Сто днів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сто днів — час другого правління імператора Наполеона I у Франції (20 березня — 22 червня 1815 р.) після його втечі з острова Ельба.

Передумови[ред.ред. код]

Після того як на початку 1814 року Росія, Австрія, Пруссія та Англія не змогла домовитися з Наполеоном, вони підписали так званий Четверний трактат, який містив попередні домовленостями щодо мирного врегулювання відносин з Францією. Кордони Франції визначалися на дореволюційний період, мала відбутися реставрація у Франції королівської династії Бурбонів.

Армії коаліції ввійшли у Францію та в березні були в Парижі. Наполеоном, після зречення престолу у Фонтенбло, наприкінці квітня перебрався на острів Ельба. Цей острів був наданий йому як князівство, з ним була почесна варта з 800 осіб.

Сформований у Парижі Тимчасовий уряд на чолі з Шарлем Талейраном підписав мирний договір з державами коаліції. На початку травня до столиці Франції повернувся Людовік XVIII, проголошений Сенатом новим королем. Разом з Бурбонами до Франції повернулися дворяни, які емігрували під час революції. Вони стали вимагати повернення конфіскованих під час революції маєтків та земель, відновлення дореволюційних порядків і феодальних повинностей. Їхня поведінка дратували народ і армію, які вже звикли до нових умов життя у Франції. Духівництво відкрито засуджувало велику буржуазію, яка в роки революції стала власником земель церкви та емігрантів. Було звільнено більше ніж 20 000 офіцерів армії Наполеона та значна частина чиновників.

На Віденському конгресі, який розпочав роботу у вересні 1814 року, держави-переможниці мали вирішити долю Франції. Переговори відбувалися у суперечках, думка народу Франції не враховувалася. Наполеон, який уважно спостерігав за подіями у Франції та Європі, вирішив використати це для свого реваншу.

Похід на Париж[ред.ред. код]

1 березня 1815 року Наполеон разом з близько 1 тисячею солдатів старої гвардії, які були залишені йому у засланні як почесна варта, висадився на півдні Франції. З цим військом він вирушив на Париж. Уряд Франції висилав проти нього війська, але вони переходили на бік Наполеона. 13 березня Наполеон видав декрет про відновлення Імперії[1]. Людовик XVIII втік до Бельгії. 20 березня Наполеон вступив до Парижа і відновив свій престол.

Битви з антифранцузькою коаліцією[ред.ред. код]

Проти наполеонівської імперії виступила антифранцузька коаліція за участю багатьох європейських країн. Після ряду битв цієї кампанії, що пройшли із змінним успіхом (Катр-Бра, Ліньї, Вавр) армія Наполеона була остаточно розгромлена в битві при Ватерлоо 18 червня 1815 року.

22 червня 1815 року Наполеон повторно відрікся від престолу. В майбутньому більше Наполеон не правив Францією.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З наближенням Наполеона до Парижа заголовки французьких газет про його похід змінювалися:

  • 9 березня 1815 р. Тигр прибув у Кап.
  • 12 березня 1815 р. Страховище ночувало в Греноблі.
  • 13 березня 1815 р. Тиран пройшов через Ліон.
  • 14 березня 1815 р. Узурпатор просувається до Діжона.
  • 21 березня 1815 р. Імператор перебуває у Фонтнбло.
  • 22 березня 1815 р. Його імператорська і королівська величність прибув вчора ввечері в Тюїльрі і був зустрінутий радісними вигуками вірних підданих.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Саундерс Э. Сто дней Наполеона. — М.: АСТ, 2002. (рос.)
  • Всесвітня історія: навч. посіб. / Б. М. Гончар, В. М. Мордвінцев, А. Г. Слюсаренко, С. П. Стельмах. — К.: Знання, 2011. — 895 с. — С. 354—355 (Вища освіта XXI століття) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-772-6
  • Голованов С. О. Всесвітня історія: навчальний посібник для вузів / С. О. Голованов. — 2-ге вид. — Київ: Каравела, 2009. — 295 с. — С. 238—240 — ISBN 978-966-7827-04-5
  • Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки (1492—1918 рр.): хронологія подій: навчально-методичний посібник / авт.-укл. О. С. Акунін ; Навч.-наук. інститут історії та права МНУ ім. В. О. Сухомлинського. — Миколаїв: Іліон, 2013. — 604 с.- С. 127 ISBN 978-617-534-189-6
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.