Артуро Перес-Реверте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артуро Перес-Реверте
Arturo Pérez-Reverte Gutiérrez
Ім'я при народженніArturo Pérez-Reverte Gutiérrez
Народився25 листопада 1951(1951-11-25)[1][2][…] (72 роки)
Картахена, Іспанія Іспанія
ГромадянствоІспанія Іспанія
НаціональністьІспанець
Діяльністьписьменник
Alma materМадридський університет Комплутенсе[4], Colegio Marista La Sagrada Familiad[5] і IES Isaac Perald[5]
ЗакладPueblod і RTVE
Мова творівіспанська
Роки активності1986 — тепер. час
Жанрісторичний роман, детектив, воєнний романd і комедійний романd
Magnum opusКапітан Алатрісте
ЧленствоКоролівська академія іспанської мови
Конфесіяатеїзм[6]
ДітиCarlota Pérez-Reverted
Автограф
Нагороди
Сайт: Official Website
CMNS: Артуро Перес-Реверте у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Артуро Перес-Реверте (нар. 25 листопада 1951 в Картахені) – іспанський романіст i журналіст, член Королівської академії іспанської мови з 2003 року. Протягом багатьох років як кореспондент іспанської теле-радіокорпорації RTVE висвітлював військові конфлікти у багатьох країнах.

Біографія

[ред. | ред. код]

Артуро Перес-Реверте походить з південної Іспанії, народився у місті Картахена. З раннього дитинства захоплювався літературою. Маючи бібліотеку у кілька тисяч книжок, залишену у спадок від діда, мав змогу читати книги різних літературних жанрів, але найбільше цікавився пригодницькою класикою. Його найулюбленішими авторами дитинства були Олександр Дюма, Джозеф Конрад та Роберт Луїс Стівенсон.

Після закінчення ліцею навчався на напрямках політологія i журналістика, спеціалізувався на збройних конфліктах. Кар'єру журналіста розпочав 1973 року у мадридському журналі «Pueblo», де пропрацював 12 років, а наступні 9 років присвятив створенню інформаційного сервісу в іспанському телебаченні.

Протягом 21 року (1973—1994) як кореспондент, що висвітлює збройні конфлікти, побував у багатьох гарячих точках. В час війни він бував у таких країнах: на Кіпрі, в Лівані, в Еритреї, Сахарі (1975), на Мальдівах, в Сальвадорі, Нікарагуа, Чаді, Лівії, Судані, Мозамбіці, Анголі, Тунісі, Румунії (1989—1990), Перській затоці (1990—1991), Хорватії (1991) i Боснії та Герцоговині (1992—1994).

У 90-х роках Артуро вів радіопередачу «La ley de la calle» (Право вулиці), яка близько 5 років виходила у нічні години іспанського національного радіо. Гості передачі переважно спілкувались на теми права та злочинності. При спробі дирекції змінити час виходу у ефір Реверте певний час противився цьому, а далі покинув радіо.

У 1993 році Реверте брав участь у створенні репортажів для одного з реаліті шоу, які набули у цей час великої популярності у Іспанії. У 1995 році Артуро завершує кар'єру журналіста і більшість свого часу присвячує літературі. З 1991 року і по сьогодні він веде колонку в «El Semanal», тижневому додатку до багатьох іспанських газет та журналів.

На сьогоднішній день Перес-Реверте є автором 22-х романів. Деякі з його творів стали сюжетами для кіно, в тому числі «Вчитель фехтування» (El maestro de esgrima), «Фламандська дошка» (La tabla de Flandes) і «Клуб Дюма» (El club Dumas). У 2006 році з'явився кінофільм «Капітан Алатрісте» (Alatriste) Августіна Діаса Янеса (Agustín Díaz Yanes), сюжет якого базується на романах про Капітана Алатрісте (El capitán Alatriste). У 2007 році вийшов фільм «Карта небесної сфери» (La carta esférica) режисера Іманола Урібе (Imanol Uribe).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вчитель фехтування
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Клуб Дюма
  • Гусар (El húsar) (1986)
  • Вчитель фехтування (El maestro de esgrima) (1988)
  • Фламандська дошка (La tabla de Flandes) (1990)
  • Клуб Дюма (El club Dumas) (1993)
  • Тінь орла (1993)
  • Територія команчів (Teritorio Comanche) (1994)
  • Справа честі (Cachito) (1995)
  • Obra breve (1995)
  • Шкіра для барабана (La piel del tambor) (1995)
  • Карта небесної сфери (La carta esférica) (2000)
  • Королева півдня (La Reina del Sur) (2002)
  • Мис Трафальгар (Cabo Trafalgar) (2004)
  • Баталіст (El pintor de batallas) (2006)
  • День гніву (Un día de cólera) (2007)
  • Блакитні очі (Ojos azules) (2009)
  • Облога, або Шахи зі смертю (El Asedio) (2010)
  • (El tango de la guardia vieja) (2012)
  • (El francotirador paciente) (2013)
  • Фалько (Falcó) (2016)
  • Єва (Eva) (2017)
  • Саботаж (Sabotage) (2018); переклад Іларії Шевченко

Серія Капітан Алатрісте

[ред. | ред. код]
  • Капітан Алатрісте (El capitán Alatriste) 1996.
  • Чиста кров (Limpieza de sangre) 1997.
  • Сонце Бреди (El sol de Breda) 1998.
  • Золото короля (El oro del rey) 2000.
  • Кабальєро в жовтому каптані (El caballero del jubón amarillo) 2003.
  • Корсари Леванта (Corsarios de Levante) 2006.

Публіцистика

[ред. | ред. код]
  • Obra breve (1995)
  • Patente de corso (1998).
  • Con ánimo de ofender (2001).
  • No me cogeréis vivo (2005)
  • Cuando éramos honrados mercenarios (2009)

Фільми зняті за мотивами творів Артуро Переса-Реверте

[ред. | ред. код]

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120023954 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ NooSFere — 1999.
  4. ↑ Escritores complutenses 2.0 - Arturo Pérez-Reverte
  5. ↑ а б La Opinión de Murcia // La Opinión de Murcia — 1988.
  6. ↑ https://www.diariodeleon.es/articulo/cultura/hace-mucho-tiempo-decidi-sustituir-idea-dios-ajedrez/201106050600001182055.html
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Артуро_Перес-Реверте