Тисовський Степан Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:06, 12 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тисовський.
Тисовський Степан Васильович
Народився 1878[1]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 15 вересня 1923(1923-09-15)[1]
Львів, Польська Республіка
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність суддя, громадський активіст
Alma mater Львівська академічна гімназія
Батько Тисовський Василь
Брати, сестри Тисовський Олександр Васильович

Тисо́вський Степа́н (1879(1879), Львів — 15 вересня 1923, Львів) — український громадський діяч, член проводу «Пласту», редактор журналу «Молоде життя», військовий суддя австрійської армії. Старший брат Олександра Тисовського.

Біографія

Народився 1879 року у Львові в родині Василя Тисовського та Матильди Балабан. Батько працював викладачем, згодом директором вчительської семінарії.

Степан Тисовський навчався в початковій школі. Середню освіту одержав в Академічній гімназії у Львові. Захоплювався грою на скрипці, спортом, шахами, мандрівками.

Навчався на правничому фактультеті Львівського університету, відбув однорічну військову службу і одержав ступінь підпоручника.

Працював австрійським військовим суддею. Під час Першої світової війни як майор-аудитор провадив військові польові суди. В останній рік війни був відкликаний з фронту та призначений на службу при Львівських гарнізонних тюрмах.

Після вимушеної відмови його брата Олександра Тисовського від керівництва «Пластом», Степан Тисовський очолив «Пласт». Водночас він став редактором журналу «Молоде життя».

Степан Тисовський є автором праці «Пластові Закони».

Помер 15 вересня 1923 року у Львові[2]. Похований на Личаківському цвинтарі (поле 72).

Примітки

  1. ↑ а б в г Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 54. — 76 с.
  2. ↑ [1]

Література

  • Вічна ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»). — Львів : ЗУКЦ, 2007. — 76 с.

Посилання

Національна скаутська організація України «Пласт»
Ідейні засади, символіка
Пластові табори, акції, свята
Пластові пісні
Пластові улади
УПП • УПН • УПЮ • УСП • УПС
Пластові курені (УСП та УПС)
Австрія • Блискавки • Брати Моуглі • Буриверхи • Ватага Бурлаків • Велике плем'я Сіроманці • Верховинки • Вовкулаки • Вовча Ліга • Гайдамаки • Дружинники • Дубова кора • Закарпатці • Карпатські Вовки • Княгині • Літавиці • Лісові Мавки • Лісові Чорти • Мандрівники • Непрості • Нові обрії • Одержимі • Орден Залізної Остроги • Орден Хрестоносців • Орликівці • Передові • Перелетні птиці • Перші стежі • Побратими • Рутенії • Спартанки • Степові відьми • Ті, що греблі рвуть • Характерники • Хмельниченки • Холодний яр • Хуртовина • Целібат Мурлики • Червона Калина • Червоні маки • Чорноморські хвилі • Чорноморці • Чортополохи • Чота Крилатих
Засновники Пласту
(осінь 1911 — перші гуртки;
12 квітня 1912 — перша присяга;
1913 — пластовий комітет)
Начальні Пластуни
Видатні Пластуни
Іван Андрух • Степан Бандера • Василь Білас • Володимир Бірчак • Роман Воронка • Євген Врецьона • Іван Гавдида • Богдан Гаврилишин • Іван Гриньох • Любомир Гузар • Борис Ґудзяк • Дмитро Данилишин • Микола Колесса • Василь Кук • Василь Кучабський • Юрій Логуш • Іван Равлик • Віталій Рафальський • Лев Ребет • Любомир Романків • Юрій Старосольський • Орест Субтельний • Гайдемарі Стефанишин-Пайпер • Олександр Тисовський • Атанас Фіґоль • Мирон Федусевич • Петро Франко • Микола Ценко • Федір Черник • Іван Чмола • Роман Шухевич • Василь Янішевський
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тисовський_Степан_Васильович&oldid=31240361