U-716

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-716
VIIC vector.svg
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 15 січня 1943 року
Сучасний статус 11 грудня 1945 року затоплений союзниками
Основні характеристики
Тип корабля Торпедний ДПЧ
Позначення проекту типу VIIC
Розробник проекту H. C. Stülcken Sohn, Гамбург
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Автономність плавания 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна 769 т
Водотоннажність підводна 871 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling

U-716 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 16 квітня 1942 року на верфі H. C. Stülcken Sohn у Гамбурзі. Спущений на воду 15 січня 1943 року, 15 квітня 1943 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Після введення U-716 до строю підводний човен входив до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ Крігсмаріне. З 1 січня 1944 року U-716 перебував у 11-ій, з 1 жовтня 1944 року — в 13-ій, з 1 квітня 1945 року у 14-ій флотиліях підводних човнів Крігсмаріне. Першим командиром був обер-лейтенант-цур-зее Ганс Далькенберг, згодом Фрідріх-Август Греус та Юрген Тімме.

З квітня 1943 року і до кінця війни, U-716 здійснив 10 бойових походів, переважно в Північному Льодовитому океані та Норвезькому морі, потопив американське суховантажне судно типу «Ліберті» і торпедний катер USS PTC-39.

Бій біля Нордкапа[ред. | ред. код]

Докладніше: Бій біля Нордкапа

20 грудня 1943 року з бухти Лох-Ю в Шотландії вийшов черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден. До складу сил супроводу під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера входили: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Джамайка» і чотири есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скорпіон» і норвезький «Сторд»[Прим. 1].

26 грудня 1943 року о 8:40 в умовах повної полярної ночі кораблі союзників вступили в бій з німецьким ударним угрупованням флоту, яке очолював лінійний корабель ВМС Третього Рейху «Шарнгорст»[Прим. 2].

У ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.

Подальша доля ПЧ[ред. | ред. код]

9 травня 1944 року капітулював у Нарвіку союзникам. Перетягнутий до Лох-Раян у Шотландії, де 11 грудня 1945 року потоплений при проведенні операції «Дедлайт» в ролі цілі для повітряної атаки.

Перелік уражених U-716 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[1] 
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Другий похід (25.01—18.02.1944, 25 діб; ГаммерфестГаммерфест)
1 26 січня 1944 Andrew G. Curtin[2] суховантажне судно США США 7 200 9 000 тонн генерального вантажу, 26 упаковок з поштою, 2 локомотиви та 2 PT катери Конвой JW 56A потоплено
73°22′ пн. ш. 24°15′ сх. д. / 73.367° пн. ш. 24.250° сх. д. / 73.367; 24.250 (Andrew G. Curtin)
71 (3 загинуло, 68 врятовані)
2 26 січня 1944 USS PTC-39[3] торпедний катер США США 54 Конвой JW 56A потоплено
73°22′ пн. ш. 24°15′ сх. д. / 73.367° пн. ш. 24.250° сх. д. / 73.367; 24.250 (USS PTC-39)
?

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Загалом сили ескорту конвою JW 55B включали: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Норфолк», «Белфаст», «Шеффілд», «Джамайка» і есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скодж», «Скорпіон», «Імпалсів», «Віраго», «Вайтхолл», «Ресле», «Матчлес», «Маскітер», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Орвелл», канадські «Хаїда», «Ірокеу» і «Гурон», норвезький «Сторд».
  2. Сили Крігсмаріне включали: лінкор «Шарнгорст», есмінці Z29, Z30, Z33, Z34 та Z38, підводні човни U-314, U-354, U-387, U-601, U-716 і U-957.
Джерела

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-716. на uboat.net.  (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]