Гаргждай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґарґждай
лит. Gargždai
Герб Прапор
герб прапор
Основні дані
55°42′ пн. ш. 21°24′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.400° сх. д. / 55.700; 21.400
Країна Литва
Регіон Клайпедський повіт
Столиця для Клайпедський район і Dauparai-Kvietiniai Eldershipd
Засновано 1253
Перша згадка 1253
Площа 12,21 км²
Населення 16 096 осіб (2012)
Висота НРМ 9 м
Міста-побратими Ілава
Часовий пояс +2
GeoNames 864493
OSM r2632639  ·R
Поштові індекси LT-96001
Міська влада
Вебсайт Офіційна сторінка
Мапа
Мапа
Ґарґждай. Карта розташування: Литва
Ґарґждай
Ґарґждай
Ґарґждай (Литва)
CMNS: Ґарґждай у Вікісховищі

Ґарґждай (лит. Gargždai) — місто на заході Литви, у Клайпедському районі Клайпедського повіту. Розташоване на річці Мінія.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва міста, ймовірно, походить від загальновживаного слова гаргждас ("пісок, гравій"). В 1253 у розділовому акті згадується як Garisda. Можливо, що назва місцевості є гідронімом, що бере початок від «Gargždupis» — струмка, що протікає поруч із Гаргждаєм, а назва струмка походить від дрібної гальки знайдено на його берегах — гаргждо. Також немає сумніву, що походження назви міста походить від куршського діалекту, оскільки подібні назви поширені на територіях, населених куршами.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване в Жемайтії, на західному березі Мінії. Північна межа міста проходить по шосе A1, місто знаходиться за 17 км на схід від Клайпеди.

Через місто проходять такі дороги: KK227; KK228; KK216. На південному заході міста знаходиться Гаргждайський кар'єр та інші невеликі водойми, колективні сади. З Клайпеди до каменоломень підвели залізничну гілку.

Клімат[ред. | ред. код]

Кліматограма Ґарґждая
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
64
 
 
0
−4
 
 
55
 
 
0
−4
 
 
51
 
 
4
−2
 
 
46
 
 
11
3
 
 
53
 
 
16
8
 
 
71
 
 
19
12
 
 
90
 
 
22
15
 
 
91
 
 
21
15
 
 
76
 
 
17
11
 
 
81
 
 
11
6
 
 
70
 
 
6
3
 
 
71
 
 
3
−1
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 819 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[1]

Історія[ред. | ред. код]

Гаргждай та околиці, 1880 р. Карта німецького рейху
Гаргждайська митниця, 1921 р.

В околицях Гаргждая поселення були знайдені ще з мідної доби. У письмових джерелах Гаргждай вперше згадується 1253 р. в акті Куршського єпископства (Гарісда). Тут було куршське поселення та курган[2]. У XV ст. поселення перемістилося на західний берег р. Мінія. Структура міста була лінійною.

Гаргждайський маєток згадується з XVI ст., належав Жемайтському старості Кесгайлу. Поселення до 18 ст. належало до маєтку. У 1534-1540 побудована перша дерев'яна католицька Гаргждайська церква (заснована польською королевою Боною[3]. 1597 Гаргждай вперше названа містом.

8 січня 1600 король Сигізмунд III Ваза надав Гаргждаю привілей на торгівлю та ринки. Гаргждай став найважливішим пунктом торгівлі з Клайпедою.

17-18 століття були важкими для Гаргждая через війни та чуму. 1786 майже все місто згоріло. 1792 Гаргждай отримав міські права та герб.

У 19 столітті Гаргждай був процвітаючим прикордонним містом, розвивалися торгівля і ремесла. Це був культурний і релігійний центр. Під час Першої світової війни майже весь центр міста згорів.

У 1918 після проголошення незалежності Литви почався новий етап життя Гаргждая – місто стало центром Кретинзького повіту. Назви вулиць міста: Мінійос, Клайпеда, Президента А. Сметони, а назва ринкової площі - площа Ринок. Створювалися різні організації. Крім різноманітних магазинів, чайних і пекарень, тут у першій половині ХХ століття діяли споживче товариство «Мінія», кооператив «Талка», Liaudies bankas. 1935 збудовано бійню. У Гаргждаї та його околицях діяли два водяні млини. Кораблі транспортували продукцію до Клайпедського порту по річці Мінія та каналу Вільгельма. З 1931 до 1939 через центр міста прокладено Жемайтійське шосе, на під'їзді до міста через річку Мінія збудовано бетонний гаргждайський міст. 15 серпня 1939 і 1941 місто знову охопили пожежі. Серед інших згоріла церква (уціліла Гаргждайська церковна каплиця, що стояла поруч).

24 червня 1941 у Гаргждаї оперативна група Тільзіт (Einsatzkommando Tilsit) розстріляла близько 200 чол. Цей злочин також розглядався в Ульмському процесі проти десяти членів оперативної групи.

За радянських часів Гаргждай продовжувала розвиватися. 1952 став центром Клайпедського повіту, хоча не мав статусу міста. З 15 травня 1958 Гаргждай — селище міського типу, 25 серпня 1965 став містом. За совєцьких часів побудовано комбінат будівельних матеріалів, металообробне підприємство «Паюріс».

1997 підтверджено діючий герб Гаргждая. 2003 на честь святкування 750-річчя міста було реконструйовано представницьку міську площу біля муніципалітету, на східному в’їзді до міста встановлено ексклюзивний пам’ятник – «Gargždų akmuo» з написом. 2017 відреставрована інженерна пам’ятка, Гаргждайський пішохідний перехід на вулиці Мостовій, збудованій між війнами, що з’єднує церкву з міською лікарнею.

Зовнішні зв'язки[ред. | ред. код]

Ґарґждай має місто-побратим:

Спорт[ред. | ред. код]

Баскетбол[ред. | ред. код]

  • БК «Gargždai-SC»

Футбол[ред. | ред. код]

  • ФК «Banga Gargždai» - футбольний клуб, що виступає в лізі «А».
  • МФК Banga - команда, що грає в жіночій А-лізі..
  • Gargždų СК „Gargždų Pramogos–Ąžuolas“ відомий як СК «Taškas Gargždai» до сезону 2016.
  • ФК «Bangelė Gargždai» - раніше називався ФК «Banga Gargždai»
  • ФК «Garsta Gargždai» -колишній футбольний клуб.
  • «GMT-83 Gargždai» - колишній футбольний клуб.

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка населення з 1833 по 2018
1833 1862[4] 1868 1890 1897пер. 1923пер. 1939
1050 1222 1547 2804 3360 4700 5800
1959пер. 1970пер. 1974 1976[5] 1979пер. 1989пер. 2001пер.
1527 7520 8100 8900 10 000 12 511 15 020
2006 2007 2008 2009 2010 2011пер. 2012
14 942 15 041 15 062 15 194 15 225 15 020 14 980
2013 2017 2018 - - - -
14 945 14 404 13 884 - - - -
Гістограма динаміки населення

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Армінас Нарбековас (1965–)  — литовський футболіст, уродженець міста, олімпійський чемпіон з футболу.
  • Отас Ігельстрем (1737–1817), генерал армії Російської імперії.
  • Йонас Ланкутіс (1925–1995), літературознавець.
  • Едуардас Вілкас (1935–2008), економіст і політик.
  • Альдона Трейя (1937–2020), педагог, громадський діяч.
  • Ірена Віліуте (1944–2020), народна художниця, художниця-самоучка.
  • Альвідас Йокубайтіс (1959–), філософ.
  • Андріус Нарбековас (1959–), лікар-хірург, священик, доктор гуманітарних наук, професор.
  • Робертас Петраускас (1976–), спортивний коментатор, телеведучий, письменник.
  • Маріус Прекявічюс (1984–), чемпіон світу з баскетболу серед молоді.
  • Моніка Лінкіте (1992–), співачка.
  • футболісти, колишні та нинішні члени збірної Литви: Андрюс Йокшас, Ромас Мажейкіс, Марюс Казлаускас, Томас Тамошаускас, Річардас Зданчюс, Дарюс Жутаутас, Гедрюс Жутаутас, Раймондас Жутаутас, Вайдотас Жутаутас.

Світлини[ред. | ред. код]

  • Музична школа
    Музична школа
  • Церква
    Церква
  • Поліклініка
    Поліклініка
  • Вулиця
    Вулиця
  • Каплиця
    Каплиця

Література[ред. | ред. код]

  • Gargždų krašto žmonės tūkstantmečių sandūroje (sud. Erika Zulanienė). – Kaunas: UAB Judex, 2004. – 108 p. – ISBN 9955-581-19-0
  • Mes čia gyvename: Gargždai, Klaipėdos rajonas (sud. Renata Būdvytienė). – Klaipėda: Druka, 2006. – 72 p.: iliustr. – ISBN 9986-848-89-X
  • Gargždai. Klaipėdos rajonas. – Klaipėda: Druka, 2007. – 3 kn.
    • Kn. 1: Gamta (fotografijos: Erlandas Paplauskis, Antanas Žemgulis, Eugenijus Kavaliauskas ir kt.). – 2007. – 66 p.: iliustr. – ISBN 978-9955-735-79-3
    • Kn. 2: Žmonės (fotografijos: Erlandas Paplauskis). – 2007. – 71 p.: portr. – ISBN 978-9955-735-80-9
    • Kn. 3: Miestas (fotografijos: Gytis Skudžinskas, tekstas: Egidijus Žiedas). – 2007. – 71 p.: iliustr.
  • Gargždų istorija LDK laikotarpiu / Gargždų krašto muziejus (sud. Egidijus Miltakis). – Klaipėda: Druka, 2009. – 239 p.: iliustr. – ISBN 978–609-404-038-2
  • Žurnalistės pastabos rytojui: knygoje panaudoti autorės straipsniai, spausdinti Klaipėdos rajono laikraštyje „Banga“ (sud. Irena Kasperavičienė, prisiminimus parengė Milda Judelytė). – Gargždai: Druka, 2010. – 167 p.: iliustr., portr. – ISBN 978–609-404-065-8

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ґарґжда «Climate-Data.org» (англ.)
  2. ↑ Ivona Vaškevičiūtė. Період переселення народів і розсіювання білих племен// Історія Литви, том II. Вільнюс: Baltos lankos, 2007.С. 254
  3. ↑ Gargzdai, klaipedosrajonas.lt
  4. ↑ Горжды. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 1 (Аа — Гямъ-маликъ). СПб, 1862, C. 663
  5. ↑ Vincas Brazauskas, Kazys Misius ir kt. Gargždai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 578 psl. (лит.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Литва Це незавершена стаття з географії Литви.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаргждай&oldid=38169316