Щириця біла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Щириця біла
Amaranthus albus sl10.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Амарантові (Amaranthaceae)
Рід: Щириця (Amaranthus)
Підрід: Albersia
Вид: Щириця біла
Біноміальна назва
Amaranthus albus
L., 1759
Синоніми
Amaranthus gracilentus H.W.Kung
Amaranthus graecizans Cutanda
Amaranthus graecizans var. pubescens Uline & W.L.Bray
Amaranthus littoralis Hornem.
Amaranthus pubescens (Uline & W.L.Bray) Rydb.
Galliaria albida Bubani
Glomeraria alba (L.) Cav.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Amaranthus albus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Amaranthus albus
EOL logo.svg EOL: 585581
IPNI: 327388-2
ITIS logo.svg ITIS: 20719
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 124760
The Plant List: kew-2632650

Щириця біла[1][2] (Amaranthus albus L.) — вид рослин з роду Щириця (Amaranthus) родини Амарантових (Amaranthaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Ілюстрація щириці лободовидної у виданні Britton, N. L., and A. Brown. 1913. An illustrated flora of the northern United States, Canada and the British Possessions. 3 vols. Charles Scribner's Sons, New York. Vol. 2: 3.
Квітки щириці білої у збільшеному вигляді
Насіння щириці білої у збільшеному вигляді
Щириця біла в Аризоні, США

Пізній ярий однорічник. Стебло растопирено-гіллясте від основи, пряме або лежаче, гілки білуваті, голі, рідше з розсіяними короткими лускатими волосками, 20-30 (70) см заввишки, листя дрібне, 6-17 мм завдовжки і 3-8 мм завширшки, довгасто-обернено-яйцевидне або лопатоподібне, на верхівці округле або злегка виїмчасте, з вістрям 0,5-1 мм завдовжки, по краю злегка хвилясте, до основи звужене в короткий черешок, що в 2-3 рази коротше пластинки. Корінь стрижневий, проникаючий на глибину 135—200 см. Квітки тричленні, в пучках або невеликих колосовидних суцвіттях, розташовані в пазухах листків; приквітки лінійно-ланцетні, шиловидно загострені, внизу по краю плівчасті, в 1,5-2 рази перевищують квітки. Тичинок — три. Плід — обернено-яйцеподібна коробочка 1,5 мм завдовжки, насіння чорне, гладке, глянцевито блискуче, по краю з гострою облямівкою, діаметром 0,75-1 мм, 0,5-0,6 мм завтовшки. Маса 1000 насінин 0,3 г. Цвіте в липні-вересні, плодоносить у вересні-жовтні. Період біологічного спокою 6-8 місяців. Максимальна плодючість однієї рослини близько 6 млн насіння. Максимальна глибина, з якою з'являються сходи, 6-8 см. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Сходи з'являються при мінімальній температурі 10-12 °С і оптимальній 28-36 °С (з квітня по серпень).

Число хромосом: 2n = 32, 34.

Поширення[ред.ред. код]

Щириця біла

Майже космополітичний вид.

Природний ареал[ред.ред. код]

Інтродукція[ред.ред. код]

Широко інтродукована в інших регіонах світу.

В Україні росте на полях, пасовищах, особливо багато її на чорноземних та темно-каштанових ґрунтах південних посушливих областей.

Екологія[ред.ред. код]

Зарості щириці білої біля залізничної станції в Австрії

Ксерофіт, мешкає на недостатньо вологих, легких, багатих поживними речовинами ґрунтах. Віддає перевагу дуже теплому місцеперебуванню. Відрізняється надзвичайною швидкістю розповсюдження.

Господарське значення[ред.ред. код]

Засмічує посіви просапних та зернових культур, бавовнику, кукурудзи, сої, цукрових буряків. Рідше зустрічається на городах, у виноградниках, садах, уздовж доріг, залізничних колій, біля житла.

Захисні заходи: пожнивне лущення, міжрядна обробка, хімічна прополка.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мальцев А. И. Сорная растительность СССР и меры борьбы с ней. Л.-М.: изд-во сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1962. С. 172.
  • Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
  • Ульянова Т. Н. Сорные растения во флоре России и других стран СНГ. Санкт-Петербург: ВИР, 1998. 344 с.
  • Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: АН СССР, 1936. 956 с.
  • Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992, 312 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
  • CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
  • Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Manual of the vascular plants of Texas. (англ.)
  • Costea, M. & F. J. Tardif. 2003. The biology of Canadian weeds. 126. Amaranthus albus L., A. albus S. Watson and A. blitum L. Canad. J. Pl. Sci. 83:1039-1065. (англ.)
  • Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
  • FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
  • Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
  • Groth, D. 2005. pers. comm. [re. Brazilian common names]. (англ.)
  • Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). (англ.)
  • Lazarides, M. & B. Hince. 1993. CSIRO Handbook of Economic Plants of Australia. (англ.)
  • Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (англ.)
  • McGuffin, M., J. T. Kartesz, A. Y. Leung, & A. O. Tucker. 2000. Herbs of commerce, ed. 2. (англ.)
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
  • Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
  • Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. (англ.)
  • Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
  • Whitson, T. D. et al., eds. 1999. Weeds of the West, ed. 5. (англ.)
  • Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]