Переволока (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Переволока
Beauplan special fragment 7 Buchach.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Переволоцька сільська рада
Код КОАТУУ 6121284601
Облікова картка Переволока 
Основні дані
Засноване 1467
Населення 2 368
Територія 7.856 км²
Густота населення 301.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48420
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°07′01″ пн. ш. 25°21′02″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056Координати: 49°07′01″ пн. ш. 25°21′02″ сх. д. / 49.11694° пн. ш. 25.35056° сх. д. / 49.11694; 25.35056
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48420, с. Переволока
Сільський голова Соловій Михайло Володимирович [1]
Карта
Переволока is located in Україна
Переволока
Переволока
Переволока is located in Тернопільська область
Переволока
Переволока

Переволо́ка — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Населення 2404 осіб (2007).

На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі, на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків, у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).[2]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, пшеворської, черняхівської і давньоруської культур.

Історія[ред.ред. код]

Переволока на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650
Переволока на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Село згадується:

Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472[6].

У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).[7]

Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся[8]. Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.

Діяли 2 осередки товариства «Просвіта», а також «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.

У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).[9]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церкви святого Юрія (1895), святої Трійці (1934, мурована); приміщення старої школи реконструйоване під церкву святого Йосафата, збудовано 3 каплички: св. Покрови (1989), св. Йосафата (1990), Різдва Пресвятої Богородиці (1999), «фігура» Пресвятої Богородиці (2002).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.

Відомі люди[10][ред.ред. код]

У Переволоці народились[ред.ред. код]

  • інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.),
  • журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000),
  • районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),[11]
  • релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000),
  • релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984)
  • старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований),
  • художник Іван Онуфреїв (1946 р. н.),
  • польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939).

Душпастирювали[ред.ред. код]

  • релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований).
  • Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 13.
  3. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  4. Barącz S.. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 87. (пол.)
  5. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 74. — № 722.
  6. Akta grodzkie i ziemskie… № 3586]
  7. Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218. (пол.)
  8. Zalesie 3.) Z., część Przewłoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 340.
  9. Іванків — краще спортивне село // Свобода. — 2016. — № 72 (3110) (16 вер.). — С. 4.
  10. Переволока. Терен|Тернопільські експрес новини. Процитовано 2015-10-30. 
  11. Мизак Н., Олещук І. Задорожний Семен // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 235. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.