14 Ірена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 14 Irene)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
14 Ірена 
Відкриття
ВідкривачДжон Рассел Гайнд
Місце відкриттяЛондон
Дата відкриття19 травня 1851
Позначення
Позначення14 Irene
Названа на честьІрена
Тимчасові позначення1952 TM,
A906 QC,
A913 EA
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,586818715976 а. о.
Перигелій2,157478681389 а. о.
Афелій3,016158750563 а. о.
Ексцентриситет0,165972215963
Орбітальний період1519,663451235 д
Середня орбітальна швидкість0,236894556954 °/д
Середня аномалія98,18943850577°
Нахил орбіти9,118453727812°
Довгота висхідного вузла86,16375378322°
Аргумент перицентру97,99625139640°
Фізичні характеристики
Розміри152 км
Маса8,2× 1018 кг[1]
Середня густина4,42±1,59 г/см³[1]
Прискорення вільного падіння на поверхні0,051 м/с²
Друга космічна швидкість0,096 км/с
Період обертання15,028 год
Альбедо0,159
Температура~170 K
Спектральний типS (Толен)
S (SMASS)
Видима зоряна величина8,85[3] до 12,30
Стандартна зоряна величина6,30
Кутовий розмір0,17" до 0,052"
CMNS: 14 Ірена у Вікісховищі

14 Ірена[4] (Irene) — великий астероїд головного поясу, відкритий 19 травня 1851 року англійським астрономом Джоном Расселом Гайндом. Названа на честь Ірени, дочки Зевса і Феміди, уособлення миру в грецькій міфології. Назву запропонував Джон Гершель[5]. Гайнд вбачав у цій назві відсилку до Всесвітньої виставки, яка проходила в Лондоні з 1 травня до 18 жовтня 1851 року.

Гайнд запропонував, щоб символом для астероїда був «голуб, що несе оливкову гілку, із зіркою на голові»[6], але фактичний малюнок символу ніколи не був зроблений до того, як використання графічних символів для зображення астероїдів було остаточно покинуто[7].

Спостереження 2007 року показали, що полюс обертання Ірени лежить близько до площини екліптики, а нахил близький до 90°[8]. Астероїд належить до S-типу і має середній діаметр приблизно 152 км. Період обертання становить 15 годин[8].

Повідомлялось про сім подій покриття зір Іреною. Найкращою була подія 2013 року, для якої було отримано три хорди[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 27 листопада 2008.
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 14 Ірена (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2013.08.02.
  3. AstDys (14) Irene Ephemerides. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 26 червня 2010.
  4. Астрономічний календар ГАО НАН України
  5. Schmadel, Lutz D. (2003). Dictionary of minor planet names. Т. 1 (вид. 5th). Berlin Heidelberg New York: Springer-Verlag. с. 16. ISBN 3-540-00238-3.
  6. Hind, John Russell (1852). From a Letter of Mr. Hind to the Editor. Astronomical Journal. 2: 22—23. Bibcode:1851AJ......2...22H. doi:10.1086/100162.
  7. When did the asteroids become minor planets?. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 16 березня 2023.
  8. а б Pilcher, Frederick (October 2009). New Lightcurves of 8 Flora, 13 Egeria, 14 Irene, 25 Phocaea 40 Harmonia, 74 Galatea, and 122 Gerda. Bulletin of the Minor Planets Section of the Association of Lunar and Planetary Observers. 36 (4): 133—136. Bibcode:2009MPBu...36..133P.
  9. Asteroid Data Sets. sbn.psi.edu. Процитовано 19 травня 2018.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]