Російсько-англійська війна

Російсько-англійська війна
Наполеонівські війни
Судно «Всеволод» після нападу британського фрегата при Палдіскі 26 серпня 1808 року Судно «Всеволод» після нападу британського фрегата при Палдіскі 26 серпня 1808 року
Дата: 7 листопада 1807 – 18 липня 1812 Місце: Фінляндія, Середземне море, Адріатичне море, Баренцове море, Балтійське море, Атлантичний океан Результат:
Сторони
Російська імперія Данія	Велика Британія Швеція
Втрати
800	120

Російсько-англійська війна 1807—1812 років — збройний конфлікт між Російською імперією та Великою Британією під час наполеонівських війн.

Причини

Після того як Росія зазнала поразки у кампанії проти Франції 1806 та 1807 років, вона була змушена розпочати мирні переговори. У Тільзиті (25 червня 1807) відбулась зустріч імператорів Олександра I та Наполеона I. В результаті між Пруссією та Росією з одного боку та Францією з іншого було підписано Тільзитський мир, відповідно до якого Росія приєдналась до континентальної блокади проти Великої Британії. Та блокада завдала удару по економіці як Росії, так і Великої Британії.

Під час наполеонівських війн британський флот завдавав значних збитків Данії та змусив її тим самим, стати на бік Наполеона I. Уклавши з Францією союз, Данія готувалась оголосити Британії континентальну блокаду. Проте 16 серпня 1807 британці висадили свій десант у Данії. Почалась англо-данська війна. 7 листопада британці війська захопили Копенгаген. Данія здавна була союзницею Росії на Балтійському морі, й захоплення данської столиці спричинило у Петербурзі величезне невдоволення.

Олександр I, спираючись на трактати, укладені між Росією та Швецією у 1790 та 1800 роках, зажадав від останньої, щоб її порти було закрито для британців, та довідавшись, що вона уклала союз з Великою Британією, оголосив їй війну. У лютому 1808 російські війська увійшли до Фінляндії, розпочавши тим самим останню російсько-шведську війну. Незважаючи на підтримку британського десанту й флоту, Швеція невдовзі зазнала поразки від Росії, після чого уклала з нею мирну угоду та долучилась до континентальної блокади.

Статистика

Сторони	Населення (станом на 1807 рік)	Мобілізовано солдат	Убито солдат
Російська імперія	39 675 100	24 000	800
Велика Британія	11 520 000	20 000	120
РАЗОМ	51 175 100	44 000	920

Бойові дії

Бойові дії між британцями та росіянами велись в Атлантичному океані, Середземному, Адріатичному, Баренцовому та Балтійському морях. Утім ті битви не були масштабними й мали, скоріше, характер окремих бойових сутичок невеликих сил з кожною зі сторін.

3 травня 1808 у південноафриканському порту Саймонстаун британці затримали російський шлюп «Діана» під командуванням Василя Головніна, що прямував у Тихий океан для наукових робіт.

Дві найбільш кривавих битви тієї війни відбулись у липні 1808 року у Балтійському морі. Росіяни втратили корабель «Всеволод» і 3 канонерських човни. Екіпажі всіх тих суден були майже цілковито перебиті. Втрати британців були незначними, а кораблів вони зовсім не втратили. Також британці кілька разів грабували рибальські села на Мурманському березі.

«Бій біля острова Нарген 11 червня 1808 року». Малюнок Л. Блінова

У серпні 1808 після сильного шторму російські кораблі зайшли до Лісабона для ремонту. До тієї ж гавані зайшла британська ескадра. Російського адмірала Сенявіна застали зненацька. Втім британці не стали атакувати розбиті штормом російські кораблі, які до того ж стояли на якорі. Сенявін уклав з британцями угоду, за якою він здавав свої кораблі британцям, але за умови, що Велика Британія видасть їх за півроку після укладення миру з Росією у тому ж стані, що й отримала на зберігання (Велика Британія повернула флот 1813 року). Російський екіпаж за британські кошти повернувся до Російської імперії.

12 червня 1809 року дорогою з Ревеля до Свеаборга 14-гарматний катер «Опыт» був атакований британським 44-гарматним фрегатом «Сальсет». Капітан «Опыта», Гаврило Невельськой, став до бою, в результаті якого чотири моряка загинули, а сам Невельськой був поранений. Британці захопили екіпаж «Опыта». Давши підписку не служити упродовж війни проти Великої Британії, моряки отримали свободу у порту Лібави.

17 травня 1809 британська ескадра (3 лінійних корабля, 4 фрегати й 1 бриг) напала на російський загін капітана 1-го рангу Бичевського (5 лінійних кораблів, 1 фрегат, 2 корвети) у Трієсті, але зазнавши відсічі, пішла в море.

Після того як між Швецією та Росією було укладено мирну угоду, Велика Британія припинила бойові дії проти Росії у Балтійському морі, а 1810 та 1811 років бойові дії між Великою Британією та Російською імперією взагалі не велись.

Завершення війни

1812 року Наполеон вторгся до Російської імперії. Континентальна блокада, яку Росія була змушена оголосити Великій Британії після Тільзитської зустрічі Олександра I та Наполеона I, була припинена. Торгівля, якої гостро потребували як Росія, так і Велика Британія, відновилась. Вже 18 липня 1812 року в місті Еребру (Швеція) Велика Британія та Російська імперія підписали мирну угоду. За тією угодою Росія відновлювала торгівлю з Великою Британією, яка у свою чергу надавала Росії підтримку проти Наполеона у війні 1812 року. Угода мала величезне політичне значення, проте на підсумок війни 1812 вплинув мало.

Посилання

• Хронос. Англо-русская война. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 15 квітня 2008.  (рос.)

Література

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
• Труайя. Александр I. — М., 2008. — 163 с. (рос.)
• Военный энциклопедический словарь. Гол. ред. С. Ахромеєв. М. Военное издательство. 1986. Стор. 34