Бент Ларсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бент Ларсен
De Deen Larsen, Bestanddeelnr 929-0503.jpg
Країна Данія Данія
Дата народження 4 березня 1935(1935-03-04)
Тільстед біля Тістеда, Данія
Дата смерті 9 вересня 2010(2010-09-09) (75 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Титул гросмейстер (1956)
Піковий
рейтинг
2660 (1971, 4-й у світі)[1]

Єрґен Бент Ларсен (дан. Jørgen Bent Larsen; нар. 4 березня 1935, Тільстед біля Тістеда, Данія — пом. 9 вересня 2010, Буенос-Айрес, Аргентина) — данський шахіст, шаховий журналіст, публіцист і коментатор. Один із найсильніших шахістів світу 1960—1970-х років. Найкращий данський шахіст усіх часів, найуспішніший скандинавський гросмейстер до появи Магнуса Карлсена. Вирізнявся агресивною та ризикованою грою, заради якої часто відмовлявся від нічиїх.

Шестиразовий чемпіон Данії. Володар «Оскара» 1967 — нагороди найкращому шахістові світу за підсумками року. Очолював «збірну світу» під час «Матчу століття»: СРСР — решта світу (1970). Учасник матчів претендентів 1965/66, 1968, 1971 і 1977 років. Бент Ларсен і Роберт Фішер були єдиними представниками Заходу, які могли в той період успішно боротися з радянською шаховою гегемонією[2].

Тільки він і Михайло Таль вигравали по три міжзональні турніри. Ларсен робив це в 1964, 1967 і 1976 роках. У 1980-х виїхав до Аргентини й дедалі рідше виступав у турнірах.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Гімназія в Струері, де навчався 14-річний Бент

Народився 4 березня 1935 року в Тільстеді, біля Тістеда, на півночі Ютландії. Батько — працівник пошти (дан. postassistent) Нільс Крістіан Ларсен (1901—1979), мати — Аста Кірстіне Гвелплунд (?—1966). У шахи почав грати у семилітньому віці, невдовзі після того, як сім'я переїхала до Гольстебро[3]. Навчався у школі в Гольстебро (по вул. Данмарксґаде), а потім у гімназії міста Струер[4]. До 12 років уже регулярно перемагав батька, тому почав відвідувати шаховий клуб і брати шахові книги з місцевої бібліотеки. За спогадами Ларсена, в одній із книг, яку знайшов удома, прочитав про королівський гамбіт. Цей дебют став улюбленою зброєю юнака приблизно до 1952 року[5].

Восени 1947 року при шаховому клубу Гольстебро створили юнацьку секцію, членом якої став Ларсен. До Різдва хлопець уже обігрував своїх ровесників, тому вирішено допустити його до дорослих змагань. У лютому 1948 року відбувався традиційний матч Гольстербо — Гернінґ і 13-річного хлопця включили до команди на 25-й шахівниці серед тридцяти. Бент переміг у своїй партії, а запис гри потрапив до преси із доброзичливими примітками Б'єрна Нільсена, лідера команди Гернінґа та чемпіона Данії[6]. 1949-го і 1950-го став чемпіоном клубу серед юнаків, а 1949 року — також серед дорослих[7]. Підліток Бент Ларсен швидко здобув славу найсильнішого шахіста Гольстебро, а з 1950 року — найсильнішого шахіста Ольборґа, після переїзду сім'ї через зміну місця роботи батька[4].

1952 року закінчив Ольборзьку катедральну школу[8]. Єдиним містом Данії, де можна було продовжувати розвивати шахову майстерність, був Копенгаґен, куди Ларсен поїхав здобувати вищу технічну освіту[9].

Перші міжнародні успіхи (1951—1963)[ред.ред. код]

1951 року взяв участь у першому чемпіонаті світу серед юнаків у Бірмінґемі, де поділив 4-6-е місця. Переміг на новорічних турнірах 1951/52 і 1952/53 років у Тронгеймі (Норвегія), де випередив сильних юнаків із Норвегії, Швеції та Фінляндії[10][11].

1952 року 17-літній Ларсен із мінімальним рахунком програв тренувальний матч чемпіону країни Ейґілу Педерсену — 1½:2½[12]. Наступного року завершив унічию 3:3 матч із багаторазовим чемпіоном Данії — Єнсом Еневольдсеном[13]. У чемпіонаті Данії-53 поділив 3-6-е місця[14].

На юнацькому чемпіонаті світу 1953 у Копенгаґені за очками поділив п'яте-восьме місця, але посів восьму позицію за додатковим показником (коефіцієнт Берґера)[15]. Серед суперників були майбутні гросмейстери Панно, Дарґа, Івков і Олафссон. Одразу після світової першості зіграв у турнірі шахістів скандинавських країн, де тріумфував Олафссон[16].

1954 року здобув чемпіонство Копенгаґена та Данії. Повторив успіх у чемпіонаті країни в 1955, 1956, 1959, 1963 та 1964 роках[17].

1954 року вперше включений до складу збірної країни для участі в шаховій олімпіаді в Амстердамі — відразу ж на першій шахівниці. 19-річний Ларсен показав результат 13½ очка (71 %), а серед найкращих партій була звитяга над 72-річним представником Франції Осипом Бернштейном — перша в кар'єрі перемога над гросмейстером[18]. Наступного року за результат, показаний на цьому турнірі, отримав звання міжнародного майстра.

1955 року поділив 1-2-е місця в чемпіонаті столиці з Палле Равном. Того ж року переміг у чемпіонаті Данії (10 очок із 11 можливих) і посів 1-2-е місця на турнірі скандинавських країн в Осло. Ларсен поділив перше місце з Фрідріком Олафссоном, якого обіграв в останньому турі. У листопаді 1955 року поділив перше-друге місця зі швейцарцем Е. Бендом на міжнародному фестивалі молодих майстрів у Загребі. Серед шахістів, яких Ларсен випередив у таблиці, були Іштван Білек (Угорщина) та Александар Матанович (Югославія)[19].

На початку 1956 року провів матч із Ф. Олафссоном за звання чемпіона Скандинавії. Після перших 5 партій вів із рахунком 3½:1½, однак в наступній грубо помилився в нічийному становищі, а сьому провів, за власними словами, «жалюгідно»[20], програвши. Тільки переконливий виграш в останній партії дозволив молодому данському майстрові гарантувати перемогу в матчі та титул чемпіона — 4½:3½. 1956 року зіграв ще в кількох турнірах[21]:

  • чемпіонат Данії — перше місце (7 перемог поспіль на старті);
  • Ханко (Фінляндія) — перше-друге місця з Рантаненом;
  • Хіхон (Іспанія) — перше місце (попереду Дарґи, Доннера, О'Келлі та інших)
  • Копенгаґен (тренувальний турнір) — перше місце.

Між цими змаганнями, після першості країни, шахіст успішно склав екзамени другого курсу Політехнічного училища[22].

У березні 1958 року виграв турнір у Мар-дель-Плата (перед американцем Ломбарді, а також аргентинцями Санґінетті, Елісказесом, Панно і Пільніком), а наступного місяця переміг Доннера з рахунком 3:1 у матчі за вихід до міжзонального турніру. Міжзональний турнір у Порторожі 1958 року закінчився чи не найнижчим місцем Ларсена в міжнародних змаганнях — 16-м. Данський гросмейстер програвав як іменитим суперникам, так і аутсайдерам, наприклад, передостанньому Борісу де Ґрейфу. Зате одну з перемог здобув над радянським гросмейстером Тиграном Петросяном, який через кілька років стане чемпіоном світу.

De Deense schaakgrootmeester Larsen, die leidt in het Hoogovenschaktoernooi, Bestanddeelnr 911-9929.jpg

На турнір у Бевервейку 1959 року налаштувався грати максимально гостро та безкомпромісно[23](50 избранн, с. 59). Однак здобув тільки 4 очки із 9 можливих. Запрошений на перший турнір ЦШК СРСР, який зібрав 7 радянських і 5 закордонних гравців. Данський гросмейстер провів московський турнір слабо, здобувши тільки одну перемогу в 11 партіях: +1 -3 =7. Того ж року зіграв у сильному турнірі в Цюриху, де з Унцікером поділив 5-6-е місця, позаду Таля, Глігорича, Фішера та Кереса. Восени 1959-го був секундантом 16-річного Боббі Фішера на турнірі претендентів. Сам Ларсен звик готуватися й аналізувати самостійно, тому ніколи не працював із секундантами чи тренерами: «Я ніколи не хотів мати секунданта. Мені здається, це дуже діяло би на нерви»[24]). Уже тоді американський вундеркінд проявляв упертість, норовливий характер і ексцентричність, на які Ларсенові, як секунданту, доводилося зважати[25].

У січні 1960 року поділив перше-друге місця з Петросяном у Бевервейку. У Меморіалі Німцовича в Копенгаґені фінішував четвертим після Петросяна, Геллера та Штальберґа. Шахіст згадує, що копенгаґенський турнір відбувався в несприятливий час — у ті дні Ларсен виконував курсову роботу із землемірної справи, рано вранці вставав, весь день працював на повітрі, а ввечері грав у турнірі[26]. На кінець 1960 року припав скандал із зональним турніром у голландському Берґендалі, який через відмову у візі В. Ульманну (громадянину НДР) бойкотували представники Югославії, Угорщини, Польщі та Чехословаччини. Ларсен посів на змаганні 4-у позицію (після Олафссона, Дюкштайна та Тешнера), ФІДЕ спочатку наполягала на законності турніру, а потім згодилася переграти його за участю всіх шахістів, у Чехословаччині. Однак Данська шахова федерація не делегувала Ларсена на другий турнір, через що у гросмейстера виник конфлікт із федерацією[27].

У Бевервейку 1961 поділив перемогу з Івковим, гірше зіграв на турнірах у Цюриху (6-7-е місця) та Дортмунді (5-е місце).

Від осені 1961 року по осінь 1963 року проходив військову службу. Бент не міг практикувати шахи й тільки двічі отримував дозвіл військового керівництва на виїзд закордон для участі в міжнародних турнірах[28] — 1962 року в Москві на турнірі ЦШК посів місце в середині таблиці, а в зональному турнірі в Галле 1963 року став другим (після Портіша), попереду Івкова, Робача, Ульмана та інших. Також під час служби, у березні 1962 року, зіграв із Боббі Фішером показову партію, яку транслювало данське телебачення[29]. Оглядачі відзначають, що армійська підготовка, ймовірно, добре вплинула на фізичну форму шахіста, допомігши витримувати багатотижневі турніри й уже через рік після війська Ларсен увірвався в еліту світових шахів[2][30].

Претендент на шахову корону (1964—1978)[ред.ред. код]

Світлина 1964 року

1964 рік став вагомою віхою в кар'єрі шахіста. Після вимушеної дворічної перерви на військову службу Ларсен повертається на міжнародну арену й через кілька місяців перемагає на міжзональному турнірі 1964 року.

Першим міжнародним турніром після перебування в армії був Бевервейк-64, де організатори замість традиційних десятьох учасників запросили шістнадцятьох. Данський шахіст поділив 5-7-е місце, пропустивши вперед Кереса, Нея, Портіша та Івкова[31]. Попри не найкращий результат, Ларсен відзначив, що велику велику творчу цінність має переможна партія проти Івкова з цього турніру[32].

У чемпіонаті Данії 1964 року знову впевнено переміг, випробувавши кілька старовинних варіантів із наміром застосувати їх у міжзональному турнірі, який стартував через два місяці[33]. Показав прекрасний результат у міжзональному турнірі 1964 року в Амстердамі, поділивши 1-4-е місця з лідерами світових шахів — Василем Смисловим, Борисом Спаським і Михайлом Талем. Уперше в кар'єрі потрапив до змагань претендентів за звання чемпіона світу. В амстердамському турнірі в партії проти Лайоша Портіша данець білими застосував дебютну новинку у французькому захисті, але вже через кілька років за чорних знайдено надійну оборону[34].

Через місяць після міжзонального зіграв на турнірі IBM в Амстердамі, де посів перше місце. Втомлений після попередніх змагань Ларсен фінішував тільки шостим у відкритому чемпіонаті Копенгаґена[35]. На сильному турнірі в Белграді поділив 5-6-е місця з А. Матановичем[36].

У квітні 1965 року посів 7-е місце на турнірі в Загребі. Гросмейстер розглядав цей старт як своєрідну підготовку до матчів претендентів[37]. Після тріумфу Івкова в загребському турнірі (1-2-е місця з Ульманом) його вважали фаворитом у чвертьфінальному матчі претендентів проти Ларсена. Однак у матчі, який відбувався в югославському Бледі, данець упевнено переміг — 5½:2½. Рівна боротьба точилася в півфінальному матчі проти Михайла Таля. Перед останньою, 10-ю партією рахунок був нічийним, але «чарівник із Риги» зумів досягти вирішальної переваги перемогою в 10-й партії після красивої жертви коня, яка відкрила лінію «e» для його важких фігур.[38] У жовтні 1965-го посів 4-е місце в міжнародному турнірі на честь століття копенгаґенського шахового товариства. Бента на ½ очка випередили Глігорич, Суетін і Тайманов, які поділили перше-третє місця[39].

Його почали називати «турнірний чемпіон світу»[40].

Шестиразовий чемпіон Данії з шахів (1954, 1955, 1956, 1959, 1963, 1964 — переміг в усіх чемпіонатах, у яких брав участь; 1989 року поділив 1-2 місця, але програв додатковий матч за чемпіонство[41]), виступав за команду Данії на шести шахових олімпіадах: 1954, 1956, 1958, 1966, 1968, 1970.

Переможець близько 40 міжнародних турнірів, серед яких: Гастінґс (1-2-е місця, 1956/57), Мар-дель-Плата (1958), Бевервейк (1-2 місця, 1961), Гавр (1966), Гавана, Вінніпеґ (1-2 м), Пальма-де-Мальорка (1967), Торонто, Монте Карло (1968), Бюзум, Пальма-де-Мальорка (1969), Лугано, Вінковці (1970), Тіссайд (1972), Гастінґс (1972/73), Маніла, Лондон (1973), Оренсе (1975), Ланцароте, Коста Брава (1976), Женева, Любляна-Порторож (1977), Лоун Пайн, Есб'єрґ (1978), Копенгаген, Буенос-Айрес (1979), Буенос-Айрес (1980), Буенос-Айрес (1-4-е місця, 1981).

Особисте життя[ред.ред. код]

Був доброзичливим, ввічливим і компанійським співрозмовником, завжди міг розповісти цікаві історії, хоча, за спогадами сучасників, іноді любив замкненість і самотність[42]. Скептично ставився до розпорядку дня. Іноді міг спати до полудня, а потім усю ніч працювати над шахами. Віддавав перевагу сидячому способу життя, не любив прогулянок і відпочинку на свіжому повітрі[43].

Перша дружина — Ліззі Фрііс Єнсен. Їх познайомив шахіст Палле Равн 1961 року. Бент і Ліззі одружилися 11 травня 1963 року[44].

Друга дружина — аргентинська адвокат Лаура Беатріс Бенедіні[2]. Одружилися 1972[2] (або 1982[30]) року.

Дітей шахіст не мав, хоча Лаура мала двох дочок від попереднього шлюбу[2].

Володів кількома європейськими мовами. 2005 року писав, що, крім рідної данської, добре знає англійську, німецьку, шведську та голландську. Також володів норвезькою (букмол), іспанською, російською, французькою, італійською, португальською і сербохорватською[45].

Стиль[ред.ред. код]

Відзначався нешаблонним мисленням і незвичайним поєднанням різних стилів гри. Грав активно та винахідливо, володів хорошим комбінаційним баченням і своєрідним, глибоким розумінням позиції. Часто експериментував, а давні й добре відомі дебюти застосовував у сучасному трактуванні. У юному віці грав дещо односторонньо, незбалансовано — лише на атаку. Із досвідом почав однаково майстерно виглядати в нападі, маневруванні та обороні[46]. Ларсен називав Арона Німцовича гравцем, який мав найбільший вплив на формування його стилю[47].

Далекоглядний майстер техніки, Ларсен міг грати звично для себе комбінаційно й активно, а міг розвивати фігури спокійно, уникаючи складних і заплутаних позицій, професійно намагаючись довести свою перевагу в ендшпілі[48]. Не любив простих позицій і пасивної оборони. Ларсена вважають майстром ендшпілю[49]. Хоча він і допускав брак у закінченнях, де необхідна суто виконавська техніка й витримка, зате із задоволенням перемагав в ендшпілях, де потрібне комбінаційне бачення[50].

Схильність до експериментів була водночас сильною й слабкою стороною гросмейстера. У деяких важливих партіях він не міг тверезо оцінити ситуацію й відмовитись від не зовсім продуманого ризику, пожвавлень і ходів, які зав'язували боротьбу, з якої Ларсен не завжди виходив переможцем[51].

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Індивідальні
  • Півфіналіст матчів претендентів (3): 1965, 1968, 1971;
    • чвертьфіналіст матчів претендентів: 1977;
  • переможець міжзонального турніру (3): 1964, 1967, 1976;
    • учасник семи міжзональних турнірів: 1958, 1964, 1967, 1970, 1973, 1976, 1979;
  • чемпіон Данії (6): 1954, 1955, 1956, 1959, 1963, 1964;
    • віце-чемпіон Данії (2): 1989, 1997 (2-4-е місця);
    • третє місце в чемпіонаті Данії: 1991;
  • найкращий індивідуальний результат на своїй шахівниці в шаховій олімпіаді: 1956
    • третій найкращий індивідуальний результат на своїй шахівниці на олімпіаді (2): 1954, 1970
Командні

У складі збірної Данії:

  • учасник шести шахових олімпіад.
Баланс ігор проти провідних гросмейстерів

В окремих партіях перемагав сімох чемпіонів світу. Баланс ігор із чемпіонами світу за даними ресурсу chessgames.com:

Баланс ігор із претендентами на титул чемпіона світу (тих, хто грав матч за титул ФІДЕ або ПША, а також учасників чемпіонських матч-турнірів) за даними ресурсу chessgames.com:

Турнірні результати[ред.ред. код]

Турніри та матчі[ред.ред. код]

Рік Місце
проведення
Турнір (матч) + = Результат
(рахунок)
Місце
1951 Бірмінґем — Ковентрі I чемпіонат світу серед юнаків 6 4 1 6½ із 11 4-6
1951/52 Тронгейм юнацький міжнародний турнір 7 0 2 8 із 9 1
1952 Обюбро — Ольборґ тренувальний матч з Е. Педерсеном 1 2 1 1½:2½
1952 Гернінґ чемпіонат Данії (група майстрів) 6 0 1 6½ із 7 1
1952/53 Тронгейм юнацький міжнародний турнір 8 0 1 8½ із 9 1
1953 Копенгаґен чемпіонат Копенгаґена 5 2 2 6 із 9 2
1953 Горсенс чемпіонат Данії 4 3 4 6 із 11 3-6
1953 Копенгаґен II чемпіонат світу серед юнаків 7 6 3 8½ із 16 8
1953 Копенгаґен матч із Є. Еневольдсеном 1 1 4 3:3
1953 Есб'єрґ турнір північних країн 5 3 3 6½ із 11 5-6
1954 Копенгаґен чемпіонат Копенгаґена 9 0 0 9 із 9 1
1954 Орхус чемпіонат Данії 7 2 2 8 із 11 1
1954 Копенгаґен тренувальний турнір 4 1 2 5 із 7 1
1954 Копенгаґен матч із Б. Колвіґом 2 1 1 2½:1½
1955 Осло турнір північних країн 8 2 1 8½ із 11 1-2
1955 Загреб турнір молодих майстрів ? ? ? 1-2
1956 Рейк'явік матч із Ф. Олафссоном за звання
чемпіона північних країн
4 3 1 4½:3½
1956 Копенгаґен чемпіонат Данії 8 0 3 9½ із 11 1
1956 Ханко міжнародний турнір 3 0 4 5 із 7 1-2
1956 Хіхон міжнародний турнір 6 0 3 7½ із 9 1
1956 Копенгаґен тренувальний турнір 7 0 2 8 із 9 1
1956/57 Гастінґс міжнародний турнір 5 1 3 6½ із 9 1-2
1981 Тілбург міжнародний турнір 3 5 3 4½ із 11 9-10

Командні змагання[ред.ред. код]

Рік Місце проведення Турнір Команда Шах МК + - =
1955 Ґетеборґ матч Швеція — Данія (із Ґ. Даніельссоном) Данія 1 0 2 0

Шахові олімпіади[ред.ред. код]

Результати на шахових олімпіадах у складі збірної Данії:

Рік Місце проведення Шах МК МІ П + - = О %
1970 Зіґен 1 19 3 17 11 2 4 13 76,5

Примітки[ред.ред. код]

  1. FIDE Ranking History: Bent Larsen (OlimpBase) (англ.)
  2. а б в г д Jon Speelman, Bent Larsen: Chess player who with Bobby Fischer was one of only two players the Soviets feared in the 1960s and '70s (The Independent, 19.09.2010) (англ.)
  3. 50 избранных партий, с. 20
  4. а б E. Skov, Erindringer fra Bent Larsens barndom (holstebro-skakklub.dk) (дан.)
  5. 50 избранных партий, с. 20
  6. 50 избранных партий, с. 21
  7. Klubmestre i Holstebro Skakklub (holstebro-skakklub.dk) (дан.)
  8. Aalborg Katedralskole 2015 (aalkat-gym.dk) (дан.)
  9. 50 избранных партий, с. 21
  10. Norsk Sjakkblad, 1952, nr. 2, s. 18
  11. Norsk Sjakkblad, 1953, nr. 2, s. 20
  12. Træningsmatch Bent Larsen — Eigil Pedersen 1952 (danbase.skak.dk) (дан.)
  13. Bent Larsen — Jens Enevoldsen 1953 (danbase.skak.dk) (дан.)
  14. Danmarksmesterskabet 1953 (danbase.skak.dk) (дан.)
  15. 2nd World Junior Chess Championship — Copenhagen 1953 (olimpbase.org) (англ.)
  16. 50 избранных партий, с. 21
  17. 50 избранных партий, с. 22
  18. 50 избранных партий, с. 32
  19. 50 избранных партий, с. 32-33
  20. 50 избранных партий, с. 33
  21. 50 избранных партий, с. 35
  22. 50 избранных партий, с. 35
  23. 50 избранных партий, с. 59
  24. 50 избранных партий, с. 59
  25. 122 избранные партии, с. 396-399
  26. 50 избранных партий, с. 59
  27. 50 избранных партий, с. 75
  28. 50 избранных партий, с. 75
  29. Skakbladet 1962, nr. 5, s. 74-76
  30. а б Mark Crowther, Chess legend Bent Larsen has died at the age of 75 (theweekinchess.com, 11.09.2010) (англ.)
  31. All-time Tournaments: Hoogovenstoernooi 1964 (tatasteelchess.com) (англ.)
  32. 50 избранных партий, с. 75
  33. 50 избранных партий, с. 75
  34. 50 избранных партий, с. 100
  35. 50 избранных партий, с. 119
  36. Gino di Felice. Chess Results, 1964—1967: A Comprehensive Record with 1,204 Tournament Crosstables and 158 Match Scores, with Sources. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, 2013, p. 12
  37. 50 избранных партий, с. 120
  38. http://www.chessgames.com/perl/chessgame?gid=1139729
  39. Gino di Felice. Chess Results, 1964—1967: A Comprehensive Record with 1,204 Tournament Crosstables and 158 Match Scores, with Sources. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, 2013, p. 144
  40. http://www.echecs.asso.fr/eem/eem106.pdf
  41. Bent Larsen (vikingskak.dk) (англ.) (дан.)
  42. 50 избранных партий, с. 6
  43. 50 избранных партий, с. 6
  44. Edward Winter. Palle Ravn (chesshistory.com) (англ.)
  45. Edward Winter. Bent Larsen (1935—2010) (chesshistory.com) (англ.)
  46. 50 избранных партий, с. 7-8
  47. CHESS CANADA INTERVIEWS… BENT LARSEN (англ.)
  48. 50 избранных партий, с. 8
  49. Михальчишин А. Б. За кулисами шахматной империи: свидетельства очевидца / Адриан Михальчишин; предисл. Анатолия Карпова. — Москва: АСТ: Астрель, 2008. — С. 100.
  50. 50 избранных партий, с. 17
  51. 50 избранных партий, с. 15
  52. Larsen vs Euwe (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  53. Larsen vs Botvinnik (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  54. Larsen vs Smyslov (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  55. Larsen vs Tal (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  56. Larsen vs Petrosian (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  57. Larsen vs Spassky (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  58. Larsen vs Fischer (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  59. Larsen vs Karpov (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  60. Larsen vs Kasparov (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  61. Larsen vs Anand (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  62. Larsen vs Keres (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  63. Larsen vs Reshevsky (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  64. Larsen vs Bronstein (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  65. Larsen vs Korchnoi (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  66. Larsen vs Kamsky (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  67. Larsen vs Timman (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  68. Larsen vs Short (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  69. Larsen vs Shirov (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  70. Larsen vs Svidler (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  71. Larsen vs Adams (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 
  72. Larsen vs Topalov (англ.). Chessgames Services LLC. Процитовано 2018-04-19. 

Література та посилання[ред.ред. код]

Партії, статистика