Юкатанська війна рас

Дата:	1847–1901 (сутички тривали до 1933)
Місце:	Півострів Юкатан, Мексика і Північний Петен у Гватемалі
Результат:	1847–1883: Перемога мая Державу Чан Санта-Крус створено.; 1884–1915: Перемога Мексики Мексика знову захопила півострів Юкатан; Незначні зіткнення до 1933;

Юкатанська війна каст; ba'atabil kichkelem Yúum
	Мексиканські індіанські війни[en]
	Територія мая, близько 1870.Територія мая, близько 1870.
	19°35′09″ пн. ш. 87°59′02″ зх. д. / 19.5857° пн. ш. 87.984° зх. д.
Дата:	1847–1901 (сутички тривали до 1933)
Місце:	Півострів Юкатан, Мексика і Північний Петен у Гватемалі
Результат:	1847–1883: Перемога мая Державу Чан Санта-Крус створено.; 1884–1915: Перемога Мексики Мексика знову захопила півострів Юкатан; Незначні зіткнення до 1933;
Сторони
Держава мая Чан Санта-Крус[en]; За підтримки: ; Сполучене Королівство; Британський Гондурас (до 1897); Народ мая;	Мексика; Республіка Юкатан (1847–1848)
Втрати
	300,000 загинуло

Юкатанська війна рас (ісп. Guerra de Castas; також знана як Юкатанська війна каст, ba'atabil kichkelem Yúum^[2]) — повстання індійців мая на півострові Юкатан (територія сучасних мексиканських штатів Кінтана-Роо, Юкатан і Кампече, а також північ держави Беліз). Війна почалася 1847 року. Одна з супротивних сторін — юкатеки (Yucatecos), була населенням європейського походження, креолів і метисів, основний район мешкання яких знаходився на північному заході півострова. Інша — індіанців мая, що проживали на південному сході. Офіційне закінчення війни — узяття мексиканськими військами столиці мая Чан-Санта-Круз (так зване «місто трьох хрестів») (сучасне місто Філіпе-Каррільйо-Пуерто, штат Кінтана-Роо) в 1901 році, але озброєні зіткнення продовжувалися до 1935 року, коли в Мехіко був укладений мирний договір з керівниками повстанців. Весь цей час райони на сході півострова залишалися непідконтрольними мексиканському уряду.

Втрати з обох боків за весь час бойових дій оцінюються в 30 — 40 тисяч осіб.

Передумови

За часів іспанського правління на Юкатані, як і скрізь в Новій Іспанії, була законодавчо встановлена кастова система. На вершині соціальної піраміди знаходилися народжені в Іспанії, що мали право займати офіційні посади. На наступних щаблях — нащадки іспанських емігрантів, креоли, метиси, індіанські «ідальго» (Hidalgos) — нащадки аристократії мая, які підтримали іспанців під час завоювання Юкатана. На останньому щаблі цієї піраміди перебували селяни мая, навернені в католицтво (часто номінально), але які продовжували говорити рідною мовою. Малодоступний, болотистий південний схід півострова до кінця XVIII століття жив фактично незалежно.

Після здобуття незалежності від Іспанії провінціями Центральної Америки місце іспанців зайняли креоли. На Юкатані вони себе називали юкатеки. При розпаді провінцій на окремі держави вони позиціювали себе, як окрему націю. Індійські общинні землі захоплювалися новими приватними власниками. Вся політична і культурна влада зосередилася в руках юкатеків.

Література

Nelson Reed «The Caste War of Yucatan» Stanford, CA: Stanford University Press, 1964
Милослав Стингл «Тайны индейских пирамид» М.: Прогресс, 1982

Це незавершена стаття про війну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

↑ Gabbert, W. (2019). Violence and the Caste War of Yucatán. (Cambridge Latin American Studies) Cambridge: Cambridge University Press. Page 269.
↑ Arturo Arias (2018). Recovering Lost Footprints, Volume 2: Contemporary Maya Narratives. State University of New York Press. с. 48. ISBN 978-1438472607.

[1] Gabbert, W. (2019). Violence and the Caste War of Yucatán. (Cambridge Latin American Studies) Cambridge: Cambridge University Press. Page 269.

[2] Arturo Arias (2018). Recovering Lost Footprints, Volume 2: Contemporary Maya Narratives. State University of New York Press. с. 48. ISBN 978-1438472607.

[1]

[2]

Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica
Нормативний контроль	Freebase: /m/01wvn6 · J9U: 987007531970905171 · LCCN: sh85149424

п о р << XVIII • Війни XIX століття • XX >>
1800-1809	Французькі революційні • (Коаліції: 2-га) • Наполеонівські • (Коаліції: 3-тя • 4-та • 5-та) • Індіанські • Громадянська у В'єтнамі • Завоювання Росією Середньої Азії • Апельсинова • Триполітанська • 2-га англо-маратхська • Російсько-перська • Перше сербське повстання • Фулані • Французько-шведська • Російсько-турецька • 17-та бірмансько-сіамська • Ашанті-Фанте • Англо-турецька • Англо-данська • Російсько-англійська • Французьке вторгнення в Португалію • Англо-турецька • Дансько-шведська • Фінська • Піренейська • Англо-шведська • За незалежність іспанських колоній • (болівійська) • Палиць • 18-та бірмансько-сіамська •
1810-1819	За незалежність іспанських колоній • (колумбійська • мексиканська • чилійська • парагвайська • перуанська • аргентинська • венесуельська) • Португальсько-бразильське вторгнення в Східну смугу (1811) • Османсько-саудівська • Кахетинське повстання • Англо-американська • Наполеонівські • Французько-російська • (Коаліції: 6-та • 7-ма) • Шведсько-норвезька • Крикська • Неаполітанська • Друга берберська • Англо-непальська • Друге сербське повстання • Португальсько-бразильське вторгнення в Східну смугу • Повернення Нової Гранади під владу Іспанії • Кавказька • 3-тя англо-маратхська • Громадянська в Аргентині
1820-1829	Єгипетське вторгнення в Судан • Іспанська революція • Грецька революція • Османсько-перська • Арікара • 1-ша англо-ашантійська • 1-ша англо-бірманська • Франко-іспанська • Яванська • Аргентинсько-бразильська • Венесуельська революція • Чорна • Російсько-перська • Російсько-турецька • Колумбійсько-перуанська • Ліберальні
1830-1839	Липнева революція • Бельгійська революція • Бельгійсько-голландська • Польське повстання • 3-тя османсько-єгипетська• Чорного Яструба • 1-ша карлістська • 2-га семінольська • Фаррапус • Повстання Кенесари Касимова • За незалежність Техасу • Афгансько-перська • 4-та османсько-єгипетська • Арустукська • Кондитерська • 1-ша англо-афганська • 2-й хівінський похід
1840-1849	1-ша опіумна • Сіамсько-в’єтнамська • Мормонська • Домініканська за незалежність • 1-ша англо-сикхська • Новозеландські земельні • Американо-мексиканська • Юкатанська • Громадянська у Швейцарії • Перша італійська за незалежність • Перша Шлезвізька • Революція в Австрійській імперії • Революція в Італії • 19-та бірмансько-сіамська • 2-га англо-сикхська
1850-1859	Повстання тайпінів • 2-га англо-бірманська • Турецько-чорногорська • Кримська • Франко-сенегальська • 2-га опіумна • Англо-перська • Повстання сипаїв • 1-ша франко-в'єтнамська • Австро-італо-французька • Марокканська
1860-1869	Громадянська в Колумбії • Громадянська в США • Франко-мексиканська • Дакотська • Окупація Арауканії • Польське повстання • 2-га англо-ашантійська • Сімоносекська • Сацумсько-британська • Еквадорсько-колумбійська • Колорадська • Друга Шлезвізька • Потрійного Альянсу • Англо-бутанська • 1-ша тихоокеанська • Австро-пруссько-італійська • Червоної Хмари • Англо-ефіопська • Босін • Федеральна • Десятирічна
1870-1879	Завоювання Аргентиною Чако • Франко-прусська • Американська експедиція в Корею • Ефіопсько-єгипетська • Завоювання пустелі • На Ред-Рівер • Англо-зулусська • 3-тя англо-ашантійська • 3-й хівінський похід • Тайванський похід • За Чорні Пагорби • Боснійсько-турецька • 1-ша сербсько-турецька • 2-га сербсько-турецька • Чорногорсько-турецька • Російсько-турецька • Баннокська • Громадянська в Перу • 2-га англо-афганська • 2-га тихоокеанська • Мала кубинська • Вікторіо • Англо-зулуська
1880-1889	1-ша англо-бурська • Франко-туніська • Англо-єгипетська • 1-ша франко-малагасійська • 2-га франко-в’єтнамська • Франко-китайська • Завоювання бельгійцями Конго • 3-тя англо-бірманська • Перша громадянська в Самоа • Сербсько-болгарська
1890-1899	1-ша франко-дагомейська • Бельгійсько-арабська • 2-га франко-дагомейська • Франко-сіамська • 1-ша Мелільська кампанія • Японсько-китайська • Тайванська • 2-га франко-малагасійська • 1-ша італо-ефіопська • Англо-занзібарська • 4-та англо-ашантійська • Філіппінська революція • Перша греко-турецька • За незалежність Куби • Іспансько-американська • Англо-бурська • Боксерське повстання • Філіппінсько-американська • Тисячоденна • Громадянська у Венесуелі • Друга громадянська в Самоа • Завоювання Францією Чаду