Біляєвське (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:56, 13 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище місцевого значення «Біляєвське»
48°45′25″ пн. ш. 38°50′45″ сх. д. / 48.7572222200277778° пн. ш. 38.84611111002777761° сх. д. / 48.7572222200277778; 38.84611111002777761Координати: 48°45′25″ пн. ш. 38°50′45″ сх. д. / 48.7572222200277778° пн. ш. 38.84611111002777761° сх. д. / 48.7572222200277778; 38.84611111002777761
Країна  Україна
Розташування Новоайдарський район, Луганська область, Україна Україна
Площа 176,5 га
Засновано 4 лютого 1969
Біляєвське (заповідне урочище). Карта розташування: Луганська область
Біляєвське (заповідне урочище)
Біляєвське (заповідне урочище) (Луганська область)
Мапа

CMNS: Біляєвське у Вікісховищі

Біляєвське — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, заповідне урочище місцевого значення.

Розташування

Заповідне урочище розташоване в Новоайдарському районі Луганської області, на території Кряківського лісництва. Координати: 48° 45' 26" північної широти, 38° 50' 46" східної довготи[1].

Історія

Заповідне урочище місцевого значення «Біляєвське» оголошено рішенням виконкому Луганської обласної ради № 72 від 4 лютого 1969 р. (в. ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради № 251 від 1 серпня 1972 р. (в. ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в. ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 р., рішенням виконкому Луганської обласної Ради народних депутатів № 92 від 24 березня 1992 р.

Загальна характеристика

Заповідне урочище «Біляєвське» загальною площею 176,5 га охоплює одне з найбільших у заплаві Сіверського Дінця озер з прилеглими до нього ділянками заплавних листяних лісів, що мають естетичне і природоохоронне значення. Озеро, що за походженням є старицею, має форму складного закруту. Його розміри — 4 км завдовжки, 15-18 м завширшки, максимальна глибина — 3,7 м.

Рослинний світ

По низьким, заболоченим берегам зростають представники родини осокових: очерет південний, рогіз широколистий. Урочище є одним з небагатьох місць на Луганщині, де збереглась численна популяція латаття білого, угруповання якого занесені до Зеленої книги України.

В заплавному лісі, що оточує озеро представлені діброви, вербняками, осичниками, чорновільшаниками.

Тваринний світ

Фауна урочища представлена цінними мисливськими видами: заєць-русак, лисиця звичайна, куниця, лось, сарна, свиня дика, єнот уссурійський, борсук лісовий, бобер, ондатра, олень плямистий і олень благородний. В урочищі гніздяться багато водоплавних та інших гідрофільних птахів: качка, лисуха, чирок-тріскунок, чирок-свистунок, кілька видів куликів, лебідь-шипун. В озері водяться риби: лин, карась, короп, щука, краснопірка.

Примітки

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 2 жовтня 2013.

Джерела