Спеціальні права запозичення
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (вересень 2014) |
| Спеціальні права запозичення Special drawing rights | |
|---|---|
| Держава(и) | Міжнародний валютний фонд |
| Банкноти | Не випускаються |
| Монети | Не випускаються |
| Символ | SDR |
| Літерний код | XDR |
| Цифровий код | 960 |
| Центральний банк | МВФ |
| Вебсайт | http://www.imf.org/ |
| Валютні курси | |
| USD | 0,7549 XDR (29 жовтня 2024) |
| EUR | 0,8133 XDR (29 жовтня 2024) |
| UAH | 0,0182 XDR (29 жовтня 2024) |
Спеціа́льні права́ запози́чення (СПЗ) (англ. special drawing rights, SDR, SDRs; код валюти за ISO 4217 — XDR) — резервний та платіжний засіб, що емітується Міжнародним Валютним Фондом (МВФ). Існує лише в безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках.
СПЗ були створені МВФ в 1969 році, для підтримки Бреттон-Вудської системи обмінного курсу. Основна мета створення: подолання парадоксу Тріффіна в межах Бреттон-Вудської валютної системи — протиріччя між міжнародним характером використання і національною природою валют. Країні, що брала участь у цій системі, потрібні були офіційні резерви — урядові або центральні банківські капіталовкладення у формі золота і загальноприйнятих іноземних валют, які могли б бути використані, щоб донести чисту валюту на міжнародний валютний ринок, з метою збереження його обмінного курсу. Світовий попит на два ключових резервних активи — золото і долар США — довели неадекватність світового торговельного та фінансового розвитку, що мали місце в той час. Таким чином, світова спільнота вирішила створити резервні активи під протекцією МВФ.
Проте лише через кілька років Бреттон-Вудська система зруйнувалась і головні валюти перейшли до режиму плаваючого обмінного курсу. Крім того, зростання на світових ринках капіталу полегшило процес надання позик кредитоспроможними урядами.
Сьогодні SDR мають досить обмежену сферу використання — таку, як резервний актив, їх головна функція — бути розрахунковою грошовою одиницею МВФ і деяких інших міжнародних організацій. SDR не є ані валютою, ані вимогою на МВФ. Це, швидше, потенційна вимога на взаємокорисних валютах членів МВФ. Власники SDR можуть одержати ці валюти в обмін на їхні SDR двома шляхами:
- через угоду про добровільний обмін між членами;
- через перепризначення членів МВФ із сильними зовнішньоекономічними позиціями, щоб розповсюдити SDR від членів зі слабкими зовнішньоекономічними позиціями.
Ціна SDR була початково визначена на рівні 0,888671 грамів високоякісного золота, що, у свою чергу, мало доларовий еквівалент. Після падіння Бреттон-Вудської системи Woods в 1973 SDR було перевизначене як споживчий кошик валют, що сьогодні складається з Долара США 41.73 %, Євро 30.93 %, Юаня 10.92 %, Японської єни 8.33 %, Фунта стерлінгів 8.09 %.[1]. Вартість долара США МВФ щодня публікується на вебсайті МВФ. Вона розраховується як сума певних кількостей чотирьох валют, оцінених у доларах США, на підставі валютних курсів, що котируються щодня опівдні на Лондонській біржі.
Склад кошика переглядають кожних п'ять років, щоб переконатися, що він відображає відносні значення валют у світовій торговельній та фінансовій системах.
У 1999 році, в зв'язку із введенням Євро, були вилучені з кошика Німецька марка та Французький франк.
На перегляді, що відбувся в листопаді 2005, вагу валют у кошику SDR було виправлено, ґрунтуючись на обсягах експорту товарів та наданих послуг і кількості резервів, визначених у відповідних валютах, яких дотримувалися інші члени МВФ. Ці зміни вступили в дію 1 січня 2006.
1 жовтня 2016 р. до кошика валют було додано китайський Юань.[2]
| Період |  USD
|
 DEM
|
 FRF
|
 JPY
|
.svg){kind=small} GBP
|
|---|---|---|---|---|---|
| 1981-1985 | 0.540 (42 %) | 0.460 (19 %) | 0.740 (13 %) | 34.0 (13 %) | 0.0710 (13 %) |
| 1986-1990 | 0.452 (42 %) | 0.527 (19 %) | 1.020 (12 %) | 33.4 (15 %) | 0.0893 (12 %) |
| 1991-1995 | 0.572 (40 %) | 0.453 (21 %) | 0.800 (11 %) | 31.8 (17 %) | 0.0812 (11 %) |
| 1996-1998 | 0.582 (39 %) | 0.446 (21 %) | 0.813 (11 %) | 27.2 (18 %) | 0.1050 (11 %) |
| Період | USD
|
 EUR
|
JPY
|
GBP
| |
| 1999-2000 | 0.5820 (39 %) | 0.3519 (32 %) | 27.2 (18 %) | 0.1050 (11 %) | |
| 2001-2005 | 0.5770 (45 %) | 0.4260 (29 %) | 21.0 (15 %) | 0.0984 (11 %) | |
| 2006-2010 | 0.6320 (44 %) | 0.4100 (34 %) | 18.4 (11 %) | 0.0903 (11 %) | |
| 2011-2016 | 0.6800 (41.9 %) | 0.4230 (37.4 %) | 12.1000 (9.4 %) | 0.1110 (11.3 %) | |
| Період | USD
|
EUR
|
 CNY
|
JPY
|
GBP
|
| 2016-2020 | 0.58252 (41.73 %) | 0.38671 (30.93 %) | 1.0174 (10.92 %) | 11.900 (8.33 %) | 0.085946 (8.09 %) |
| 2022-2027 | 43,38% | 29,31% | 12,28% | 7,59% | 7,44% |
Відсоткова ставка SDR забезпечує базис для обчислення відсотків, що нараховуються для членів на регулярних (не концесійних) позиках МВФ, відсотків сплачуваних і нарахованих членам на їхні SDR капіталовкладення, також відсотків, сплачуваних членам на частки їх квотових внесків. Процентна ставка SDR визначається щотижня і базується на середньозваженій величині представляючих процентних ставок на короткострокових позиках на ринках грошей кошика валют SDR.
МВФ розподіляє SDR для членів пропорційно до їх квот МВФ. Таке розміщення забезпечує кожного члена дешевим активом, на який відсотки ані нараховуються, ані сплачуються. Проте, якщо зростання капіталовкладень SDR члена перевищує його розміщення, то заробляються відсотки на надлишку; в іншому випадку, якщо спостерігається ситуація, що SDR утримується менше, ніж розміщено, то сплачуються відсотки на дефіциті. Положення Угоди також дозволяють анулювання Спеціальних прав запозичення, але ця умова ніколи не була використана. МВФ не може розподілити SDR для себе.
- ↑ IMF Executive Board Completes the 2015 Review of SDR Valuation. IMF. 1 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- ↑ МВФ включить юань до кошика SDR з 1 жовтня. Економічна правда (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
- В. Батрименко, А. Румянцев. Спеціальні права запозичення // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Процентна ставка за СПЗ // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Спеціальні права запозичення // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Спеціальні права запозичення [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Спеціальні права запозичення [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 377. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- FAQ: Що таке SDR? [Архівовано 9 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Доллар как мировая валюта [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.] / Голос Америки, 29.04.2011 (рос.)
- Щоденна офіційна ціна SDR [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |