Aerosmith

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aerosmith
Aerosmith
Aerosmith
Основна інформація
Жанр Рок
Блюз-рок
Хард-рок
Хеві-метал
Роки З 1970 року
Країна Flag of the United States.svg США
Місто Бостон
Мова англійська
Лейбл Columbia Records, Geffen Records
Склад Стівен Тайлер, Джо Перрі, Том Хэмілтон, Джой Крамер, Бред Уітфорд

Commons-logo.svg Aerosmith у Вікісховищі

Aerosmith — американський хард-рок-гурт, утворений в кінці шістдесятих років у місті Санепі (Sunapee) під назвою Jam Band.

Історія гурту[ред.ред. код]

Заснування (1964–1971)[ред.ред. код]

1969 року гурт перебрався до Бостона і змінив назву на Aerosmith. 1970 року Рея Табано замінив Бред Вітфорд (Brad Whitford), 23.02.1952, Вінчестер, Массачусеттс, США.

Aerosmith, Get Your Wings і Toys in the Attic (1971–1975)[ред.ред. код]

Гурт здобув велику популярність у Бостоні, що привело до укладання угоди з фірмою «Columbia/CBS», а вже 1973 року Aerosmith потрапили до чарту з дебютним альбомом. Щоправда промоційний сингл з цієї платівки «Dream On» опинився лише на п'ятдесят дев'ятому місці журналу «Billboard», проте переписаний знову 1976 року, він злетів аж до першої десятки.

Альбомом «Get Your Wings» група розпочала плідний період співпраці з продюсером Дені Дугласом. Влаштовуючи гастрольні турне всією країною, Aerosmith вдалось закріпити імідж дуже видовищного гурту, а також підтримати свої високі позиції виданням дуже вдалого альбому «Toys In The Attic», який було продано у кількості понад шість мільйонів примірників.

Rocks, Draw the Line і Live! Bootleg (1976–1978)[ред.ред. код]

Четвертий лонгплей «Rocks» здобув титул «платинової платівки» і чудово продавався на ринку. Високу позицію зірки гурт підтримав черговими платівками — «Draw The Line» та «Live! Bootleg», яким однак не довелось здобути прихильників серед багатьох критиків, що вважали Aerosmith вторинним гуртом, наприклад, у порівнянні з Led Zeppelin. Зовнішня схожість Тайлера на Міка Джаґґера та контрастність його характеру з характером Джо Перрі була приводом для порівняння Aerosmith з The Rolling Stones, з якими перші мали непогані стосунки.

1978 року Aerosmith вирушили у турне США, під час якого концертували у маленьких містах, що привело до дуже напруженого календаря. Пізніше з'явився не досить вдалий фільм «Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band» і хоча їх версія бітлівської «Come Together» потрапила до Тор 30, стосунки між Тайлером та Перрі погіршились. Перрі залишив гурт після виходу невдалого альбому «Night In The Ruts» і утворив власну формацію The Joe Perry Project.

1980 року до складу Aerosmith приєднався гітарист Джиммі Креспо (Jimmy Crespo), а через рік Бред Вітфорд вирішив разом з колишнім музикантом Теда Нуджента — Деріком Сант-Холтсом — утворити дует. Новий гітарист Рік Дуфей дебютував на нецікавому альбомі «Rock In A Hard Place», яким гурту не вдалось наблизитись до динамічного стилю їх класичних записів. 1984 року під час турне налагодився контакт між Aerosmith та Перрі і Вітфордом, і забувши про старі сварки, наступного року гурт вже грав у найкращому складі. Платівка «Done With Mirrors» виявилась обережною спробою повернення, після якого Тайлер та Перрі пройшли вдале лікування від алкоголю та наркотиків.

1986 року Aerosmith взяли участь у запису їх старої пісні «Walk This Way» у версії репової команди Run DMC, яка незабаром потрапила до першої десятки. Ця співпраця закінчилась великим міжнародним успіхом і новою зацікавленістю Aerosmith. Платівка «Permanent Vacation» виявилась такою, що найкраще продавалася, а також першою в історії гурту, що потрапила до британського чарту. Наступний альбом «Pump», який був дуже високо оцінений критиками, означив, що гурт повністю повернувся до творчого життя. Ці два альбоми вийшли у сумі чотирнадцятимільйонним тиражем і нічого дивного, що Aerosmith уклали нову, на тридцять мільйонів доларів, угоду з «Columbia». I це попри те, що для «Geffen», на якій вони записували останні роботи, гурт мав записати ще два альбоми. Перший з них під назвою «Get A Grip» з'явився навесні 1993 року і був гарно зустрінутий як критиками, так і слухачами. Через рік Aerosmith відправилась у велике турне, а на ринку почали з'являтись їх ретроспективні збірки.

Члени гурту[ред.ред. код]


Мультимедія[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Докладніше: Дискографія Aerosmith

The Joe Perry Project[ред.ред. код]

  • 1980: Let The Music Do The Talking
  • 1981: I've Got The Rock'n'Rolls Again
  • 1983: Once A Rocker, Always A Rocker

Brad Whitford — Derek St.Holmes[ред.ред. код]

  • 1981: Whitford — St.Holmes