85 Іо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:52, 26 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (Посилання: +портал)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(85) Іо
Io
Дані про відкриття[1]
Дата відкриття 19 вересня 1865 року
Відкривач(і) Х. Г. Ф. Петерс
Місце відкриття Клінтон, округ Онеїда, штат Нью-Йорк
Позначення
Тимчасові позначення нема
Категорія Основний пояс
Орбітальні характеристики
Епоха: 6 березня 2006 року (JD 2453800.5)
Велика піввісь 396 837 000 а. о.
Перигелій 320 334 000 а. о.
Афелій 473 341 000 а. о.
Орбітальний період 1578,081 діб
Ексцентриситет орбіти 0,19254983
Нахил орбіти 11,96574754° до площини екліптики
Середня швидкість руху по орбіті 18,12 км/с
Середня аномалія 206,947°
Довгота висхідного вузла 203,440°
Аргумент перигелію 122,293°
Фізичні характеристики
Діаметр 180×160×160 км[1]
Середній радіус 89 км
Маса ~3,4× 1018 т
Густина ~1,4 г/см³[2]
Прискорення вільного падіння ~0,028 м/с²
Друга космічна швидкість ~0,07 км/с
Період обертання навколо своєї осі 0,2864 діб[3]
Геометричне альбедо 0,067[4]
Температура поверхні ~172 К
Стандартна зоряна величина 7,61

85 Іо́ (лат. Io) — мала планета (астероїд) у Сонячній системі.

Відкритий 19 вересня 1865 року американським астрономом Х. Г. Ф. Петерсом у Клінтоні, США. Астероїд названий на честь Іо, дочки найдавнішого аргоського царя і водночас річкового бога Інаха у давньогрецькій міфології[5]. Також ім'ям Іо названо один із супутників Юпітера.

Астероїд належить до спектрального типу C, не перетинає орбіту Землі, і обертається навколо Сонця за 4,32 юліанських років.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. A. Erikson Photometric observations and modelling of the asteroid 85 Io in conjunction with data from an occultation event during the 1995-96 apparition, Planetary and Space Science, Vol. 47, p. 327 (1999).
  2. G. A. Krasinsky et al Hidden Mass in the Asteroid Belt, Icarus, Vol. 158, p. 98 (2002).
  3. http://www.psi.edu/pds/archive/lc.html
  4. http://www.psi.edu/pds/archive/astdata04/simps04/diamalb.tab
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of minor planet names. 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]