Координати: 45°32′51.153820900012″ пн. ш. 13°43′50.365560100001″ сх. д. / 45.54754° пн. ш. 13.73066° сх. д. / 45.54754; 13.73066

Копер (Словенія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Копер
словен. Koper, італ. Capodistria
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 45°32′51.153820900012″ пн. ш. 13°43′50.365560100001″ сх. д. / 45.54754° пн. ш. 13.73066° сх. д. / 45.54754; 13.73066

Країна  Словенія
Історична область Словенське Примор'я
Регіон Обално-крашка
Община Копер
Межує з

сусідні нас. пункти
Муджа, Сан-Дорліґо-делла-Валле ?
Площа 13 км²
Висота центру 3 ± 1 м і 15 м
Населення 25 611 (01.01.2019) [1]  
Катойконім словен. Koprčan
словен. Koprčanka
Міста-побратими Керкіра, Муджа, Феррара, Сан-Дорліґо-делла-Валле, Бузет, Самара, Жиліна, Цзюцзян, Сент-Джон, Чешме, Прилеп, Никшич[2]
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Телефонний код 05
Поштовий індекс 6000
Автомобільний код KP
GeoNames 3197753
OSM 541958 ·R (Копер)
Офіційний сайт koper.si  (словен.)
Копер. Карта розташування: Словенія
Копер
Копер
Копер (Словенія)
Мапа

Ко́пер[3][4][5] (словен. Koper словен.[ˈkoːpəɾ] ( прослухати), італ. Capodistria, хорв. Kopar) — місто в Словенії, на півострові Істрія, на узбережжі Піранської затоки Адріатичного моря. Населення міста — 23 726 осіб, з передмістям — 47 539 осіб (2002).

Загальні відомості

Преторійський палац

Копер — найбільше місто тридцятикілометрової смуги словенського узбережжя. Місто розташоване в безпосередній близкості від італійського кордону і міста Трієст, інші прибережні словенські міста — Ізола (Izola), Піран (Piran) і Порторож (Portorož) — витягнулись ланцюжком на південь від Копера.

Округ Копер офіційно двомовний, італійська мова зрівняна у правах зі словенською. Незважаючи на суттєву еміграцію італійців з Істрії в Італію в роки існування Югославії, італійське населення міста перевищує 10 %.

У Копері розташований єдиний у Словенії торговельний порт.

Місто сполучене новою сучасною трасою зі столицею країни Любляною, а також прибережними дорогами з італійським Трієстом і хорватською Істрією. Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.

В Копері є також залізнична станція, але в порівнянні з автомобільним і морським транспортом залізничний використовується дуже мало.

Місто відоме серед любителів хорового співу, тут проводяться багато музичних і фольклорних фестивалів.

Історія

Копер виріс з античного грецького поселення, відомого під іменем Аегіда. В римський період він отримав назву Капріс, від якого походить і сучасна назва міста.

У 568 р. в Капрісі сховалося романське населення Тергестума (Трієста) від набігу лангобардів. Деякий час місто мало назву Юстинополь — на честь імператора Візантії Юстиніана II.

У VII — VIII століттях місто пережило тяжкий період, його захоплювали франки, лангобарди і слов'янські племена. У VIII столітті в місті була утворена єпархія.

Палац Лоджії

В XI столітті місто було втягнуте у боротьбу між Венецією і Священною римською імперією. За підтримку, надану йому Копером, імператор Конрад II подарував місту деякі привілеї. У 1278 р. місто було приєднане до Венеції. У складі Венеціанської республіки Копер пережив надзвичайний розквіт, він став найбільшим містом і портом Істрії, у зв'язку з чим був перейменований в лат. Caput Histriae (головне місто Істрії, дослівно «голова Істрії»). Від цього словосполучення походить італійська назва міста — Каподістрія.

Після розпаду Венеціанської республіки у 1797 р. Копер був приєднаний до Австрії. Протягом 18051813 місто контролювали наполеонівські війська, а у 1813 р. Копер знову відійшов до Австрії.

Після Першої світової війни Копер разом з усім півостровом Істрія перейшов до Італії, у той час як решта Далмації увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Після Другої світової війни Копер увійшов до складу так званої Зони «B» Вільної території Трієст, яку контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувала в Італію. У 1954 р. Вільна територія Трієст перестала існувати і Копер став частиною Югославії. Після розпаду останньої у 1991 р. місто стало частиною незалежної Словенії.

Туристичні об'єкти

  • Преторійський палац — найвідоміша будівля Копера, красивий палац у стилі венеціанської готики (1464 р.). Розташований на центральній площі міста Тітов Трг.
  • Палац Лоджії на площі Тітов Трг, навпроти Преторійського палацу. В будинку знаходяться кав'ярня і художня галерея. (XV століття).
  • Ротонда вознесіння (XII століття) — найстаріша будівля міста.
  • Катедральний собор Успіння Богоматері (XV століття). В соборі є гробниця святого Назарія — покровителя міста.
  • Палаци Армерігонья, Бельграмоні-Такко, Тотто і деяких інших відомих венеціанських родин.

Спорт

У місті базується футбольна команда найсильнішої словенської ліги — ФК Копер.

Відомі особистості

В поселенні народився:

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Prebivalstvo po naseljih, podrobni podatki, Slovenija, 1. januar 2019. Statistični urad Republike Slovenije. Процитовано 30.10.2019. (словен.)
  2. http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
  3. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
  4. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  5. Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання