Кононенко Ігор Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Віталійович Кононенко

Ігор Віталійович Кононенко

Igor V Kononenko.jpg
Народився 21 серпня 1965(1965-08-21) (52 роки)
Київ, УРСР
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність підприємець і політик
Alma mater Національний транспортний університет
Партія КПРС (19881991)
Блок Леоніда Черновецького (20062011
УДАР (партія) (20112014)
Блок Петра Порошенка «Солідарність»2014 року)
Нагороди
Сторінка в інтернеті ikononenko.info

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Кононенко Ігор Віталійович
Ihor Kononenko.jpg
URL ikononenko.info
Тип людина
CMNS: кононенко ігор віталійович на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка «Солідарність» 27 листопада 2014

І́гор Віта́лійович Кононе́нко (нар. 21 серпня 1965(19650821), Київ, Українська РСР) — український бізнесмен і політичний діяч, народний депутат 8-го скликання, перший заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка».

Освіта[ред.ред. код]

  • 1982  — закінчив київську загальноосвітню середню школу № 45 і вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту.
  • 19841986 — служба у лавах Збройних сил СРСР.
  • 1989  — закінчив з відзнакою навчання у Київському автомобільно-дорожньому інституті за спеціальністю «Економіка та управління на транспорті».
  • 19881990 — секретар комітету комсомолу КАДІ.
  • 19901991 — заступник директора структурного підрозділу міського штабу студентського загону.

Трудова діяльність[ред.ред. код]

  • 19881990 — секретар комітету комсомолу КАДІ.
  • 19901991 — заступник директора структурного підрозділу міського штабу студентського загону.
  • 19911992 — комерційний директор МП «Транспорт».
  • 19921994 — комерційний директор АТ «Біржовий дім „Україна“».
  • 19942005 — заступник, перший заступник генерального директора, перший віце-президент ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» Петра Порошенка.
  • 20042009 — голова Наглядової ради ВАТ «Київське автотранспортне підприємство-2240»
  • 20092012 — перший заступник, генеральний директор ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн».
  • З 2012  — голова наглядової ради ПАТ «ЗНКІФ „ВІК“».

Є один з ключових бізнес-партнерів Петра Порошенка[1]. Є співвласником (14,94 %) Міжнародного інвестиційного банку[2].

Громадська робота і політична кар'єра[ред.ред. код]

20062014 рр. — депутат Київської міської ради V та VI скликань від Блоку Леоніда Черновецького, заступник голови постійної комісії з питань транспорту та зв'язку.

20102014 рр. — голова депутатської фракції «Ініціатива» Київської міської ради VI скликання.

На виборах до Київради 2014 року увійшов до виборчого списку партії УДАР (11 місце).

На парламентських виборах восени 2014 року був обраний народним депутатом за списком «Блоку Петра Порошенка» (29 місце), був одним із керівників центрального виборчого штабу партії, займався питаннями взаємодії та підтримки мажоритарним кандидатам, керував кампанією у Києві.

У парламенті став першим заступником голови фракції «Блок Петра Порошенка», також увійшов до складу комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою, член групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою

16 вересня 2015 року Перший заступник голови фракції Верховної Ради України «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко очолив виборчий штаб партії «БПП» — «Солідарність» на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Про це журналістам перед початком третього етапу 12-го з'їзду БПП повідомив голова фракції у Верховній Раді України Юрій Луценко. У свою чергу, Кононенко повідомив, що рішення про обрання його керівником виборчого штабу «БПП» — «Солідарність» було ухвалене 15 вересня президією партії[3][4].

12 травня 2016 року фракція «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України поновила на посаді першого заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» депутата Ігоря Кононенко[5].

Підозри в корупції[ред.ред. код]

Скандал з Айварасом Абромавичусом[ред.ред. код]

3 лютого 2016 року Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус подав у відставку, звинувативши Кононенка в блокуванні реформ і намаганні встановити контроль над фінансовими потоками в Україні через своїх людей[6][7].

Він заявив, що нардеп Кононенко намагався назначити своїх людей керівниками державних компаній. Абромавичусу подзвонили з Адміністрації Президента і наполягали, щоб той найняв на роботу певних людей, включаючи на посаду його заступника в сфері оборони. У відповідь Абромавичус заявив, що не збирається займатись корупцією і тому готовий подати у відставку[8].

Кононенко подав в суд на Абромавичуса щодо «захисту честі і гідності»[9], 13 квітня 2017 року Печерський суд Києва виніс рішення на користь Кононенка. Абромавичус назвав таке рішення упередженим і подав апеляцію[10].

Законотворча діяльність[ред.ред. код]

Декларація про доходи[ред.ред. код]

За декларацією 2013 року Кононенко офіційно задекларував 30 млн гривень.

Відповідно до декларації за 2014 рік, загальна сума доходів Кононенка становила 15,2 млн грн. З них зарплата та інші виплати — 221 956 грн, дивіденди та відсотки — 14 993 157 грн. У власності перебувають земельні ділянки площею 4654 м² і 2255 м², а також житлові будинки площею 1643,6 м² і 36,6 м². Крім того, є квартира площею 236,6 м² та автомобіль Mercedes-Benz GL 600[11].

Власність[ред.ред. код]

Спроба отруєння[ред.ред. код]

27 січня 2017 року депутат «БПП» Олексій Гончаренко повідомив, що Кононенко зазнав отруєння ртуттю[13]. За інформацією Укрправди Кононенко помітив отруєння наприкінці 2016 року. В оточенні Кононенка отруєння пов'язують із його роллю у процесах в нафтогазовому секторі, зокрема компанії «Укргазвидобування».

В оточенні президента Порошенка зазначили, що факт отруєння Кононенка не є схожим на замах на його життя[14]. Видання «Лівий берег» повідомило, що вміст ртуті у крові Кононенка перевищує норму в 50 разів. За її інформацією ртуть накопичувалося в організмі деякий час, з чого можно зробити висновок, що це був не замах на життя, а спроба залякати, «вивести з ладу на півроку і більше». Також на її думку, через отруєння Кононенка хотіли пригрозити самому президенту Порошенку[15].

Сім'я[ред.ред. код]

  • Дружина — Кононенко Лілія Ігорівна (1966).
  • Діти: Син Кононенко Віталій (1988), доньки Кононенко Дарія (1994), Кононенко Ольга (1999).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Анастасія Іванцова, Чим володіють та на що впливають бізнес-партнери президента при владі (розслідування), Радіо Свобода, 07 вересня 2015
  2. Названы реальные собственники украинских банков (рос.)
  3. Виборчий штаб БПП очолив Кононенко. ukranews.com. Українські Новини. 16.09.2015. 
  4. “БПП “Солідарність” на місцевих виборах отримала найбільшу підтримку виборців в Україні. solydarnist.org. БПП “Солідарність”. 12.12.2015. 
  5. БПП повернула Кононенку колишню посаду після відповіді ГПУ (документ). ukranews.com. Українські новини. 2016-05-12. 
  6. Заява Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса
  7. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. archive.is. 2016-02-03. Процитовано 2017-02-08. 
  8. Ukraine economy minister quits in blow to reform hopes. Reuters. 2016-02-03. Процитовано 2016-02-03. 
  9. Суд у справі Кононенка-Абромавичуса відбудеться в листопаді. Українська правда. Процитовано 2017-04-25. 
  10. Абромавичус оскаржив рішення суду на користь Кононенка. Українська правда. Процитовано 2017-04-25. 
  11. Декларация: Замглавы БПП Игорь Кононенко в 2014 г. заработал 15 млн грн. 
  12. Банк Порошенко растет в 10 раз быстрее (рос.)
  13. Заступник голови БПП Кононенко отруївся ртуттю. ukranews.com. Українські новини. 2017-01-27. 
  14. Кононенко мав отруєння ртуттю, але в ГПУ про це не повідомляли
  15. Кононенко отруївся ртуттю — ЗМІ

Посилання[ред.ред. код]