Демчук Осип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осип Демчук
Демчук Осип.jpg
Народження 1 січня 1888(1888-01-01)
Сокаль
Смерть 1965(1965)
Приналежність Flag of Ukraine.svg УГА
Звання 09 УГА Сотник.svg сотник
Командування 5 бригада УГА

Демчук Осип — громадський та військовий діяч, співавтор першого військового підручника українською мовою (1914), командир 5-ї Сокальської бригади УГА.

Біографія[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

18 березня 1913 р. було проголошено створення українського військового товариства «Січові стрільці». Головним отаманом було обрано Володимира Старосольського, заступником — Дмитра Катамая.

Протягом кількох місяців стрілецькі товариства поширилися по усій Галичині. У Сокалі керівниками були — Осип Демчук і Осип Семенюк.

У 1914 р. Осипом Семенюком та Осипом Демчуком на основі австрійського підручника «Dienstreglement I» був виданий «Правильник піхотинця», який мав велике значення в соціально-політичному, військовому, мовному плані для нації, що знову забажала стати державною.

Восени 1916 року, після окупації Галичини російською армією внаслідок відомого прориву Брусилова 4.06—20.09.1916 (за нов.ст.), Осип Демчук потрапив на Волинь і вчителював в с. Машів (тепер Любомльський район). Ця невелика частина Волині в районі Ковеля залишилась незайнята росіянами. Деякі думки про цей період збереглись в листі О. Демчука до редакції «Вісника СВУ» (журнал, який видавав у Відні Союз визволення України) від 3 березня 1917 року[1][2]:

« Правильність в ходженню до школи… се глубокі чинники, котрі спять в нашім народі. Дайте рідню школу, а побачите, що з хахлів в Barenlend-і (Ведмежій землі) вийдуть мужики не гірші Чехів і Німців, і то в протягу 10 літ. Старша ґенерація ввічлива, гостинна, делікатна, взагалі має вроджені всі прикмети джентльмена, і то, на щастя, не ученого, а родженого. Одна хиба народу — се великий нахил алькоголю і незгідливість взаїмна між собою. Причини сих хиб добре знає наша істория, се наші сусіди, паньщина і неволя. »

Часи ЗУНР та УНР[ред. | ред. код]

З постанням 1 листопада 1918 року ЗУНР розпочалася Українсько-польська війна. Сотник Осип Демчук очолив в Сокалі військову групу «Північ», яка в лютому 1919 була реорганізована в 5-ту Сокальську бригаду УГА.

Після поразки Армії УНР, її вцілілі частини були відведені за Збруч, на той час територію Польщі, де були інтерновані в таборах. Перший з них постав наприкінці 1919 р. у м. Ланьцут. Після остаточної поразки Армії УНР восени 1920 року, коли кількість інтернованих вояків наблизилась до 20 тис., виникли нові табори у польських містах Олександрів Куявський (Олександрово), Каліш, Вадовиці, Пйотроков. В середині 1921 року інтернованих українських вояків перевели з Ланцуту до Стрілкова, а наприкінці року з Олександрова Куявського до Щипюрна. У Каліші і Щипюрні табори проіснували до середини 1924 року. Крім того частина українців були розміщені в таборах Чехословаччини. Можна згадати табори Ліберець та Йосифів, саме там видавався журнал «Український Скиталець» (Орган військової еміграції Земель З. У. Н. Р. Ілюстрований двотижневик).

В «Українському скитальці», крім матеріалів про життя у таборах, були статті історичні та філософські, публіцистика, спогади про бойові дії, художні твори, інформація про події в Україні, сатира. Редакція журналу намагалася не допустити деморалізації в рядах інтернованих.

Числа № 8 та № 9 цього журналу уклав сотник Осип Демчук.

Родина[ред. | ред. код]

Син — Демчук Володимир Осипович — член ОУН, вояк дивізії «Галичниа», еміґрант до США, поет.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Р. Коваль. Михайло Гаврилко і стеком, і шаблею.— К.: Історичний клуб «Холодний яр», 2011, 472 с. С.377—378
  2. ЦДАВОУУ. — Ф. 4405. — Оп.1. — Спр.22. — Арк.191. Оригінал. Рукопис.

Посилання[ред. | ред. код]