Борис (Ґудзяк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Ґудзяк
Borys Gudziak .jpg
Борис Ґудзяк, липень 2017.
Народився 24 листопада 1960(1960-11-24) (57 років)
м. Сірак'юс, Flag of the United States.svg США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Місце проживання м. Львів, Україна
Діяльність президент Українського католицького університету
Відомий завдяки науковець, громадський, релігійний діяч
Alma mater Сиракузький університет[d], Гарвардський університет, Папський Урбаніанський університет[d] і Папський східний інститут
Заклад Гарвардський університет
Посада католицький єпископ[d]
Попередник о. Михайло Димид
Конфесія греко-католик
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Академічних пальм

Бори́с Ґудзя́к (нар. 24 листопада 1960, Сірак'юс, штат Нью-Йорк, США) — єпископ Української греко-католицької церкви, голова єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету. У 2015 р. став кавалером Ордену Почесного легіону.

Член Пласту, належить до куреня «Орден Хрестоносців». З 2000  Дійсний член НТШ, Секція суспільних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині українських емігрантів родом із Львівщини.   Закінчив католицьку середню школу, Академію християнських братів, а також Школу українoзнавства ім. Лесі Українки в м. Сиракузи. Навчався в Сиракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському східному інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого.

Проходив стажування при Колегії Святої Софії в Римі (1980—1983) — церковна історія та візантійська літургіка; у Віденському університеті (1985) — літня програма вивчення німецької мови; у  Ягелонському університеті (1986) — літня програма вивчення польської мови; у Київському державному університеті та при Інституті літератури АН УРСР (1988) — українська мова та лінгвістика.

У 1990 році був співголовою Організаційного комітету з'їзду «Українська молодь — Христові» у Львові.

У 1992 році здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Того ж року приїхав до України і заснував Інститут історії церкви.

1993 — очолив комісію з відновлення Львівської богословської академії.

1998 — прийняв тайну священства.

2000 — був інавгурований на ректора Львівської богословської академії.

21 липня 2012  — призначений апостольським екзархом для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу[1][2].

26 серпня 2012  — в архікатедральному Соборі святого Юра у Львові відбулась архієрейська хіротонія отця Бориса Ґудзяка, яку очолив Блаженніший патріарх Святослав (Шевчук).

Наукова, редакторська, викладацька та адміністративна діяльність[ред. | ред. код]

Автор і редактор книг та статей на церковно-історичну, духовну, богословську тематику різними мовами, а також текстів про сучасне церковне життя, розвиток і реформу вищої освіти, духовність архітектури та з інших актуальних питань громадського, соціального, культурного й політичного життя.[3] Найбільша праця — «Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії».

Співзасновник і співредактор збірника статтей з церковної історії «Ковчег» (1993). Член Редакційної ради журналу «Logos: A Journal of Eastern Christian Studies» Ottawa, Canada (1994). Редактор серії видань матеріалів «Берестейських читань» (1995). Член Наукової ради журналу «Oecumanica Civitas Rivista del Centro di documentazione del Movimento Ecumenico Italiano» в Ліворно, Italia (2001). Науковий редактор перекладу книги Івана Павла ІІ «Пам'ять та ідентичність» (2005).[4]

Організував велику кількість міжнародних наукових конференцій, зокрема: «Церква, культура та політика в ранньо-новітній та новітній Україні» (в рамках ІІ Міжнародного ‘конґресу україністів: Львів, 1993); «Біографічний метод соціологічних дослідженнях» (Львів, 1994); «Митрополит Андрей Шептицький» (до 50-ї річниці з дня смерті митрополита, Київ-Львів, 1994).

Ініціатор і організатор «Берестейських читань», що передбачали проведення 18 одноденних наукових конференцій у різних містах України та Польщі за участю провідних українських та закордонних вчених про історичне тло і спадщину Берестейської унії в XVI—XVII ст. (19941996; 4 томи матеріалів цих конференцій уже вийшли друком і ще два з'являться незабаром).

З 1990-х співпрацював з НТШ, зокрема з Львівським осередком, де друкував свої праці в Записках НТШ.

1995—2001 — координатор української групи міжнародного проекту «Aufbruck»: порівняльне дослідження наслідків тоталітаризму для Католицької Церкви у десяти країнах Центральної та Східної Європи.

1996 — Голова Українського Комітету Міжнародної Асоціації Порівняльної церковної історії (Ukrainian Committee of International Association for Comparative Church History).

У 1999—2000 — професор церковної історії Українського Вільного Університету в Мюнхені. 2000 — дотепер — член ректорської Асоціації Європейських Католицьких Університетів. 2001 — консультант Конґреґації Східних церков в Римі, Італія. 19952000 — віце-ректор, а у 2000—2002 — ректор відновленої Львівської Богословської академії. 2002—2013 — Ректор Українського католицького університету (УКУ). З 2013 року — Президент УКУ.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Історія відокремлення: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії // Ковчег. Науковий збірник статей з церковної історії / ред. Ярослав Грицак, Борис Ґудзяк. Число 1. — Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, Інститут історії Церкви, 1993. — 192 с.
  • Грецький Схід, Київська митрополія і Флорентійський уряд. З англійської переклала У. Головач// Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ССXXVIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1994. С. 48-64.
  • Криза на християнському Сході: Царгородський патріархат під османським правлінням// Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ССXXХIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1997. — С. 7-29.
  • Царгородський патріарх Єремія ІІ, Утворення Московського патріархату та церковні реформи в українсько-білоруських землях кінця 80-х років ХVІ століття // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. ССXXХVIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1999. — С. 7-45.
  • Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / переклад Марії Габлевич, ред. Олега Турія. — Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2000. — 426 с.
  • Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії //Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. — Львів, 2000. — Число 2. — С. 6-8.
  • Керівництво Української Греко-Католицької Церкви підрадянським режимом, 1946—1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля. — 11 листопада 2002 р. — Институт изучения религи в странах СНГ и Балтии /  http://religion.gif.ru/ukr/gudzyaka.html
  • Пострадянське церковне життя у незалежній Україні: емблематичні явища та виклики XXI століття // Od Kijowa do Rzymu. Z dziejów stosunków Rzeczypospolitej ze Stolica Apostolską i Ukrainą, pod red. M. R. Drozdowskiego, W. Walczaka i K. Wiszowatej-Walczak, Białystok 2012.
  • Nie ma jednej historii // Znak. — 2012. — No. 688. — S. 13.

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесні звання[ред. | ред. код]

  • Почесний громадянин Львова5 травня 2007 року)[13],
  • Доктор honoris causa Сиракузького університету (13 травня 2018) — «за його візію свободи та любов до людей, відважне лідерство у боротьби з тиранією та підтримку своїх студентів під час Революції Гідності 2013—2014 років»[14].

Статті. Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Папа Бенедикт підніс Апостольський екзархат для українців греко-католиків у Франції до гідності єпархії. firtka.if.ua. Процитовано 2017-03-09. 
  2. "Ми дуже нетерпеливі. Ми хочемо Нескафе: порошок, кипяток – задоволен…. archive.is. 2014-10-20. Процитовано 2017-03-09. 
  3. Владика Борис (Ґудзяк) - УКУ. УКУ (uk-UA). Процитовано 2018-04-24. 
  4. Владика Борис (Ґудзяк) - УКУ. УКУ (uk-UA). Процитовано 2018-04-24. 
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 276/2005 Про відзначення державними нагородами України
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 660/2008 Про відзначення державними нагородами України священнослужителів Української греко-католицької церкви
  7. Владика Борис (Ґудзяк), Єпарх Паризький. 
  8. Президент УКУ Борис Ґудзяк отримав нагороду «Люди Нового времени 2015». 
  9. Український єпископ Гудзяк став кавалером Ордену Почесного Легіону
  10. Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
  11. Бориса Ґудзяка удостоєно Нагороди ім. Яна Новака-Єзьоранського. 
  12. Владика Борис Ґудзяк став лауреатом Премії імені В. Стуса - УКУ. УКУ (uk-UA). Процитовано 2018-08-23. 
  13. [1]
  14. Владиці Борису Ґудзяку вручили почесне звання "Doctor Honoris Causa" Сіракузького університету - УКУ. УКУ (uk-UA). Процитовано 2018-05-14. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]