Пурин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пурин (Purine)
Систематична назва Пурин
Ідентифікатори
Номер CAS 120-73-0
PubChem 1044
Номер EINECS 204-421-2
KEGG C15587
Назва MeSH Purine
ChEBI 35584, 17258, 35586, 35588 і 35589
SMILES C1(NC=N2)=C2C=NC=N1
InChI InChI=1S/C5H4N4/c1-4-5(8-2-6-1)9-3-7-4/h1-3H,(H,6,7,8,9)
Номер Бельштейна 606899
Номер Гмеліна 3120
Властивості
Молекулярна формула C5N4H4
Молярна маса 120,112
Тпл 214 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Пури́н (C5N4H4, Purine) — гетероциклічна сполука, найпростіший представник імідазо[4,5-d]піримідинів.

Похідні пурину (1) — важливі у хімії природних сполук: ДНК та РНК; кофермент НАД; алкалоїди кофеїн, теофілін, теобромін; токсини сакситоксин та споріднені речовини; сечова кислота. Через це пурини важливі також і у фармацевтиці.

Приклади пуринів: аденін (2), гуанін (3), гіпоксантин (4), ксантин (5), теобромін (6), кофеїн (7), сечова кислота (8) та ізогуанідин (9)
Нумерація атомів в пуриновому гетероциклі

Джерела

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0