Козельці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Tragopogon)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козельці
Козельці прості (Tragopogon dubius)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Cichorioideae
Триба: Cichorieae
Підтриба: Scorzonerinae
Рід: Козельці (Tragopogon)
L., 1753
Види
близько 150
Див. Список видів роду Козельці
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tragopogon
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tragopogon
EOL logo.svg EOL: 49126
IPNI: 30102386-2
ITIS logo.svg ITIS: 38563
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13730

Козе́льці, Козе́лець, Па́бородник[1](Tragopogon L.) — рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae).

Назва[ред. | ред. код]

Свою українську та російську (рос. козлобородник) назву дістали через те, що в нерозкритому зрілому кошику суцвіття волосинки насіння, зібрані в пучок, нагадують цапину борідку.[2]

Козельцями у побуті називають також деякі інші рослини з родів: холодок (Asparagus), сокирки (Consolida), салат (Lactuca), жовтець (Ranunculus), зміячка або вужовник (Scorzonera).[1]

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Листки лінійні або ланцетні, тонко-загострені, цілокраї. На зламі листка або стебла виділяється молочний сік.[2] Квітки язичкові жовті або лілові, рідше рожеві або пурпурові, у великих кошиках з однорядною обгорткою. Плід — сім'янка з чубчиком.

За зовнішнім виглядом козельці часто плутають зі зміячкою (Scorzonera).[3]

Поширення[ред. | ред. код]

Рід Козельці включає в себе близько 150 описаних видів (Див. Список видів роду Козельці), поширених по всій Євразії від Ірландії і Великої Британії до Індії та Китаю з декількома видами в Північній Африці. Велика частина видового різноманіття знаходиться в Східній Європі і Західній Азії.[4]

В Україні — від 11 до 18 видів.[5] Ростуть на луках, узліссях, серед чагарників, на пісках і в степах.

Види[ред. | ред. код]

Докладніше див. Види роду Козельці.

Використання[ред. | ред. код]

Козельці в молоці з коричневим маслом і трюфелями. Подається з яловичим желе.

Багато видів козельців — добрі кормові трави й медоноси. Літучки використовують для набиття подушок і матраців.[6]

Козельці лучні використовують як діуретичний, антисептичний, протизапальний і ранозагоювальний засіб.

Козельці сумнівні (Tragopogon dubius) входять до Списку дикорослих корисних рослин України.[6] З молодих листків і стебел готують салати та використовують в народній медицині.

Козельці великі (Tragopogon major, згідно сучасної систематики — козельці звичайні великі (Tragopogon dubius subsp. major)) використовують в народній медицині при шкіряних сверблячках (порушений обмін речовин), при каменях (як жовчних, так і сечотворних). Соком з листя, квіток, цілої надземної частини рослини, в тому числі і «молочним», змащують рани, висипки на тілі, особливо дуже сверблячі.[3]

Козельці східні (Tragopogon orientalis) використовують для згодовування гусені шовковичний шовкопряду.[6]

У харчуванні[ред. | ред. код]

В Україні для їжі найчастіше використовують Козельці великі (Tragopogon major) та Козельці українські (Tragopogon ucrainicum). Для їжі придатні молоді листки, стебла, корені. З листків та стебел готують салати. Але перед уживанням стебла вимочують певний час або виварюють у солоній воді, щоб зменшити гіркоту від молочного соку. Корені мають багато крохмалю, інуліну та білків. Їх вважають смачними та легкими для травлення овочами. Заготовлюють восени або напровесні, викопуючи лише однорічні рослини, що мають розетку прикореневих листків без сформованої стебелини. Перед споживанням корені очищають від шкірки і готують як цвітну капусту або спаржу. Варене коріння використовують для вінегретів та як домішку до інших овочів. Особливо смачне та поживне коріння, нарізане невеликими шматками та обсмажене в сухарях на коров'ячому маслі.[2]

Заради коренів розводять середземноморський вид Козельці пореєвидні, або білий вівсяний корінь (Tragopogon porrifolius)[7]. Корінь козельця дуже популярний у Європі та на півдні США під назвою «салсіфі» (англ. Salsify). Він гострий і на смак нагадує устриці. Зазвичай використовується як добавка до різних страв, починаючи з супів і закінчуючи тушкованим м'ясом.[8]

Охорона у природі[ред. | ред. код]

Деякі види козельців є раритетними рослинами і входять до червоних книг і списків різних рівнів.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Флора СССР. Т. 29. 1968 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР.[12]
  • Mavrodiev, E. V. et al. 2005. Phylogeny of Tragopogon L. (Asteraceae) based on internal and external transcribed spacer sequence data. Int. J. Pl. Sci. 166:117-133.
  • Blanca, G. & C. Diaz de la Guardia. 1996. Sinopsis del género Tragopogon L. (Asteraceae) en la Peninsula Iberica. Anales Jard. Bot. Madrid 54:361.
  • Davidse, G., M. Sousa-Peña, S. Knapp & F. Chiang Cabrera. 2014. Asteraceae. 5(2): ined. In G. Davidse, M. Sousa Sánchez, S. Knapp & F. Chiang Cabrera (eds.) Fl. Mesoamer.. Universidad Nacional Autónoma de México, México.
  • Flora of North America Editorial Committee, e. 2006. Magnoliophyta: Asteridae, part 6: Asteraceae, part 1. Fl. N. Amer. 19: i-xxiv.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Tragopogon // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.62
  3. а б Домоводство. Корисні поради. Козельці великі
  4. Rapid diversification of Tragopogon and ecological associates in Eurasia. (англ.)
  5. Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під загальною ред. В. М. Остапка — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2009. — 432 с., стор. 253 Козельці донецькі
  6. а б в В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
  7. Козельці (рос. Козлобородник) у Великій радянській енциклопедії
  8. 10 найдивніших фруктів та овочів
  9. Козельці донецькі Tragopogon donetzicus Artemcz. в Червоній книзі України
  10. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0.
  11. Види судинних рослин флори України, які занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (I99I)
  12. FLORA OF THE USSR (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]