Кононенко Ігор Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Віталійович Кононенко
Igor V Kononenko.jpg
Народився 21 серпня 1965(1965-08-21) (56 років)
Київ, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність підприємець, політик, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Alma mater Національний транспортний університет
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка «Солідарність»2014 року)
Нагороди
Іменна вогнепальна зброя (Україна)
Сайт igorkononenko.com
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка «Солідарність» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

І́гор Віта́лійович Кононе́нко (нар. 21 серпня 1965(19650821), Київ, Українська РСР) — український бізнесмен і політичний діяч, народний депутат 8-го скликання, перший заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка».

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1982  — закінчив київську загальноосвітню середню школу № 45 і вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту.
  • 19841986 — служба у лавах Збройних сил СРСР.
  • 1989  — закінчив з відзнакою навчання у Київському автомобільно-дорожньому інституті за спеціальністю «Економіка та управління на транспорті».
  • 19881990 — секретар комітету комсомолу КАДІ.
  • 19901991 — заступник директора структурного підрозділу міського штабу студентського загону.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 19881990 — секретар комітету комсомолу КАДІ.
  • 19901991 — заступник директора структурного підрозділу міського штабу студентського загону.
  • 19911992 — комерційний директор МП «Транспорт».
  • 19921994 — комерційний директор АТ «Біржовий дім „Україна“».
  • 19942005 — заступник, перший заступник генерального директора, перший віце-президент ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» Петра Порошенка.
  • 20042009 — голова Наглядової ради ВАТ «Київське автотранспортне підприємство-2240»
  • 20092012 — перший заступник, генеральний директор ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн».
  • З 2012  — голова наглядової ради ПАТ «ЗНКІФ „ВІК“».

Є один з ключових бізнес-партнерів Петра Порошенка[1]. Є співвласником (14,94 %) Міжнародного інвестиційного банку[2].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

20062014 рр. — депутат Київської міської ради V та VI скликань від «Блоку Леоніда Черновецького», заступник голови постійної комісії з питань транспорту та зв'язку.

20102014 рр. — голова депутатської фракції «Ініціатива» Київської міської ради VI скликання.

На виборах до Київради 2014 року увійшов до виборчого списку партії «УДАР» (11 місце).

На парламентських виборах восени 2014 року був обраний народним депутатом за списком «Блоку Петра Порошенка» (29 місце), був одним із керівників центрального виборчого штабу партії, займався питаннями взаємодії та підтримки мажоритарним кандидатам, керував кампанією у Києві.

У парламенті став першим заступником голови фракції «Блок Петра Порошенка», також увійшов до складу комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою, член групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою.

16 вересня 2015 року Перший заступник голови фракції Верховної Ради України «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко очолив виборчий штаб партії «БПП» — «Солідарність» на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Про це журналістам перед початком третього етапу 12-го з'їзду БПП повідомив голова фракції у Верховній Раді України Юрій Луценко. Своєю чергою, Кононенко повідомив, що рішення про обрання його керівником виборчого штабу «БПП» — «Солідарність» було ухвалене 15 вересня президією партії[3][4].

12 травня 2016 року фракція «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України поновила на посаді першого заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» депутата Ігоря Кононенко[5].

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 94, міста Васильків, Обухів, Васильківський, Обухівський райони)[6]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Олександру Дубінському[7][8].

Благодійність[ред. | ред. код]

У 2017 році Міжнародна тенісна академія (МТА), що створена за підтримки народного депутата Ігоря Кононенко, підписала контракти з чемпіонками тенісних турнірів в групі юніорів Долженко Марією і Снігур Дарією. МТА фінансуватиме тренування і виїздні турніри юних тенісисток до досягнення ними 18-річного віку[9].

Попри програш на окрузі придбав до Обухівської і Васильківської центральних районних лікарень критично важливе медичне обладнання: пульсоксиметри, кисневі концентратори і газово-електролітні аналізатори[10]. Також надано мед.обладнання для Пісківського центру первинної медико-санітарної допомоги[11].

Кононенко особисто та через власний благодійний фонд протягом кожного року надає багаторазову допомогу столичному реабілітаційному центру «Я + Сім'я» — унікальному дошкільному навчальному закладу, який орієнтований на дітей з різними особливими освітніми потребами[12][13].

Благодійний фонд Ігоря Кононенка співпрацює з благодійним фондом «Manus Dei» у сфері постачання медичного обладнання[14].

Ігор Кононенко та його благодійний фонд допомагають також бійцям української армії в зоні АТО/ООС — підрозділ снайперів на передовій забезпечено новою оптикою та снайперськими гвинтівками, кожен кейс з якими вартує орієнтовно пів мільйона гривень[15][16].

У 2021 році бізнесмен передав дрон Autel EVO 2 Pro Rugged Bundle бійцям Сил спеціальних операцій (ССО), а генератор та автозапчастини — для потреб 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського[17][18].

Також Кононенко допоміг з ремонтом Шелтеру ім. Святої княгині Ольги — притулку для жертв домашнього насильства[19].

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення російської армії Кононенко придбав для батальйону особливого призначення «Скіф» автомобілі Nissan Navara[20].

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

Декларація про доходи[ред. | ред. код]

За декларацією 2013 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] року Кононенко офіційно задекларував 30 млн гривень.

Відповідно до декларації за 2014 рік [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.], загальна сума доходів Кононенка становила 15,2 млн грн. З них зарплата та інші виплати — 221 956 грн, дивіденди та відсотки — 14 993 157 грн. У власності перебувають земельні ділянки площею 4654 м² і 2255 м², а також житлові будинки площею 1643,6 м² і 36,6 м². Крім того, є квартира площею 236,6 м² та автомобіль Mercedes-Benz GL 600[21].

Власність[ред. | ред. код]

Спроба отруєння[ред. | ред. код]

27 січня 2017 року депутат «БПП» Олексій Гончаренко повідомив, що Кононенко зазнав отруєння ртуттю[23]. За інформацією Укрправди Кононенко помітив отруєння наприкінці 2016 року. В оточенні Кононенка отруєння пов'язують із його роллю у процесах в нафтогазовому секторі, зокрема компанії «Укргазвидобування».

В оточенні президента Порошенка зазначили, що факт отруєння Кононенка не є схожим на замах на його життя[24]. Видання «Лівий берег» повідомило, що вміст ртуті у крові Кононенка перевищує норму в 50 разів. За її інформацією ртуть накопичувалося в організмі деякий час, з чого можна зробити висновок, що це був не замах на життя, а спроба залякати, «вивести з ладу на півроку і більше». Також, на її думку, через отруєння Кононенка хотіли пригрозити самому президенту Порошенку[25].

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Кононенко Лілія Ігорівна (1966).
  • Діти: Син Кононенко Віталій (1988), доньки Кононенко Дарія (1994), Кононенко Ольга (1999).

Скандал[ред. | ред. код]

3 лютого 2016 року Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус подав у відставку, звинувативши Кононенка в блокуванні реформ і намаганні встановити контроль над фінансовими потоками в Україні через своїх людей[26][27]. Він заявив, що нардеп Кононенко намагався назначити своїх людей керівниками державних компаній. Абромавичусу подзвонили з Адміністрації Президента і наполягали, щоб той найняв на роботу певних людей, включаючи на посаду його заступника в сфері оборони. У відповідь Абромавичус заявив, що не збирається займатись корупцією і тому готовий подати у відставку[28].

Ігор Кононенко подав в суд на Абромавичуса щодо «захисту честі і гідності»[29]. 13 квітня 2017 року Печерський суд Києва виніс рішення на користь Кононенка. Абромавичус назвав таке рішення упередженим і подав апеляцію[30].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анастасія Іванцова, Чим володіють та на що впливають бізнес-партнери президента при владі (розслідування) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 07 вересня 2015
  2. Названы реальные собственники украинских банков [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Виборчий штаб БПП очолив Кононенко. ukranews.com. Українські Новини. 16.09.2015. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. 
  4. “БПП “Солідарність” на місцевих виборах отримала найбільшу підтримку виборців в Україні. solydarnist.org. БПП “Солідарність”. 12.12.2015. Архів оригіналу за 6 березня 2016. 
  5. БПП повернула Кононенку колишню посаду після відповіді ГПУ (документ). ukranews.com. Українські новини. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 13 травня 2016. 
  6. Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  7. Кононенко з великим розривом програє кандидату від «Слуги народу» [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (23.07.2019)
  8. Відомості про підрахунок голосів виборців на одномандатному виборчому окрузі № 94 [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  9. Депутат Кононенко з БПП підписав контракт з тенісистками Дариною Снігур та Марією Долженко (укр.). Главком. 13 січня 2017. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 7 грудня 2020. 
  10. Тимофій Борзенко (19 березня 2020). Кононенко купує обладнання двом лікарням на окрузі, де програв вибори "Слузі народу". Ukranews (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. 
  11. Благодійний фонд Ігоря Кононенка у 2021 році спрямував 834 тис. гривень на благодійність. Інтерфакс-Україна (укр.). 21 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  12. Макс Юр'єв (16 червня 2021). Вчитель-лабрадор: як навчають дітей у столичному реабілітаційному центрі «Я+Сім’я». Великий Київ (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. 
  13. Благодійних фонд Ігоря Кононенка 8-й рік поспіль спрямовує кошти на підтримку інклюзивної освіти у Києві (укр.). Інтерфакс-Україна. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  14. Пандемія розчулила серця багатьох. Хоча в Україні все ще бракує меценатів – голова БФ «Manus Dei» Андрій Доценко. Інтерфакс-Україна (укр.). 19 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. 
  15. Українські снайпери на захисті Незалежності України. Репортаж з передової. Букви (укр.). 24 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  16. Марія Іонова та Ігор Кононенко: командир групи снайперів розказав, хто допомагає на передовій. Букви (укр.). 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  17. Анна Рудик (5 листопада 2021). Квадрокоптер, акумулятори та генератор, – екс-нардеп Кононенко продовжує допомогати ЗСУ. Українські новини (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021. 
  18. Квадрокоптер, акумулятори та генератор: Ігор Кононенко продовжує допомогати ЗСУ. Великий Київ (укр.). 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021. 
  19. Максим Юр'єв (5 листопада 2021). Як військовий капелан створив організацію з допомоги жертвам домашнього насильства, – інтерв’ю. Букви (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021. 
  20. Бізнесмен Ігор Кононенко передав батальйону "Скіф" автомобілі Nissan Navara. Інтерфакс-Україна (укр.). 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022. 
  21. Декларация: Замглавы БПП Игорь Кононенко в 2014 г. заработал 15 млн грн. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. 
  22. Банк Порошенко растет в 10 раз быстрее [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. Заступник голови БПП Кононенко отруївся ртуттю. ukranews.com. Українські новини. 27 січня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2017. 
  24. Кононенко мав отруєння ртуттю, але в ГПУ про це не повідомляли. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017. 
  25. Кононенко отруївся ртуттю — ЗМІ. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017. 
  26. Заява Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 8 лютого 2017. 
  27. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. archive.is. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2017. 
  28. Ukraine economy minister quits in blow to reform hopes. Reuters. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 3 лютого 2016. 
  29. Суд у справі Кононенка-Абромавичуса відбудеться в листопаді. Українська правда. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. 
  30. Абромавичус оскаржив рішення суду на користь Кононенка. Українська правда. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]