Очікує на перевірку

Artemisia princeps

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Artemisia princeps
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Полин (Artemisia)
Вид:
A. princeps
Біноміальна назва
Artemisia princeps


Artemisia princeps, також зазвичай називається йомогі,[1][2][3] японський полин,[2][3] корейський полин, корейський полин або полин англійською мовою, є азіатським видом рослин сімейства соняшникових, що походить із Китаю, Японії та Кореї.[3][4] Це багаторічна, дуже сильноросла рослина, яка виростає до 1,2 метра. Цей вид швидко поширюється за допомогою підземних столонів і може стати інвазивним. З липня по листопад дає невеликі жовто-червоні квіти, які є гермафродитними і запилюються вітром.[5] Листя мають форму пір'я, фестончаті, світло-зелені, з білим густим пухом на нижній стороні.

Поширення і природне середовище

[ред. | ред. код]

Батьківщиною Artemisia princeps є Китай, Японія та Корея.[6][3] Вона була завезена до Бельгії та Нідерландів.[6] Вона зростає в різних середовищах існування, включаючи узбіччя доріг, схили, долини та береги річок.[7]

Використання

[ред. | ред. код]

Кулінарія

[ред. | ред. код]

Листя і молоду розсаду можна їсти в сирому або вареному вигляді.[8] Їх також можна використовувати в салатах і супах після видалення гіркоти.

Японія

[ред. | ред. код]

У Японії ця трава використовується для ароматизації вареників із клейкого рису під назвою куса моті (草餅) або йомогі моті (蓬餅), або вареники з рисового борошна під назвою куса данґо (草団子). Молоде листя можна злегка відварити перед тим, як потовкти та додати, щоб надати приємного кольору, аромату та смаку. Через таке використання рослину Artemesia також називають мотігуза (餅草, хоча його також називають mogusa у зв'язку з його використанням при припіканні). Рослина також активно вирощується в штаті Гаваї, і використовується для приготування трав'яного моті жителями японського походження.

У японській кухні листя іноді бланшують і додають до супів або рису.[9][10]

Корея

[ред. | ред. код]

Полин, корейською мовою — ссук (쑥), широко використовується в корейській кухні, а також у традиційній медицині (хан'як). Навесні, коли відбувається сезон збору врожаю, молоде листя полину використовують для приготування пікантних страв, таких як чон (млинці по-корейськи), ссук кімчі (쑥김치), ссукгук (쑥국, суп із ссук). Однак найчастіше свіжий полин, а також сушене листя, подрібнене в порошок, є характерним інгредієнтом різних видів тток (рисових коржів).[11] Сьогодні ссук також додає смак і колір більш сучасним десертам і напоям, наприклад, морозиву, хлібу, тістечкам, чаю з полинового дерева (ссукча 쑥차) і латте ссук (쑥라떼).

Лікарський

[ред. | ред. код]

Artemisia princeps — один із видів полину, який використовується для припікання,[12] традиційної медичної практики Китаю, Кореї, Монголії, Тибету, Непалу та В'єтнаму.

Китай

[ред. | ред. код]

У Китаї він відомий як хуанхуа ай (黄花艾, буквально полин жовтоквітковий).[13]

Культура

[ред. | ред. код]

У Кореї його називають ссук (쑥) або тарае ссук (타래쑥)[13], що глибоко пов'язано з Тангун Сінхва (단군신화), легендою про Кочосон, перше корейське королівство. Для стародавніх жителів Кореї ссук був одним із продуктів, які вважалися лікувальними чи релігійними.[14] Згідно з основоположним міфом про Кочосон у 2333 році до нашої ери, ведмідь перетворювався на жінку, якщо з'їсти лише 20 зубчиків часнику та пучок ссук упродовж 100 днів.[14]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Hiramatsu, Naoko; Xiufen, Wang; Takechi, Ryusuke; Itoh, Yoshimi; Mamo, John; Pal, Sebely (2004). Antimutagenicity of Japanese traditional herbs, gennoshoko, yomogi, senburi and iwa-tobacco. BioFactors (англ.). 22 (1–4): 123—125. doi:10.1002/biof.5520220124. ISSN 1872-8081. PMID 15630266.
  2. а б Hirano, Akiko; Goto, Masashi; Mitsui, Tsukasa; Hashimoto-Hachiya, Akiko; Tsuji, Gaku; Furue, Masutaka (September 2017). Antioxidant Artemisia princeps Extract Enhances the Expression of Filaggrin and Loricrin via the AHR/OVOL1 Pathway. International Journal of Molecular Sciences (англ.). 18 (9): 1948. doi:10.3390/ijms18091948. PMC 5618597. PMID 28892018.
  3. а б в г Japanese mugwort. hosho.ees.hokudai.ac.jp. Процитовано 10 серпня 2021.
  4. Flora of China Vol. 20-21 Page 704 魁蒿 kui hao Artemisia princeps Pampanini, Nuovo Giorn. Bot. Ital., n.s.,. 36: 444. 1930.
  5. Artemisia princeps - Pampan. Plants For A Future Database. Процитовано 18 січня 2008.
  6. а б Artemisia princeps. EPPO (European and Mediterranean Plant Protection Organization). Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 11 червня 2021.
  7. Artemisia princeps in Flora of China @ efloras.org. www.efloras.org. Процитовано 11 серпня 2022.
  8. Kunkel. G. Plants for Human Consumption. Koeltz Scientific Books 1984 ISBN 3-87429-216-9
  9. Hosking, Richard (January 1997). A Dictionary of Japanese Food. Tuttle Publishing. с. 175. ISBN 978-0-8048-2042-4.
  10. Takahashi, Masumi; Natsuko Hosokawa; Keiko Mori. Yomogi (Mugwort). Japan Through Young Eyes. Архів оригіналу за 15 February 2008. Процитовано 18 січня 2008.
  11. Food in Korea: Korean Food Culture
  12. Ryuzo, Oda (2000). The Advantages and Disadvantages of Artemisia princeps and A. montana. Japanese Journal of History of Pharmacy. 35 (1): 55—62. PMID 11640207. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 18 січня 2008.
  13. а б Takeatsu Kimura; Paul P. H. But; Ji-Xian Guo; Chung Ki Sung (1996). International Collation of Traditional and Folk Medicine: Northeast Asia. World Scientific. с. 159p. ISBN 978-981-02-2589-6.
  14. а б Pettid, Michael J. (2008). Korean Cuisine: An Illustrated History. London: Reaktion Books. с. 12. ISBN 978-1-86189-348-2.