Яковитська сирійська християнська церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яковитська сирійська
християнська церква

Syriac orthodox COA.svg
Patriarchal Centre.jpg
Патріарший центр Путенкруз у Кочі, Індія
Дата заснування 345
Статус автономна церква
У складі Сирійської православної церкви
Чинний предстоятель Базеліос Фома I Католикос Індії, Мафріан
Центр Кочі
Основна юрисдикція Індія Індія
Літургічна мова Малаялам, англійська, хінді, сирійська, тамільська, каннада
Церковний календар григоріанський
Вірних 1.2 млн[1]
Офіційний сайт J.S.C NEWS

Якови́тська сирі́йська христия́нска це́рква (ЯСХЦ) (малая. മലങ്കര യാക്കോബായ സുറിയാനി ക്രിസ്ത്യാനി സഭ, англ. Jacobite Syrian Christian Church)[2][3][4][5], також відома як Маланка́рська якови́тська сирі́йська правосла́вна це́рква,[6][7][8][9] Якови́тська сирі́йська це́рква[10] або Сирі́йська правосла́вна це́рква в І́ндії[11][12] — автономна орієнтальна православна церква, що базується в індійському штаті Керала, і є невід'ємною філією Сирійської православної церкви Антіохії. Вона визнає сирійського православного патріарха Антіохійського та всього Сходу Верховним главою церкви. Вона функціонує як значною мірою автономна одиниця в церкві, підпорядкована Індолицькому Католикосу Томасу I. На даний момент це єдина церква в Маланкарі, яка має прямі стосунки з сирійськими християнами Антіохії, що триває і після розколу, і вона продовжує застосовувати західно-сирійську обрядову літургію святого Якова.[13][14][15]

Назва[ред. | ред. код]

Імператор Юстин І підтримав халкедонців, неалкедонського Северуса Антіохійського патріарха, який був засланий в Єгипет і помер 538. У ситуації, коли церква залишилася лише з трьома єпископами, на той час Яків Барадеус відновлював церкву за допомогою цариці Теодри. Нехалкидонська церква, яка згодом стане Сирійською православною церквою Антіохії, також відомою як Яковитські сирійські християни. Сирійська православна церква Індії прийняла цю назву як повагу Якова Барадея.[16]

Історія та сучасність[ред. | ред. код]

Західно-сирійська літургія — Літургія св. Якова

Апостол Тома дійшов до Індії у 52 році і звернув у християнство представників відомих родин в штаті Керала. У 345 році Тома Канський разом з 72 сирійськими родинами і кліриками прибув до Керали, поклавши початок сирійської національності Кнаная у Кералі. У 825 році прибуття двох єпископів мар Сабора та мар Апрота зміцнили відносини між християнами святого Томи і Церквою Сходу. Місцева адміністрація ранніх християн святого Томи у Кералі управлялася архідиаконами в відсутність єпископа. Архідиякони отримували кліриків з Церкви Сходу.

З XVI століття португальські єзуїти намагалися силоміць запровадити латинський обряд Католицької церкви. У 1653 році, мар Ахаталла прибув в Маланкару. Він був сирійським єпископом, який прийняв католицизм. Він був схоплений португальцями в дорозі і був доставлений в Мадрас (Ченнаї). Незадоволення цією політикою підштовхнули частину громади приєднатися до Архидиакона Томи, що поклявся ніколи не підкорятися португальцям у 1653 році. Та частина церкви, яка не пішла на унію з Римом, стала відома як Маланкарська сирійська церква.

Після мар Ахаталлх, Патріарх Єрусалиму мар Григорій Абдель Джаліл прибув до Маланкару у 1665 році, на запрошення Архідиякона і, таким чином, зміг впровадити в Сиро-Яковитській церкві антиохійську літургію у Маланкарі. У 1876 році Собор у Муламтеруті ввів демократичні процедури і практики Маланкарської церкви в присутності сирійських православних патріархів Ігнатія Петра IV (правив у 1872—1894) та Йосипа мар Диваниасиуса II і представників усіх помісних церков. Рішення, прийняті Собором у Муламтуруті, відомі як Мулантурути Падійола, є найважливішим історичним документом і найранішим статутом Маланкарської сирійської церкви. У 1912 році Синод на чолі з патріархом Ігнатієм Абдул Масіхом II, який був спірно повалений Османським урядом, посвятив Еваніоса як Католікоса Сходу, під ім'ям мар Василь Паулус I. Групи, які підтримали Василя Паулуса, стали в кінцевому підсумку Маланкарською сирійською православною церквою, в той час як ті, хто підтримував нового патріарха Ігнатія Абдеда Алохо II, стали Яковитскою сирійською ортодоксальною церквою[17][18]. У 1934 році після смерті мар Діваніасіуса II сиро-яковитский патріарх Ігнатій Ілля III посвятив Паулуса мар Афанасія, як Маланкарського митрополита. У той же час мар Темотіос Ауген I залишив цю фракцію і увійшов до складу фракції Маланкарської церкви, яка підпорядковувалася владі Василя Гиваргиза II, як Католікоса Сходу.

Керівники церкви зробили кілька спроб возз'єднання у середині XX століття, ведучи до двох Верховних судів рішення, але не змогли вирішити суперечку, і дві церкви як і раніше незалежно співіснують сьогодні.[19][20][21] До кінця березня 1966 року, мар Темотіос Ауген I оголосив Маланкарську ортодоксальну сирійську церкву в якості самостійної церкви згідно статуту 1934 року, і офіційний Тронном кафедральний собор Католікоса Сходу в Церкві мар Еліа у Коттаямі. Штаб-квартира Яковитської сирійської християнської церкви в Індії знаходиться недалеко від Собору святого Петра і святого Павла Яковитської сирійської церкви у Путенкрузі.

В рамках сиро-яковитської спільноти, церква використовує західно-сирійську літургію і належить до сім'ї орієнтальних церков. Її єпархії розташовані головним чином в Індії, а також у США, Канаді, Великій Британії, Західній Європі та державах Перської затоки. У 2003 році було підраховано, що церква налічує 1'200'000 віруючих по всьому світу.

Організація[ред. | ред. код]

Католикат[ред. | ред. код]

Собор мар Мар'ям у Манаркаді

"Католикос" означає "генеральний голова" і може вважатися рівнозначним "універсальному єпископу". Вселенські собори IV століття визнавали владу митрополита. До п'ятого століття єпископи Риму, Константинополя, Александрії та Антіохії отримали контроль над церквами в навколишніх містах. Вони поступово стали главами регіональних церков і були відомі як патріархи (загальний батько). За межами Римської імперії патріархи були відомі як католикоси. Після несторіанського розколу в VII столітті сирійські православні християни, які жили в Персії, почали використовувати титул для свого католикоса / Мафріана, який спочатку був головою сирійської православної християнської громади в Персії. Цей офіс посідав одразу нижче цієї ієрархії сирійської православної церкви після Сирійського православного патріарха Антіохійського, поки він не був скасований в 1860 році і відновлений в Східній Індії в 1964 році.

Католикос Індії[ред. | ред. код]

Католикос Індії - церковна канцелярія Сирійської православної церкви та глава сико-християнської церкви якобітів. Він є Католикосом / Мафріаном Яковитської Сирійської християнської церкви, автономним органом у складі Сирійської православної церкви. Юрисдикцією Католікоса була Індія Сходу, отже, Сирійська православна церква Католикос Сходу була перейменована в Католикос Індії в 2002 році. Посада залишалася вакантною в період з 1996 по 2002 рік.

Нинішнім Католикосом в Індії є Базеліос Томас I. Інтіак Закка І Іва був інтронізований Антіохійським патріархом у соборі Святого Петра і Павла в монастирі Мор Ефрем поблизу Дамаска 26 липня 2002 року. Він є третім індійським мафріанцем та Католикос Сирійської православної церкви в Індії та колишній довірений особа Сирійської християнської церкви яковитів.

Єпархії[ред. | ред. код]

Яковитська Сирійська церква Бетель Сулоко, Перамбавоор, Керала
Мартоманський собор у Манаркауді
Піравом Валіяпаллі
Церква у Кадаматтомі
Собор святої Марії у Канданаді

Сиро-Яковитська Православна Церква розділена на такі єпархії:

Архиєпархії (автономні)[ред. | ред. код]

Є Архиєпархій під юрисдикцією Антіохійського Патріарха:

  1. Архиєпархії Кнаная
    1. Регіон Чингаванам
    2. Регіон Калліссері
    3. Регіон Ранні
    4. США, Канада і Європа
  2. Маланкарська архиєпископія Північної Америки
  3. Маланкарська архиєпархія Європи
    1. Патріарше вікаріатво Ірландії
    2. Патріарше вікаріатсво Великої Британії
    3. Патріарше вікаріатство Німеччини і Центральної Європи

Єпархії у Кералі[ред. | ред. код]

  1. Трівандрум
  2. Колламська єпархія
  3. Тхумпамонська єпархвя[22]
  4. Ніранамська єпархія[23]
  5. Коттаямська єпархія[24]
  6. Ідуккська єпархія[25]
  7. Канданадська єпархії[26]
  8. Кочийська єпархії[27]
  9. Гургаонська єпархія (найбільша)
    1. Регіон Ангамалі
    2. Регіон Перамбавоор
    3. Регіон Котамангалам
    4. Регіон Хайрендж
    5. Регіон Муваттупужа
    6. Регіон Палликкара
  10. Тріссурська єпархія[28]
  11. Кожикодська єпархія[29]
  12. Малабарська єпархія[30]

Єпархії в решті Індії[ред. | ред. код]

  1. Мангалорська єпархія
  2. Бангалорська єпархія
  3. Майлапорська єпархія[31] (раніше Ченнаїйська)
  4. Бомбейська єпархія
  5. Нью-Делійська єпархія[32]

Єпархії за межами Індії (автономні)[ред. | ред. код]

  1. Близькосхідна єпархія — Кувейт, Катар, Бахрейн, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Ємен
  2. Австралія і Нова Зеландія
  3. Сінгапур і Малайзія

Інші єпархії (Автономні)[ред. | ред. код]

Єпархії під юрисдикцією Антіохійського Патріарха.

  1. Хонаварська місія[33]
  2. Церкви Євангелістичної Асоціації Сходу[34]
  3. Сімхасанські церкви

Святі[ред. | ред. код]

Історія та еволюція Маланкарської церкви стисло
  • Ігнатій Еліас III — Патріарх Антіохійський
  • Мор Василь Елдо — Католікос Персії
  • Парумала Тхірумені (Геваргіз мор Григорій)
  • Паулус мар Афанасій — митрополит Яковитської сирійської церкви
  • Мор Коорілос Паулус — Маланкарський митрополит
  • Кооорілос Юакким — Реешь-Епіскопа Маланкарська
  • Остатеос Слєєба — папський легат Святого престолу в Індії
  • Баселіос Сакралла III Алепський — Мааріоно
  • Григорій Абдель Джаліл — Сирійський митрополит Єрусалима (похований в церкві Святого Томи Норт Паравур)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.cnewaindia.in/default.aspx?ID=9&pagetypeID=9&sitecode=CA&pageno=1
  2. JSC News - The Official News Portal of the Holy Jacobite Syrian Christian Church. 
  3. Pastoral message of H.B Thomas I, Maphrian of India, Jacobite Church Head in India. 
  4. Official Publication of Jacobite Syrian Christian Church
  5. Jacobite Syrian Christian Church Constitution 2002 (in Malayalam). 
  6. Russell, Thomas Arthur; Comparative Christianity: A Student's Guide to a Religion and Its Diverse Traditions(English) Boca Raton, Florida;2010; Universal Publishers; p 40.
  7. Gregorios; Paulos; Roberson; Ronald G.; The Encyclopedia of Christianity Online (Syrian Orthodox Churches in India)(English) Netherlands;2016; Brill Online Reference works.
  8. Lucian N. Leustean; Eastern Christianity and the cold war, 1945-91(English) New York;2010; Routeledge Taylor&Francis Group; p.317.
  9. Erwin Fahlbusch; The Encyclopedia of Christianity, Volume 5(English);2008; Wm. B. Eerdmans Publishing;p. 285.
  10. Jacobite Syrian Christian Church
  11. The Malankara Syriac Church – SCOOCH. www.scooch.org. 
  12. Metropolitan's from the Syriac Orthodox Church of India Visits Patriarch Ignatius Aphrem II. 21 October 2016. 
  13. Saint Thomas Christians- Chronological Events from First Century to Twenty First Century. Nasranis. 
  14. Thomas, Abraham Vazhayil (1974). Christians in Secular India (en). Fairleigh Dickinson Univ Press. ISBN 9780838610213. 
  15. Joseph, John. Muslim-Christian Relations and Inter-Christian Rivalries in the Middle East: The Case of the Jacobites in an Age of Transition (en). SUNY Press. ISBN 9781438408064. 
  16. http://www.syriacchristianity.info/bio/MorYaqubBurdono.htm
  17. Vadakkekara, Benedict (2007).
  18. Tamcke, p. 214.
  19. Fahlbusch, Erwin. The Encyclopedia Of Christianity (Encyclopedia of Christianity) Volume 5. — Wm. B. Eerdmans Publishing Company, 2003. — P. 285–286. — BookSources/080282417X ISBN 0-8028-2417-X.
  20. Church row erupts again in Kerala - Times of India. 
  21. Malankara Church factions meet - Times of India. 
  22. Home. Архів оригіналу за 2015-03-12. Процитовано 2015-03-05. 
  23. Niranam Diocese of Jacobite Syrian Christian Church. Процитовано 5 March 2015. 
  24. Kottayam Diocese. Архів оригіналу за 2008-06-30. Процитовано 5 March 2015. 
  25. Official website of Idukki Diocese. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 5 March 2015. 
  26. Kandanad Diocese - Jacobite Syrian Christian Church. Процитовано 5 March 2015. 
  27. Kochi Diocese. Архів оригіналу за 2012-08-03. Процитовано 2009-01-18. 
  28. Home. Архів оригіналу за 10 серпень 2018. Процитовано 5 March 2015. 
  29. Kozhikode Diocese. Архів оригіналу за 26 вересень 2018. Процитовано 5 March 2015. 
  30. Official Website of Malabar Diocese, Jacobite Syrian Christian Church. Архів оригіналу за 2018-03-30. Процитовано 5 March 2015. 
  31. Mylapore Diocese. Архів оригіналу за 15 лютий 2015. Процитовано 5 March 2015. 
  32. Delhi Diocese of Jacobite Syrian Church. Процитовано 5 March 2015. 
  33. Honnavar Mission. Архів оригіналу за 18 лютий 2015. Процитовано 5 March 2015. 
  34. Visuals,Cochin, Tek Web. The Evangelistic Association of the East.