Шальчинінкай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шальчинінкай
Šalčininkai

Герб
Герб міста Шальчинінкай
Костел святого Апостола Петра
Костел святого Апостола Петра
Основні дані
54°18′40″ пн. ш. 25°22′50″ сх. д. / 54.31111111113877854° пн. ш. 25.38055555558377918° сх. д. / 54.31111111113877854; 25.38055555558377918Координати: 54°18′40″ пн. ш. 25°22′50″ сх. д. / 54.31111111113877854° пн. ш. 25.38055555558377918° сх. д. / 54.31111111113877854; 25.38055555558377918
Країна Литва Литва
Регіон Шальчинінкський район
Столиця для Шальчинінкський район (райони Литви)
Перша згадка 1311
Площа 2,98 км²
Населення 6 491 (2010)
Висота НРМ 181 м
Міста-побратими Ломжа (Польща),
Лович (Польща)
Телефонний код (+370) 380
Часовий пояс UTC+2
UTC+3літній час
GeoNames 864520
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси LT-17001
Міська влада
Веб-сторінка salcininkai.lt
Мапа
Шальчинінкай. Карта розташування: Литва
Шальчинінкай
Шальчинінкай
Шальчинінкай (Литва)


CMNS: Шальчинінкай на Вікісховищі

Шальчинінкай (лит. Šalčininkai, пол. Soleczniki, біл. Салечні́кі, рос. Солечники) — місто на сході Литви, адміністративний центр Шальчинінкського району Вільнюського повіту.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Перша згадка відноситься до 1311 року. У Пруських хроніках згадується як Salsniken або Saletzniken.

1929 року у містечку мешкало 587 осіб.

До 1939 року знаходилось у складі Польщі. 1940 року було передано до складу Литовської РСР. Статус міста отримало 1956 року, з 1972 року — районий центр.

Населення[ред. | ред. код]

P social sciences.png
Динаміка населення з 1868 по 2018
1868 1900 1970пер.[1] 1976[2][3] 1979пер. 1989пер. 2001пер. 2011пер.
332 400 1763 3000 3857 6480 6722 6358
2017 2018 - - - - - -
6664 6609 - - - - - -
P social sciences.png
Гістограма динаміки населення

Міста партнери[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Šalčininkai. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 3 (R — Ž). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1971, 360 psl. (лит.)
  2. Šalčininkai. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, X t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1983. T.X: Samnitai-Šternbergas, 523 psl. (лит.)
  3. Šalčininkai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 4 (Simno-Žvorūnė). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988, 150 psl. (лит.)