HMS Savage (G20)
.svg){kind=small}
«Савідж» (англ. HMS Savage (G20) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «S» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Ескадрений міноносець «Савідж» закладений 7 грудня 1941 року на верфі компанії Hawthorn Leslie and Company у Геббурні. 29 вересня 1942 року він був спущений на воду, а 8 червня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжуючи арктичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений двома бойовими відзнаками[1].
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
1943[ред. | ред. код]
Бій біля Нордкапа[ред. | ред. код]
1 листопада 1943 року есмінець входив до складу сил ескорту, що супроводжували конвой RA 54A, який повертався з Радянського Союзу[Прим. 3][2].
20 грудня 1943 року з бухти Лох-Ів у Шотландії вийшов черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден. До складу сил супроводу під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера входили: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Джамайка» і чотири есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скорпіон» і норвезький «Сторд»[Прим. 4].
26 грудня 1943 року о 8:40 в умовах повної полярної ночі кораблі союзників вступили в бій з німецьким ударним угрупованням флоту, яке очолював лінійний корабель ВМС Третього Рейху «Шарнгорст»[Прим. 5].
В ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.
1944[ред. | ред. код]
12 січня 1944 року «Севідж» з есмінцем «Оффа» здійснив перехід до Ісландії для підготовки для чергового конвою. 21 січня вийшов з Акурейрі з ескортною групою конвою JW 56A, що прямував до Кольської затоки[Прим. 6]. Транспортний конвой піддався атаці 10 німецьких субмарин. 25 січня U-278 вдалось потопити американське судно Penelope Barker (16 осіб загинуло, 56 врятувалось), есмінець «Обд'юрет» отримав серйозні пошкодження через торпедну атаку іншої субмарини U-360 й був змушений вийти з похідного ордеру конвою. 26 числа судно Andrew G. Curtin було потоплено U-716 (3 особи загинуло, 68 врятовані «Інконстант»), Fort Bellingham спочатку дістав пошкоджень від влучення торпед U-360, а потім було затоплено U-957 (36 осіб загинуло, 35 врятовані «Оффа»; ще 2 особи взяті в полон німецькими підводниками)[3].
3 лютого 1944 року повернувся до Британських островів з конвоєм RA 56[Прим. 7], на який противник не впливав протягом переходу.
22 числа вийшов у черговий конвой JW 57 на чолі з крейсером «Блек Прінс» до радянських портів[Прим. 8]. 24 лютого у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця «Кеппель» та торпедоносців «Сордфіш» з борту ескортного авіаносця «Чейсер» німецький U-713 був потоплений. Наступного дня есмінець «Махратта» був потоплений німецьким підводним човном U-990. У свою чергу літаючий човен «Каталіна» з бази у Саллом-Во виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину U-601.
У лютому-березні 1944 року есмінець «Савідж» супроводжував арктичний конвой JW/RA-57[Прим. 9]. Під час супроводу конвою 4 березня 1944 року літаки з авіаносця пошкодили німецький підводний човен U-472 (який згодом був потоплений надводними кораблями), а також потопили підводні човни U-366 (05.03.1944) та U-973 (06.03.1944).
1945[ред. | ред. код]
З нового року есмінець продовжував нести службу у складі Флоту метрополії, супроводжував конвої та поодинокі кораблі й судна у північних водах Атлантики. У перші дні травня — останні дні війни в Європі — взяв участь в останньому авіаційному нальоті на німецьку базу підводних човнів у норвезькому Гарстаді. Британське авіаносне ударне угруповання кораблів з авіаносцями «Серчер», «Квін», «Трампітер»[Прим. 10] завдало удару з повітря по захищеній базі, де переховувалися німецькі судна. Судно забезпечення ПЧ Black Watch, перероблений у корабель ППО колишній норвезький крейсер Senja та U-711 були потоплені ударами палубної авіації британського флоту.
Див. також[ред. | ред. код]
- HMS Zodiac (R52)
- HMS Kashmir (F12)
- HMS Offa (G29)
- HMS Berkeley (L17)
- Ескадрені міноносці типу O та P
- Мінні загороджувачі типу «Абдель»
- Лідери ескадрених міноносців типу «Торнікрофт»
Посилання[ред. | ред. код]
- HMS Savage (G 20). на uboat.net. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2018. (англ.)
- HMS SAVAGE (G 20) - S-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 2 жовтня 2018. (англ.)
- HMS Savage (G20) [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Savage (G20) |
- Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN 0-9506323-9-2.
- Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- А. В. Дашьян Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании. Часть 1. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 34 с. — (Морская коллекция № 4 / 2003). — 4000 экз.
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ У перекладі «дикун».
- ↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1943-1945), за бій біля Нордкапа (1943).
- ↑ До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Бритомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
- ↑ Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Норфолк», «Белфаст», «Шеффілд», «Джамайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські «Хаїда», «Ірокеу» і «Гурон», норвезький «Сторд».
- ↑ Сили Крігсмаріне включали: лінкор «Шарнгорст», есмінці Z29, Z30, Z33, Z34 та Z38, підводні човни U-314, U-354, U-387, U-601, U-716 і U-957.
- ↑ До складу ескорту конвою JW 56A входили: важкі крейсери «Кент» і «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Інконстант», «Обд'юрет», «Оффа», «Севідж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», корвети та тральщики.
- ↑ До складу ескорту конвою RA 56 входили есмінці «Опорт'юн», «Оффа», «Савідж», «Віджілент», «Венус», «Інконстант», «Махратта», «Метеор», «Мілн», «Мушкетер», «Скодж», «Гурон».
- ↑ До складу ескорту конвою RA 56 входили: крейсер «Блек Прінс», есмінці «Матчлес», «Махратта», «Метеор», «Мілн», «Обідіент», «Оффа», «Онслот», «Орібі», «Севідж», «Серапіс», «Віджілент», «Верулам», «Свіфт».
- ↑ До складу сил ескорту входили: ескортний авіаносець «Чейсер», легкий крейсер «Блек Прінс» і есмінці «Мілн», «Метеор», «Махратта», «Матчлес», «Оффа», «Обідіент», «Онслот», «Орібі», «Савідж», «Серапіс», «Свіфт», «Верулам», «Віджілент».
- ↑ В авіанальоті брали участь ескортні авіаносці «Серчер», «Квін», «Трампітер», крейсери «Дайадем», «Норфолк», есмінці «Опорт'юн», «Оруелл», «Обідіент», «Керісфорт», «Севідж», «Скордж», «Замбезі» та судна підтримки й забезпечення.
- Джерела
- ↑ CONVOY RA 54A. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ JW 56A[недоступне посилання з червня 2019]
| ||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
