Доброполе
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| село Доброполе | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Доброполе |
| Основні дані | |
| Населення | 617 |
| Територія | 3.170 км² |
| Густота населення | 194.64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48410 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′43″ пн. ш. 25°25′34″ сх. д. / 49.19528° пн. ш. 25.42611° сх. д.Координати: 49°11′43″ пн. ш. 25°25′34″ сх. д. / 49.19528° пн. ш. 25.42611° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Доброполе, Бучацький р-н, Тернопільська обл., 48410 |
| Сільський голова | Дрозд Зеновій Андрійович[1] |
| Карта | |
  Доброполе | |
 Доброполе | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Добропо́ле — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради, якій підпорядковане с. Матеушівка. До села приєднано хутори Гайдайка, Загребельки, Михайполе.
Географія
Розташоване на півночі району поблизу автошляху Н18 Тернопіль — Івано-Франківськ.
Із джерел на схід від села бере початок притока Стрипи річка Вільховець.
Історія
Перша писемна згадка датується 1785 роком.
Місцеві парафіяни УГКЦ за часів Австро-Угорщини належали до парафії в Зарваниці.[2]
19 серпня 2014 року добропільці на Бабиній горі посвятили хрест у пам'ять про загиблих у зоні АТО і Героїв Небесної Сотні.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Пам'ятки
- церква святого Івана Хрестителя (1992 р., мурована),
- костел (реставрований 1991 р.),
- насипано могилу УСС (1991),
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
- «фігура» Матері Божої (23.07.2015) [джерело?]
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Населення, відомі люди
У 2003 році в селі проживало 604 особи.
Прізвища мешканців села: Андріїшин, Андрощук, Бартіх, Василишин, Винницький, Гайдуцький, Гінка, Горішній, Городицький, Гошівський, Гребенчук, Денека, Добрянський, Домброва, Дрозд, Дурдела, Єднак, Замороз, Зрадовський, Качмар, Клочан, Козак, Котовський, Кохановський, Кульчицький, Кущак, Лашкевич, Лебедович, Лисий, Малиновський, Микицький, Митко, Монастирський, Морозовський, Нановський, Олексевич, Онишкевич, Пашко, Пилипчук, Попіль, Простий, Равська, Рожко, Сорока, Староста, Судин, Табас, Топольницький, Хабурський, Цибульський, Чайківський.
Народилися
- батьки релігійного діяча, богослова о. Йосифа Андріїшина[5].
- о. Василь Борис Ваврик ЧСВВ — український релігійний діяч[6][7].
- о. Іван Гордієвський — український греко-католицький священник, громадський діяч, благодійник, учасник українських визвольних змагань, настоятель катедри у Станиславові[8].
- Микола Козак — український учитель, краєзнавець.[9].
Пов'язані зі селом
- Юзеф Анчарський — польський релігійний діяч РКЦ, теолог, публіцист.
Примітки
- ↑ Сільські, селищні, міські та районні ради Тернопільської області
- ↑ Zarwanica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 428. (пол.) — S. 428. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- ↑ Барна В. Андріїшин Йосиф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 38—39. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Волинський Б. Ваврик Василь-Борис // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 216. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Волинський Б. Ваврик Василь-Борис // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 8. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ Гуцал П. Гордієвський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 158. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Василечко М. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література
- Строцень Б., Уніят В., Чайківський Ю. Доброполе // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 604. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Чайківський Ю., Яворський Г. Доброполе // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 512. — ISBN 966-528-197-6.
- Dobropole (z Mateuszówką) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 76. (пол.) — S. 76. (пол.)
Посилання
| ||||||||
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |