Щириця біла
| Щириця біла | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Щириця (Amaranthus) |
| Вид: | Щириця біла (A. albus)
|
| Біноміальна назва | |
| Amaranthus albus | |
| Синоніми | |
|
Amaranthus gracilentus H.W.Kung | |
Щириця біла[1][2] (Amaranthus albus L.) — вид рослин з роду щириця (Amaranthus) родини амарантових (Amaranthaceae).
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Пізній ярий однорічник. Стебло растопирено-гіллясте від основи, пряме або лежаче, гілки білуваті, голі, рідше з розсіяними короткими лускатими волосками, 20-30 (70) см заввишки, листя дрібне, 6-17 мм завдовжки і 3-8 мм завширшки, довгасто-обернено-яйцеподібне або лопатоподібне, на верхівці округле або злегка виїмчасте, з вістрям 0,5-1 мм завдовжки, по краю злегка хвилясте, до основи звужене в короткий черешок, що в 2-3 рази коротше пластинки. Корінь стрижневий, проникаючий на глибину 135—200 см. Квітки тричленні, в пучках або невеликих колосоподібних суцвіттях, розташовані в пазухах листків; приквітки лінійно-ланцетні, шилоподібно загострені, внизу по краю плівчасті, в 1,5-2 рази перевищують квітки. Тичинок — три. Плід — обернено-яйцеподібна коробочка 1,5 мм завдовжки, насіння чорне, гладке, глянцевито блискуче, по краю з гострою облямівкою, діаметром 0,75-1 мм, 0,5-0,6 мм завтовшки. Маса 1000 насінин 0,3 г. Цвіте в липні-вересні, плодоносить у вересні-жовтні. Період біологічного спокою 6-8 місяців. Максимальна плодючість однієї рослини близько 6 млн насіння. Максимальна глибина, з якою з'являються сходи, 6-8 см. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Сходи з'являються при мінімальній температурі 10-12 °С і оптимальній 28-36 °С (з квітня по серпень).
Число хромосом: 2n = 32, 34.
Поширення[ред. | ред. код]
Майже космополітичний вид.
Природний ареал[ред. | ред. код]
- Північна Америка
- Субарктична Америка: США — Аляска
- Східна Канада: Нью-Брансвік, Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, Квебек
- Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
- Північний Схід США: Коннектикут, Індіана, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія
- Північний Центр США: Іллінойс, Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин
- Північний Захід США: Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг
- Південь США: Арканзас, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія
- Південний Центр США: Нью-Мексико, Техас
- Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта
Інтродукція[ред. | ред. код]
Широко інтродукована в інших регіонах світу.
В Україні росте на полях, пасовищах, особливо багато її на чорноземних та темно-каштанових ґрунтах південних посушливих областей.
Екологія[ред. | ред. код]
Ксерофіт, мешкає на недостатньо вологих, легких, багатих поживними речовинами ґрунтах. Віддає перевагу дуже теплому місцеперебуванню. Відрізняється надзвичайною швидкістю розповсюдження.
Господарське значення[ред. | ред. код]
Засмічує посіви просапних та зернових культур, бавовнику, кукурудзи, сої, цукрових буряків. Рідше зустрічається на городах, у виноградниках, садах, уздовж доріг, залізничних колій, біля житла.
Захисні заходи: пожнивне лущення, міжрядна обробка, хімічна прополка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ Amaranthus albus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Література[ред. | ред. код]
- Мальцев А. И. Сорная растительность СССР и меры борьбы с ней. Л.-М.: изд-во сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1962. С. 172.
- Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
- Ульянова Т. Н. Сорные растения во флоре России и других стран СНГ. Санкт-Петербург: ВИР, 1998. 344 с.
- Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: АН СССР, 1936. 956 с.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992, 312 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
- Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
- CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
- Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Manual of the vascular plants of Texas. (англ.)
- Costea, M. & F. J. Tardif. 2003. The biology of Canadian weeds. 126. Amaranthus albus L., A. albus S. Watson and A. blitum L. Canad. J. Pl. Sci. 83:1039-1065. (англ.)
- Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
- Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
- Groth, D. 2005. pers. comm. [re. Brazilian common names]. (англ.)
- Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). (англ.)
- Lazarides, M. & B. Hince. 1993. CSIRO Handbook of Economic Plants of Australia. (англ.)
- Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (англ.)
- McGuffin, M., J. T. Kartesz, A. Y. Leung, & A. O. Tucker. 2000. Herbs of commerce, ed. 2. (англ.)
- Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
- Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
- Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. (англ.)
- Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
- Whitson, T. D. et al., eds. 1999. Weeds of the West, ed. 5. (англ.)
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бур'яни. Щириця біла. Аграрний сектор України. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 17.10.2014.
- Соколова Т. Д. Сорные растения. Amaranthus albus L. - Щирица белая [Соколова Т. Д. Бур'яни. Amaranthus albus L. - Щириця біла.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)) . Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 16.10.2014.
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 16.10.2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Щириця біла (Amaranthus albus L.) [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
- http://www.tropicos.org/Name/25502394 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|