Переволока (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Переволока
Spitalsbarackenbau in PRZEWLOKA. (BildID 15450476).jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Бучацький район
Громада Переволоцька сільська рада
Код КОАТУУ 6121284601
Облікова картка Переволока 
Основні дані
Засноване 1467
Населення 2 368
Територія 7.856 км²
Густота населення 301.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48420
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°07′01″ пн. ш. 25°21′02″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056Координати: 49°07′01″ пн. ш. 25°21′02″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48420, с. Переволока
Сільський голова Соловій Михайло Володимирович [1]
Карта
Переволока. Карта розташування: Україна
Переволока
Переволока
Переволока. Карта розташування: Тернопільська область
Переволока
Переволока
Мапа

Переволо́ка — село в Україні, у Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Населення 2404 осіб (2007).

На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі, на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків, у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).[2]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, пшеворської, черняхівської і давньоруської культур.

Історія[ред. | ред. код]

Переволока на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650
Переволока на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Село згадується:

Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472[6].

У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).[7]

Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся[8]. Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.

Діяли 2 осередки товариства «Просвіта», а також «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.

У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).[9]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церкви святого Юрія (1895), святої Трійці (1934, мурована); приміщення старої школи реконструйоване під церкву святого Йосафата, збудовано 3 каплички: св. Покрови (1989), св. Йосафата (1990), Різдва Пресвятої Богородиці (1999), «фігура» Пресвятої Богородиці (2002).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.

Відомі люди[10][ред. | ред. код]

У Переволоці народились[ред. | ред. код]

  • інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.),
  • журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000),
  • районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),[11]
  • релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000),
  • релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984)
  • старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований),
  • художник Іван Онуфреїв (1946 р. н.),
  • польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939).
  • Лучка Іван Богданович (1975—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[12].

Душпастирювали[ред. | ред. код]

  • релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований).
  • Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересень 2012. Процитовано 27 вересень 2010. 
  2. Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 13.
  3. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  4. Barącz S.. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 87. (пол.)
  5. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 74. — № 722.
  6. Akta grodzkie i ziemskie… № 3586]
  7. Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218. (пол.)
  8. Zalesie 3.) Z., część Przewłoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 340. (пол.) — S. 340.
  9. Іванків — краще спортивне село // Свобода. — 2016. — № 72 (3110) (16 вер.). — С. 4.
  10. Переволока. Терен|Тернопільські експрес новини. Архів оригіналу за 2016-03-05. Процитовано 2015-10-30. 
  11. Мизак Н., Олещук І. Задорожний Семен // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 235. — ISBN 978-966-528-318-8.
  12. Лучка Іван Богданович

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]