Рукомиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Рукомиш
Знак с. Рукомиш
Знак с. Рукомиш
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Заривинецька сільська рада
Код КОАТУУ 6121281006
Облікова картка Рукомиш 
Основні дані
Перша згадка 1379
Населення 427
Територія 0.980 км²
Густота населення 435.71 осіб/км²
Поштовий індекс 48420
Телефонний код +380 3544
Катойконіми Рукомишці
Географічні дані
Географічні координати 49°05′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 49.09972; 25.38111Координати: 49°05′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 49.09972; 25.38111
Водойми Стрипа
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради 48475 , с. Заривинці
Сільський голова Леськів Іван Васильович
Карта
Рукомиш. Карта розташування: Україна
Рукомиш
Рукомиш
Рукомиш. Карта розташування: Тернопільська область
Рукомиш
Рукомиш
Locator Dot2.gif
Розташування села Рукомиш

Рукомиш у Вікісховищі?

Руко́миш — село в Бучацькому районі Тернопільської області (Україна). Підпорядковане Заривинецькій сільраді. Розташоване на правому березі р. Стрипа, за 5 км від райцентру і за 7 км від найближчої залізничної станції Бучач.
Населення — 419 осіб (2007 р.).

Є родовище травертину.

Історія[ред.ред. код]

Рукомиш на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Перша писемна згадка про село — 1379 р.; згадане в фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця для костелу в Бучачі.[1] Міхал Абданк з Бучача мав початково тут свою садибу[джерело?]. Авраам Авданець з Рукомиша згадується 14 серпня 1421 р.[2] 15 травня 1443 р. Мачко — син Авданця з Рукомиша, подав позов проти Міхала «Мужила» Бучацького[3]

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар» тощо, кооператива.

У травертинових печерах біля Рукомиша в 1967 році переховувався підпільник з УПА, якого виявили кадебісти. Повстанець довгий час відстрілювався, потім облив гасом документи та вирішив не здаватись. Цей бій вважають останнім під збройної боротьби повстанців проти окупантів.[4]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селі зберігся храм колишнього печерного монастиря (вважають, що перші ченці поселились тут наприкінці XIII століття).

Є мурована церква святого Онуфрія (1768 року, освячена деканом о. Хадзинським;[5] у ній зберігається скульптура цього святого (Онуфрія Великого) XVIII століття — як вважають, роботи славетного Івана Георгія Пінзеля), каплички (1856 р., 2006 р.), «фігура» Матері Божої, Хресна дорога (2007 р.).

Пам'ятки природи: Рукомиський явір, скелі.

Священики[ред.ред. код]

  • о. Симеон Білинкевич, УГКЦ
  • о. Йосип Білинкевич (УГКЦ, 1866—1916)
  • о. Михайло Суканець (УАПЦ, нині)

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ I ступеня, ФАП, бібліотека, торговельний заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

  • о. Василь Білінський (у світі Василь Іванович Білінський; 4 квітня 1909, с. Рукомиш — 28 липня 1989) — підпільний священик УГКЦ, душпастирював у с. Прибин Перемишлянського району. Похований на цвинтарі с. Прибин.
  • Юрій Михайлецький — вояк УПА.

Світлини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów, 1882. — S. 87, 156.
  2. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  3. Акти ґродські і земські. — Львів, 1889. Т. 14. — S. 93.
  4. Лебідь Н. Володимир Бірчак: Останній повстанець УПА дав бій кадебістам у 1967-му // Україна молода. — К. — 2016. — № 48 (5041) (19 квіт.). — С. 9. — (Історія).
  5. Туристичний маршрут « До Зарваниці»

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]