Машів
| село Машів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Волинська область | ||||
| Район | Любомльський | ||||
| Рада | Вишнівська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 735 | ||||
| Площа | 3,55 км² | ||||
| Густота населення | 207,04 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 44343 | ||||
| Телефонний код | +380 3377 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°11′25″ пн. ш. 24°06′54″ сх. д. / 51.19028° пн. ш. 24.11500° сх. д.Координати: 51°11′25″ пн. ш. 24°06′54″ сх. д. / 51.19028° пн. ш. 24.11500° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
189 м | ||||
| Водойми | р. Гапа | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 44343, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Машів | ||||
| Карта | |||||
  Машів | |||||
 Машів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Маші́в — село в Україні, у Любомльському районі Волинської області. Населення становить 735 осіб. Площа 3,55 км², середня висота над рівнем моря — 189 м.
Походження назви
Щодо походження назви села існують 3 легенди:
- в першій йдеться про те, що біля села розташовувались козацькі сторожові вежі, з яких оглядали навколишню місцевість, а при наближенні ворога вартові повідомляли розмахуючи руками, тому від слова «машут» і пішла назва села Машів;
- друга твердить, що на території села проживала поміщиця Маша, яка і дала своє ім'я для назви села;
- третя свідчить, що назва села пішла від польського слова «маш», тобто «маєш», так як на території села мали земельні наділи польська шляхта, їх місцеве населення називали «осадниками»[1].
Органи влади
Село Машів є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Любомльського району Волинської області. Територія села як адміністративно-територіальної одиниці та її межі затверджені районною радою у 1992 році та складається з території села Машів[1].
Географія
Машів знаходиться майже в центральній частині Любомльського району і межує на півночі з селом Скиби, на заході — з селом Вишнів, на півдні — з селом Радехів, на сході — з селом Хворостів. Відстань від села до районного центру міста Любомль становить 5 км, найближчої залізничної станції — 3 км, кордону з Польщею — 25 км, до обласного центру міста Луцьк — 130 км, до столиці України міста Київ — 450 км.
За 1,5 км на північ від села проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ), на відстані 5 км на захід — автошлях Володимир-Волинський—Брест. Шлях від облцентру Луцька проходить автотрасою М19, яка збігається із єврошосе E85, і згодом переходить в автошлях М07.
Село Машів розташоване на плоскій рівнині Поліської низовини, де абсолютні висоти над рівнем моря становлять 180 м. Біля села бере початок річка Гапа, яка впадає в Західний Буг.
Клімат помірно континентальний з теплим і вологим літом, порівняно теплою малосніжною зимою. Територія села характеризується переважно дерново-підзолистими ґрунтами. Рослинність належить до лісового, лучного та болотяного типів. В лісах переважають широколистяні та соснові насадження.
Територія села займає 2830,8 га, з них використовується 1068,77 га.
З корисних копалин наявні будівельний пісок (баласт), жовта та біла глина. Глибина залягання водоносного шару 30-50 м[1].
Історія села
Перші поселення на території села з'явилися ще у 3-5 століттях, про що свідчать поховання на Мельниковому кургані, які було розкопано в 1963 році при будівництві автотраси Київ-Варшава.
Згадка про село Машів є у 15 столітті, але з'явилось воно не пізніше 12 століття. Церква згадується вже у 1510 році.
Це село завжди мало багато родовитих власників. Серед них гетьман Вишневецький, князь Владислав Воронецький[2] польський генерал Виджґа, пізніше землевласники Берна, Петропавловські, Голембійовські, Конаховичі, Гловацькі. В селі проживали батьки видатного польського письменника Болеслава Пруса (Гловацького), за три місяці до народження майбутнього письменника пани Гловацькі переїхали до Грубешова (тепер Польща). Саме цю місцевість в селі і досі називають Гловаччиною[1].
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:
|
|
|
Сільська рада утворена в 1939 році. Першим головою сільської ради був Вигура Юрій Іванович, якого вбили у лісі в 1944 році бандити. В довоєнні роки на території ради було 11 хуторів: Запуст, Крушник, Хирища, Приступиха, Піддубів'я, Мокриня, Смолод, Малиння, Пересика, Грабово, Стручча. Цими назвами до нашого часу називаються земельні урочища. В роки війни нацисти спалили Запуст, Крушник, Хирища, Приступиху.
Під час Німецько-радянської війни багато селян брали участь у бойових діях, двоє чоловіків — Романюк Олексій та Шамук Олександр воювали в партизанському загоні Ковпака. В боях загинуло 49 чоловік, з них 20 — пропало безвісти. Також багато мирних селян загинуло під час Українсько-Польського конфлікту в 1943–1944 роках.
В 1950-х роках всіх хуторян примусово переселено в село.
В 1961 році село увійшло до складу Радехівської сільської ради, але у 1975 році знову відновлено Машівську сільську раду, до складу якої входить одне село — Машів.
На території села зберігся будинок колишнього польського пана Голебійовського 1904 року побудови, у післявоєнний час в ньому розміщувалась МТС, нині це сільський будинок культури[1].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 820 осіб, з яких 410 чоловіків та 410 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.[5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,46 % |
| російська | 0,41 % |
Економіка
На території села Машів функціонують:
- приватна деревообробна пилорама, здійснює розпилку деревини, надає послуги населенню;
- кемпінг «Машівський бір» — туристичний комплекс, який займає територію 1,5 га і складається з автостоянок на легкові та вантажні автомобілі, готельних будиночків, ресторану (на 100 чол.) та лазні (на 10 чол.);
- два магазини.
Також в селі з 1949 року до 2000 року функціонувало сільськогосподарське колективне господарство, яке у 2000 році стало приватним і завершило своє існування в березні 2005 року[1].
Соціальна сфера
У селі діють:
- загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів на 140 учнів;
- дитячий садок на 36 дошкільнят;
- бібліотека;
- будинок культури;
- відділення зв'язку;
- фельдшерсько-акушерський пункт[1][7].
Релігія
- Православна (УПЦ МП) церква святої великомучениці Варвари, яка налічує 500 прихожан. Храм побудований у 1992 році на заміну старого, спорудженого ще у 1628 році і знищеного у 1962 році.
- Дім молитви Християн Віри Євангельської, який налічує 100 прихожан[1][7].
Відомі люди
- В 1916—1917 рр. вчителював Демчук Осип — громадський та військовий діяч, автор першого військового підручника українською мовою (1914), командир 5-ї Сокальської бригади УГА.
- Кушнір Сергій — герой АТО.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 29 січня 2012.
- ↑ Jerzy Dunin-Borkowski. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich.— Lwów, 1909.— S. 155. (пол.)
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ а б «Паспорт села Машів Машівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 29 січня 2012.
Джерела
- «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради
- «Паспорт села Машів Машівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.
Посилання
- Maszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 308. (пол.)
- Погода в селі Машів
| |||||||||||
