Хмельниченки (пластовий курінь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
27-ий курінь УСП «Хмельниченки» імені гетьмана Богдана Хмельницького
[[зображення:Xm-vidznaka|180px|]]
Основна інформація
Вебсайт [1]
Scouting пластовий портал

«Хмельниченки» — 27-ий курінь імені гетьмана Богдана Хмельницького Уладу Старших Пластунів Пласту-Національної скаутської організації України. Заснований в містечку Ляндек (Тироль, Австрія) у 1945-му році з двох самостійних гуртків «Бурлаки» та «Залізний меч». Перша курінна рада відбулась 24 січня 1946-го року, де було вибрано першим курінним старшопластуна Якова Шеґрина.

Діяльність[ред. | ред. код]

На першій курінній раді після відновлення був прийнятий напрям роботи і розвитку куреня. Хмельниченки позиціонують себе, як спортивно орієнтований курінь, адже це важливий напрям розвитку людини.

Підтвердження важливості цього є в словах при складанні присяги:

« Плекатиму силу і тіла і духа... »

— Засновник Пласту д-р Олександр Тисовський (Дрот), Пластовий Обіт

                          

Серед членів куреня — більшість хлопців, які на аматорському рівні займаються різноманітними видами спорту і свій досвід передають через спеціалізовані вишколи.

Більшість зовнішньої діяльності куреня при проведенні акцій, заходів організовується спільно з дівочим куренем УСП ч. 14 «Спартанки».

Великим проектом є серія вишколів з маловідомих видів спорту «Спартанські Ігри». Починаючи з 2015 року щорічно відбуваються від трьох до п'яти вишколів з різних видів спорту, метою яких є дати поштовх до розвитку цих видів спорту в нашому місті через Пласт, як осередок новаторства.

Головним спільним проектом є Крайовий спортивно-інтерактивний табір «Квест». З 2017 року щорічно в околиці с. Крушельниця Сколівського р-ну Львівської області проводиться табір для пластунів зі всієї України та діаспори. Метою табору є перевірка фізичних і командних якостей юнацтва. Кожен наступний табір стає масштабнішим і досконалішим. Впроваджуються новаторські методи екологічного таборування.

Курінь активно долучається до організації масштабних проектів таких як святкування Дня пластової присяги, Свята весни (загальностаничного триденного табору), Спартакіад, вишколів для переходу до старшопластунства КВДЧ та іншого.

Курінь активно веде свою діяльність не тільки у Львові, де сконцентрована більшість учасників, але й у Коломиї, Івано-Франківську та навіть було проведено вишкіл у Лондоні для пластової діаспори.

Важливим елементом діяльності є соціальні проекти. Курінь долучається до допомоги в організації таборів для дітей учасників АТО, який організовують «Спартанки» та соціального проекту «Кошик дивізійнику».

Структура куреня[ред. | ред. код]

Оскільки патроном куреня є гетьман Богдан Хмельницький і ми є нащадками козаків, то організація куреня має витоки з Козаччини.

Світова організація[ред. | ред. код]

Курінь активно діє в трьох краях- Україна, США та Канада

В кожному краї є своя організація, провід та діяльність.

Крайова організація[ред. | ред. код]

Меншим елементом є курінна стежа оскільки є багато осередків відповідно до регіону проживання.

Курінна стежа — об'єднання представників куреня в розрізі областей (міст)  України, які можуть мати свої окремі назви.

Головним елементом організації куреня є Курінна Рада- найвищий керівний орган куреня. Рішення ради не оскаржуються та відразу вступають в дію. Існує зимова Курінна рада та Літня курінна рада. Участь у раді є обов'язковою для всіх членів куреня та кандидатів. Курінну рада приймає стежа, яка готова взяти на себе велике зобов'язання якісного проведення Курінної Ради та комфортного перебування усіх членів куреня.

Курінний суд є ще одним елементом регулювання діяльності куреня. Курінний Суд — не є кара за якусь провину. Курінний Суд — це радше місце, де член може оборонити себе проти скарг, що були внесені проти нього. До Суду запрошує Курінна Команда, а сам Суд відбувається на засіданні Курінної Ради.

Курінний провід[ред. | ред. код]

Курінний провід вибирається виключно на Великій курінній раді більшістю голосів.

- Курінний

- Осавул (Референт кандидатів, Заступник курінного)

- Курінний скарбник

- Курінний писар

- Хорунжий

- Хронікар

- Менеджер PR

- Господарник

Обіймати курінні посади може учасник куреня на ступені Хмеля та Молодого Козака.

Курінні ступені[ред. | ред. код]

Курінна хустина

Для вступу в курінь перш за все потрібно написати заяву, що хочеш долучитись до товариства.

Після цього курінь приймає рішення прийняти його в кандидати.

Кандидат має бути дійсним членом Пласту та бути в віці більше 17 років і виконувати вимоги для кандидата

Прихильник — перший ступінь в курені, пластун отримує курінну хустину, курінний шеврон ступеня та «Дядька» — опікуна що допомагає освоїтись в курені та допомагає виконувати вимоги наступних ступенів.

Джура-отримує курінну хустину з гербом куреня та шеврон Джури.

Молодий Козак-отримує шеврон Молодого Козака та  право голосу на Курінній Раді та курінних зборах, де вирішуються ключові питання куреня, може бути вибраний в курінний провід.

Хмель-отримує шеврон Хмеля, має право стати «Дядьком», стає членом Ради повних Хмелів та вирішувати головні питання куреня. Для переведення на останній ступінь потрібно пройти «Ніч тривоги».

Шеврон ступеня Прихильник 
Шеврон ступеня Джура 
Шеврон ступеня Молодий Козак 
Шеврон ступеня Хмель 

Традиції[ред. | ред. код]

Курінь старається максимально зберегти козацькі традиції. Вся символіка пов'язана з козацтвом.

Курінною книгою, де описані всі важливі засади є Книга Хмеля. Вона була опублікована завдяки курінному Осавулу Борису Павлюку 11 вересня 1965 року в Нортгамптоні, штат Массачусетс США.

В її створенні брали участь також ст.пл. Ярослав Гарасимів, ст.пл. Богдан Балко та інші члени куреня.

« Пам’ятай, що Ти є Українець та пластун. Ти потребуєш тримати зв'язок зі своїми однолітками в приятельськім українськім братерстві. Так як колись козаки на Січі знаходили те, що ніде інше не могли знайти так і Ти між нами тепер того шукаєш. Ти хочеш спільно з нами працювати, планувати, мандрувати »

— референт кандидатів ст.пл.Борис Павлюк, США 1965р., Книга Хмеля

Саме в цій книзі описана ціль існування куреня:

« Головна мета Куреня є скріплювати любов до Рідного Краю, зберігати, плекати й поширювати звичаї й традиції нашого народу. Пам’ятати, що серед якого добробуту ми не жили б, чи серед яких невідрядних матеріальних обставин, ми не  можемо забути , що : « Край наш у руїні, люд у кайданах, а ворог молитись навіть не дає!». Ми не визнаємо римської половиці, що «Батьківщина там, де добре», а навпаки уважаємо, що основним обов’язком є завжди і всюди діяти в користь нашої Батьківщини, що символами мети в нашій дальшій життєвій мандрівці є Св. Софія і Св. Юрій. Пам’ятати, що всі члени куреня постійно несуть відповідальність перед своєю Батьківщиною і завжди намагаються стати кращими членами суспільства і допомагати іншим не маючи з цього користі. »

— референт кандидатів ст.пл.Борис Павлюк, США 1965р., Книга Хмеля

Курінне вітання також таке, як у козаків

ПУГУ-ПУГУ!

Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу![1] ; За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів[2][3]


В курені плекаються засади братерства і тому всі члени куреня є другою сім'єю один одному. Важливу роль відіграє «Дядько» для кожного кандидата. Весь шлях від вступу в курінь до здобуття ступеня Повного Хмеля він веде його, навчає курінним традиціям і засадам братерства та допомагає в особистому розвитку. По здобутті останнього ступеня підопічний має зробити подарунок «Дядьку» та власноруч змайструвати козацьку булаву, як символ вдячності.

Для здобуття ступеня Повного Хмеля останнім випробуванням для кожного є проходження «Ночі тривоги». Це випробування для козака, що він сильний тілом і духом і не відступить в складний час. Після успішного проходження він повністю приєднується до товариства.

Символом незламності для Хмельниченків є козак Клем Обух. При вступі в курінь та переведенні на наступні ступені кандидатам розказують історію про козака, який до останнього подиху воював проти ворога. На честь нього є пісня:

« Жив на Січі Клем Обух козарлюга славний

І від шаблі був мистець і до шаблі справний

Воював не раз, не два, бив кого попало

Аж раз польська пушка, Грим! -Ноги відірвала


Повертавсь на січ Обух стогону не давши

Але вилизався з ран хоч і не лежавши

Знов весна у козаків, кров заграла в серці

А Обух  “Візьміть братці і мене не герці”


Та куди тобі на герць? Як куди? А руки?

Щоб щаблюка і пістоль б’ю на штири штуки

Але сила була в них, ще сильніш шаблюки

Присіклись до Обуха, відрубали руки


Та куди тобі на герць з нами воювати?

Краще сиди на печі та пильнуй нам хати

Знаю браття що і з мене користь невелика

Та хоч клятим ворогам покажу ЯЗИКА.

»

— референт кандидатів ст.пл.Борис Павлюк, США 1965р., Книга Хмеля

На шляху до Хмеля кожен кандидат має зібрати собі козацький стрій, як символ козака. Офіційна частина курінної ради відбувається саме в козацькому строї.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шевченко, Тарас (1963). II (українська). с. 53. 
  2. Панч, Петро (1954). Гомон (українською). Україна. с. 283. 
  3. Словник української мови в 11 томах. Вікіпедія (uk) 7. 2019-10-08. с. 384. Процитовано 2019-10-25. 

Посилання[ред. | ред. код]