Очікує на перевірку

Близькі контакти третього ступеня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Близькі контакти третього роду»
англ. Close Encounters of the Third Kind
Жанрфантастика
РежисерСтівен Спілберг
ПродюсерJulia Phillipsd і Michael Phillipsd
СценаристСтівен Спілберг
У головних
ролях
Річард Дрейфус,
Франсуа Трюффо,
Мелінда Ділон,
Тері Ґарр
ОператорVilmos Zsigmondd
КомпозиторДжон Вільямс
ХудожникJoe Alvesd
КінокомпаніяEMI Filmsd і Columbia Pictures
Дистриб'юторColumbia Pictures
Тривалість137 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1977
Дата виходу16 листопада
Кошторис$20 млн.
Касові збори$337,700,000[1]
IMDbID 0075860
Офіційний сайт
CMNS: Близькі контакти третього ступеня у Вікісховищі

«Близькі контакти третього ступеня» (англ. Close Encounters of the Third Kind) — американський науково-фантастичний фільм 1977 року Стівена Спілберга.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У пустелі Сонора французький вчений Клод Лакомб, його американський перекладач, картограф Девід Лафлін та інші дослідники виявляють літаки, зниклі в часи Другої світової війни. Літаки збереглися в ідеальному стані, але дослідники не знаходять жодних слідів пасажирів. Старий місцевий житель стверджує, що «сонце вийшло вночі й заспівало йому». Згодом посеред пустелі Гобі виявляють порожній і неушкоджений вантажний корабель. Поблизу Індіанаполіса два літаки ледве уникають зіткнення з НЛО.

У сільському будинку трирічний хлопчик Баррі Гілер прокидається та бачить, що його іграшки рухаються самі по собі. Він помічає щось надворі та йде за ним, а матір, Джилліан, намагається його повернути. Навколо зникає світло й електрик Рой Нірі, вирушаючи ремонтувати неполадку, бачить над своєю вантажівкою НЛО. Вогні невідомого об'єкта лишають легкі опіки на його шкірі. НЛО злітає з трьома іншими в небо, Рой і три поліційні авто вирушають навздогін. Хоча Рой губить ціль, ця зустріч сильного змінює його. Чоловік захоплюється пошуками НЛО, його переслідує образ гори. Джилліан малює таку ж гору, а незабаром до неї з хмар спускається НЛО. Невідомі істоти намагаються проникнути в її будинок, жінка відбивається від них, але Баррі викрадають.

Лакомб і Лафлін разом із групою експертів ООН продовжують досліджувати дедалі вищу активність НЛО. Свідки в Дхарамсалі, Північна Індія, повідомляють, що НЛО видають характерні звуки: музичну фразу з п'яти тонів у мажорному ладі. Вчені транслюють цю фразу в космос і у відповідь приходить ряд чисел (104 44 30 40 36 10), що повторюється знову і знову. Лафлін упізнає в цифрах координати гори під назвою Вежа Диявола у Вайомінгу. Лакомб і військові США прибувають до Вайомінгу. Армія евакуює територію, повідомивши у ЗМІ про начебто витік отруйного газу. Водночас військові готують майданчик для можливої посадки інопланетян.

Роя покидає дружина, забравши з собою трьох дітей. Коли по телебаченню показують репортаж про аварію поїзда біля Вежі Диявола, Рой і Джилліан впізнають у ній ту саму гору, образ якої переслідував їх. Разом з іншими мандрівниками, які переживали такі ж видіння, вони вирушають до Вежі Диявола, попри застереження військових.

Армія затримує більшість мандрівників, Рой і Джилліан прагнуть дістатися до гори, коли в нічному небі з'являються НЛО. Урядові спеціалісти починають слати світлові сигнали до НЛО, яких дедалі більшає. Зрештою спускається величезний флагман, звідки виходять забрані в різні часи інопланетянами люди — всі вони лишилися в такому ж віці, як у момент викрадення. Баррі також опиняється серед них і возз'єднується з матір'ю. Урядові чиновники вирішують включити Роя до групи послів.

Коли інопланетяни виходять з материнського корабля, вони обирають Роя, щоб він вирушив з ними — він єдиний не одягнув темні окуляри проти їхнього світла. Коли Рой заходить на корабель, один з інопланетян на кілька хвилин зупиняється. Лакомб жестами показує п'ятитональну музику. Інопланетянин відповідає тими ж жестами, посміхається і повертається до свого корабля, який злітає в космос.

У ролях

[ред. | ред. код]

Сприйняття

[ред. | ред. код]

«Близькі контакти третього ступеня» став найуспішнішим фільмом виробництва Columbia Pictures свого часу[2].

Американський кінокритик Джонатан Розенбаум назвав його «найкращим вираженням доброзичливого, мрійливого погляду Спілберга»[3].

А. Д. Мерфі з журналу «Variety» дав загалом позитивну рецензію, але вказав, що фільму «бракує тепла та людяності» «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса. Мерфі схарактеризував більшу частину фільму як повільну, але високо оцінив кульмінацію[4].

На «Sneak Previews» Джин Сіскел і Роджер Еберт рекомендували фільм до перегляду. Сіскел високо оцінив ідею фільму про те, що не треба «боятися невідомого», вказавши, що Дрейфус був «ідеально підібраний» на роль головного героя й описав фінал як «чудову сцену, що поєднує в собі фантастику, пригоди та таємницю». Він, однак, зазначив, що картина «застопорилася» через підсюжет посередині. Еберт писав, що «останні 30 хвилин є одними з найдивовижніших речей, які я коли-небудь бачив на екрані», і що фільм був «схожий на дитячу картинку… своєю невинністю»[5]. Полін Кель так само назвала його «дитячим фільмом у найкращому сенсі»[6].

Жан Ренуар порівнював оповідь Спілберга з оповідями Жуля Верна і Жоржа Мельєса[7].

Рей Бредбері назвав «Близькі контакти третього ступеня» найкращим науково-фантастичним фільмом, коли-небудь знятим[8].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Close Encounters of the Third Kind, Box Office Information. The Numbers. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
  2. 'Tootsie' Windfall. Variety. 13 квітня 1983. с. 3.
  3. Jonathan Rosenbaum. Close Encounters of the Third Kind. Chicago Reader. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 8 серпня 2022.
  4. Murphy, A.D. (8 листопада 1977). Close Encounters of the Third Kind. Variety. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 8 серпня 2022.
  5. Siskel & Ebert review Close Encounters of the Third Kind 1977. 20 лютого 2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 22 лютого 2021 — через YouTube.
  6. McBride, Joseph (1997). Steven Spielberg : a biography. London: Faber and Faber. с. 14—68. ISBN 0-571-19177-0. OCLC 37789027.
  7. McBride, Joseph (1997). Steven Spielberg : a biography. London: Faber and Faber. с. 290—294. ISBN 0-571-19177-0. OCLC 37789027.
  8. A Viewers' Guide To Sci-Fi's Greatest Hits. Entertainment Weekly. 2 грудня 1994. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 8 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]