталий Шабунин называет тех, кто должен сидеть в тюрьме. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
  18. ↑ «МВФ дає рівно стільки, щоб Україна втрималася на плаву. Причина, чому не більше, — відсутність справжніх реформ», — голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін
  19. ↑ а б Віталій Шабунін: Хочемо посадити конкретно Пашинського і його пацанів. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  20. ↑ Шабунін, який активно критикував Шокіна, заявив про переслідування ГПУ. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  21. ↑ Активісти привезли під парламент двометровий унітаз зі «злитими» спрвами топ-корупціонерів. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  22. ↑ Euromaidanpress.com. Архів оригіналу за 17 червня 2017.
  23. ↑ цілий рік Юрій Іванющенко в Україні, де скальп Авакова, Наливайченка, Махніцького і Яреми, які за увесь цей час його не заарештували?" — цілий рік Юрій Іванющенко в Україні, де скальп Авакова, Наливайченка, Махніцького і Яреми, які за увесь цей час його не заарештували?", — наголосив Шабунін. Шабунін. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  24. ↑ Не можна бути в системі й не бути в схемах. Шабунін — про тиск ГПУ та найближче оточення президента. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 17 серпня 2017.
  25. ↑ Керівник Центру протидії корупції Шабунін заявив про підпал свого будинку в Києві (фото, відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  26. ↑ Поліція відкрила справу за фактом підпалу будинку Шабуніна. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  27. ↑ ЦПК розцінює підпал будинку Віталія Шабуніна як посягання на його життя та членів його родини. Центр Протидії Корупції (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  28. ↑ а б Віталій Шабунін про корупцію часів Зеленського та інтереси олігархів і Росії. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  29. ↑ @mattimaasikas (23 липня 2020). https://twitter.com/mattimaasikas/status/1286232854591143937 (Твіт) (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020 — через Твіттер.
  30. ↑ У представницві ЄС в Україні стурбовані пожежею в будинку Шабуніна. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  31. ↑ Світовий банк відреагував на пожежу в будинку Шабуніна. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  32. ↑ Будинок антикорупціонера Шабуніна підпалили навмисно – експертиза підтвердила. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  33. ↑ Поліція знайшла гранати біля квартири матері Шабуніна. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 31 грудня 2020.
  34. ↑ Під квартирою тещі Шабуніна також знайшли "вибухівку". Поліція пропонує охорону. BBC News Україна (укр.). 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  35. ↑ Цензор.НЕТ (26 липня 2022). Корупція в українській армії: інтерв’ю з Віталієм Шабуніним (Український свідок). Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 25 серпня 2023.
  36. ↑ а б ДБР розпочало кримінальні провадження проти голови ЦПК Шабуніна, – ЗМІ. 24 Канал (укр.). 9 березня 2024. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 12 березня 2024.
  37. ↑ а б Ігор Бережанський (9 березня 2024). ДБР відкрило кримінальні провадження проти голови ЦПК Шабуніна (укр.). ТСН. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 12 березня 2024.
  38. ↑ Антикорупціонеру Шабуніну вручили повістку у військкомат. ФОТОрепортаж+ВІДЕО. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  39. ↑ «Нафіга цей цирк»: У соцмережі стібуть «істеричку» Шабуніна, який злякався військкомату. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  40. ↑ Шабуніна взяли на військовий облік, а комісара й офіцера покарали. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  41. ↑ Скляревська, Гала (8 червня 2017). Виталия Шабунина облил из газового баллончика видеоблогер Филимоненко, которого он ударил. Детектор медіа (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 24 червня 2024.
  42. ↑ Шабунин напал на журналиста Филимоненко за вопрос про АТО [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  43. ↑ а б в Прокуратура передала до суду справу на Шабуніна. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  44. ↑ Антикорупційному активісту Шабуніну пирснули в обличчя газом. Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 8 травня 2020.
  45. ↑ Шабуніну біля військкомату пирснули в обличчя з газового балончика. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  46. ↑ За справу Шабуніна береться суд, або За що антикорупціонеру «світить» 5 років в'язниці. [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] «Німецька хвиля»
  47. ↑ Суд над Шабуніним: переслідування антикорупціонерів чи розплата за нестриманість?. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 17 серпня 2017.
  48. ↑ Суд відпустив Шабуніна під особисте зобов'язання. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  49. ↑ 💥Всеволод Филимоненко готов назвать ИМЕНА! Эксклюзивное интервью @qurilka ЧАСТЬ 2. YouTube. Qurilka. 24 жовтня 2022. Архів оригіналу за 4 липня 2024. Процитовано 7 вересня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=live (довідка)
  50. ↑ Переслідування Шабуніна — визнання зусиль громадянського суспільства. Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 18 серпня 2017.
  51. ↑ Сюмар назвала Шабунина «санитаром леса», Аваков не согласен: Справку кто «истинный санитар» и кто «легитимный» у кого брать?. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  52. ↑ Сюмар вважає спроби кримінального звинувачення Шабуніна абсурдними. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  53. ↑ Підлеглі Порошенка вбивають довіру до громадянського суспільства — Найєм. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  54. ↑ Гриценко пов'язав справу проти Шабуніна зі спробою «реваншу» корупціонерів. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 17 серпня 2017.
  55. ↑ Активісти партії «РУХ НОВИХ СИЛ Михайла Саакашвілі» підтримали голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  56. ↑ Зачистка політичних опонентів — вияв страху в очах влади. Справа Шабуніна — чергове цьому підтвердження, — Сергій Гусовський. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  57. ↑ Власти рассчитывают, что судимость закроет Шабунину двери в Раду — Лещенко. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  58. ↑ Шабунін може бути небезпечний для влади, – нардеп. 24 канал (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 9 грудня 2020.
  59. ↑ Апогей контрреволюції. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
  60. ↑ Богдан Яременко: Суд над Шабуніним — не спосіб встановити справедливість, а метод репресії. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  61. ↑ На месте Шабунина я сделал бы то же самое. Это правильная реакция на доставания слизняка. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  62. ↑ Суд оштрафував антикорупціонера Шабуніна: запізнився з декларацією на пів дня. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  63. ↑ "Забув подати декларацію": антикорупціонер Шабунін потрапить до списку корупціонерів. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН) (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  64. ↑ Е-декларації: для боротьби з корупцією чи антикорупціонерами?. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 30 вересня 2020.
  65. ↑ Вісім членів ради громадського контролю при НАБУ подали підроблені документи, — журналіст. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  66. ↑ Obozrevatel (15 березня 2024). Віталій Шабунін викрит на юридичних маніпуляціях. Український оглядач (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 10 липня 2024.
  67. ↑ Свобода, Радіо (12 березня 2024). У ДБР заявили, що кримінальну справу щодо Шабуніна зобов’язав відкрити суд. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 липня 2025.
  68. ↑ Шабунін числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, залишаючись у Києві, – ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 10 липня 2024.
  69. ↑ Антикорупціонер Шабунін потрапив у скандал: привласнив автомобіль, який закупили для фронту. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 10 липня 2024.
  70. ↑ а б В антикорупціонера Шабуніна проводять обшуки (ДОПОВНЕНО). hromadske (укр.). 11 липня 2025. Процитовано 12 липня 2025.
  71. ↑ У голови ЦПК Шабуніна проводять обшуки. Українська правда (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  72. ↑ Свиридюк, Юрій (11 липня 2025). У керівника Центру протидії корупції проводять обшуки. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  73. ↑ У Віталія Шабуніна проводять обшуки. Центр Протидії Корупції (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  74. ↑ ДБР повідомило про підозру одному із громадських активістів за ухилення від військової служби та шахрайство. Державне Бюро Розслідувань (ua) . 11 липня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  75. ↑ Шабунін отримав підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
  76. ↑ Грінченко, Марія Патока, Дмитро (11 липня 2025). ДБР підозрюють Шабуніна в ухиленні від військової служби — джерела. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  77. ↑ ДБР підозрює Шабуніна в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Українська правда (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  78. ↑ ДБР вручило Шабуніну підозру в ухиленні від служби і шахрайстві. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  79. ↑ а б У Віталія Шабуніна провело обшуки ДБР 11 липня, - ЦПК. espreso.tv (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  80. ↑ Підозра та обшуки у Віталія Шабуніна є свавіллям та політичною розправою. Українська правда (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  81. ↑ Редакція «Дзеркала тижня» заступилася за Шабуніна, якого звинуватили в шахрайстві та ухиленні від служби. hromadske (укр.). 12 липня 2025. Процитовано 12 липня 2025.
  82. ↑ Bihus.Info. Telegram. Процитовано 12 липня 2025.
  83. ↑ Вибіркове правосуддя та мовчазне схвалення — шлях до авторитаризму. Українська правда (укр.). Процитовано 12 липня 2025.
  84. ↑ Наші Гроші. Telegram. Процитовано 12 липня 2025.
  85. ↑ Пост Чесно в Facebook (укр.). 12 липня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  86. ↑ Заява редакції сайту "Цензор.НЕТ" щодо тиску влади на голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна Джерело: https://censor.net/ua/n3562942. Цензор.НЕТ (укр.). 12 липня 2025. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  87. ↑ Editorial: Right now, Ukraine’s democracy risks a Russian-style backslide. The Kyiv Independent (англ.). 14 липня 2025. Процитовано 15 липня 2025.
  88. ↑ Post #13420 — Петро Порошенко (AAAAAFTsDF25R-oloRDcew). TGStat.com (англ.). Процитовано 12 липня 2025.
  89. ↑ Залізний нардеп. Telegram. Процитовано 12 липня 2025.
  90. ↑ Свобода, Радіо (15 липня 2025). Понад 50 громадських організацій звернулися до президента, генпрокурора та очільника ДБР через справу Шабуніна. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 липня 2025.
  91. ↑ Пост Олексія Сталкера в Facebook. Facebook (укр.). 11 липня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  92. ↑ а б в г д Служити для "галочки" – неприпустимо, – ветерани підтримали підозру Шабуніну | Українські Новини. ukranews.com (укр.). 12 липня 2025. Процитовано 12 липня 2025.
  93. ↑ Реальна Війна | Україна | Новини. Telegram. Процитовано 12 липня 2025.
  94. ↑ а б ДБР підозрює голову правління ЦПК Віталія Шабуніна в ухиленні від служби. Справу ініціював та «штовхав» блогер Володимир Бойко. Що про неї відомо?. babel.ua (укр.). 14 липня 2025. Процитовано 15 липня 2025.
  95. ↑ Марʼяна Безугла. Telegram. Процитовано 12 липня 2025.
  96. ↑ ДБР завершило розслідування справи Шабуніна: що далі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 серпня 2025.
  97. ↑ Facebook.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шабунін_Віталій_Вікторович&oldid=47902152