Яновська Софія Олександрівна

Яновська Софія Олександрівна
Народилася	19 (31) січня 1896 Пружани, Російська імперія
Померла	24 жовтня 1966(1966-10-24) (70 років) Москва, СРСР ·цукровий діабет
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	євреї
Діяльність	математик, історикиня, революціонерка
Alma mater	Одеські вищі жіночі курси (1917) Інститут червоної професури (1929)
Галузь	метаматематика, математична логіка, Основи математики, філософія, історія математики, математика і Філософія математики
Заклад	МДУ обласний комітет КПРСd Пермський державний університет Червона армія МДУ
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1935)
Вчителі	Тимченко Іван Юрійович Шатуновський Самуїл Йосипович Єгоров Дмитро Федоровичd і Степанов Вячеслав Васильовичd
Відомі учні	Олійник Ольга Арсенівна Башмакова Ізабелла Григорівна Dmitry Gorskyd Імре Лакатош Iosaf Semenovich Ladenkod Рибніков Костянтин Олексійович
Аспіранти, докторанти	Башмакова Ізабелла Григорівна Рибніков Костянтин Олексійович Iosaf Semenovich Ladenkod Alexander Sergeevich Kuzichevd Aleksandr Vladimirovich Kuznetsovd V. V. Donchenkod Aleksandra Denisovna Getmanovad Boris Vladimirovich Biryukovd Elena Aleksandrovna Pavlovad Yuri Aleksandrovich Petrovd Alexander Alexandrovich Konoplyankind Brukha Iudkovna Pil'chakd Zinaida Andreevna Kuzichevad Sergey Leonovich Nikogosovd
Членство	Московське математичне товариство
Партія	КПРС
Війна	Перша світова війна і Російська революція
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах

Софія Олександрівна Яновська (дошлюбне прізвище — Неймарк; нар. 31 січня 1896, Пружани — пом. 24 жовтня 1966, Москва) — радянський математик і педагог, професор з 1931 року, доктор фізико-математичних наук з 1935 року.

Біографія

Народилася 19 [31] січня 1896(18960131) року у місті Пружанах Гродненської губернії Російської імперії (нині Берестейська область, Білорусь) в єврейській сім'ї. У ранньому дитинстві з батьками переїхала до Одеси. Навчалась в Одеській гімназії, де її вчителем з математики був Іван Юрійович Тимченко. 1915 року поступила на Вищі жіночі курси де вивчала математику у Івана Тимченка і Самуїла Шатуновського.

Під час навчання на курсах стала учасницею підпільного Червоного Хреста допомоги політв'язням, а у листопаді 1918 року вступила до РКП(б), де виконувала різні відповідальні доручення губернського партійного комітету, редагувала газету «Комуніст», яка друкувалася у Одеських катакомбах. Згодом приїхала до Єлисаветграда для боротьби із залишками григорівських загонів. У 1919 році вступила до лав Червоної армії, де вела політичну роботу; протягом 1920—1923 років працювала в Одеському губкомі партії.

Упродовж 1923—1929 років навчалася в Інституті червоної професури в Москві. Одночасно відвідувала семінари Дмитра Єгорова і Вячеслава Степанова у Московському університеті. З 1925 року керувала семінаром з методології математики та природознавства для студентів та аспірантів Московського університету та вела деякі курси в Інституті червоної професури. Завідувала кафедрою вищої алгебри в Московському університеті. Створила колектив, який вивчав математичні рукописи Карла Маркса і опублікувала частину рукописів з пояснювальною статтею.

В роки німецько-радянської війни, з 1941 по 1943 рік, працювала у Пермському державному університеті. У 1943—1959 роках — завідувач кафедри історії математики та математичної логіки Московського університету, там же викладала історію та філософію математики. У 1943 році організувала на механіко-математичному факультеті університету науково-дослідний семінар з математичної логіки, яким керувала спільно з Іваном Жегалкіним та Петром Новіковим. У 1951 році нагороджена орденом Леніна. 1959 року активно сприяла створенню на механіко-математичному факультеті самостійної кафедри математичної логіки на чолі з Андрієм Марковим і до кінця своїх днів була її професором.

Померла у Москві 24 жовтня 1966 року. Похована у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Праці

Праці вченої відносяться до основ математики, математичної логіки, філософії та історії математики. Серед робіт:

• Категорії кількості Гегеля та сутність математики / «Под знаменем марксизма», № 3, 30—71 (1928) (рос.);
• Закон єдності протилежностей у математиці / «Естествзнание и марксизм», № 1, 17—32 (1929) (рос.);
• Ідеалізм у сучасній філософії математики / «Естествзнание и марксизм», № 2—3, 10—31 (1930) (рос.);
• Чергові завдання математиків-марксистів / «Под знаменем марксизма», № 5, 88—94 (1930) (рос.);
• Математика у Великій радянській енциклопедії / «Вестник коммунистической академии», № 2—3, 146—154 (1931) (рос.);
• Гегель і математика / «Под знаменем марксизма», № 11—12, 107—120 (1931) (рос.);
• Про математичні рукописи Маркса / «Под знаменем марксизма», № 1, 74—115 (1933) (рос.);
• Ідеалізм та математика / «Фронт науки и техники», № 5—6, 43—51 (1934) (рос.);
• Сучасні течії у буржуазній філософії математики / «Фронт науки и техники», № 3, 37—43 (1935) (рос.);
• Про математичну строгість / «Вопросы философии», № 3 (1966) (рос.).

В останні роки життя написала низку важливих статей для «Філософської енциклопедії» і для збірки «Проблеми логіки».

Література

• А. И. Бородин, А. С. Бугай. Биографический словарь деятелей в области математики. Под редакцией члена-кореспондента АН УССР И. И. Гихмана. Киев. «Радянська школа». 1979, сторінки 555—556 (рос.).