Ванчиківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ванчиківці
Дмитрівська церква
Дмитрівська церква
Дмитрівська церква
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Ванчиковецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060030010032046
Облікова картка Ванчиківці 
Основні дані
Населення 2656
Поштовий індекс 60351
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°12′56″ пн. ш. 26°26′52″ сх. д. / 48.21556° пн. ш. 26.44778° сх. д. / 48.21556; 26.44778Координати: 48°12′56″ пн. ш. 26°26′52″ сх. д. / 48.21556° пн. ш. 26.44778° сх. д. / 48.21556; 26.44778
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми річки Прут, Динівці
Найближча залізнична станція Ванчиківці
Місцева влада
Адреса ради 60351, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Ванчиківці
Карта
Ванчиківці. Карта розташування: Україна
Ванчиківці
Ванчиківці
Ванчиківці. Карта розташування: Чернівецька область
Ванчиківці
Ванчиківці
Мапа
Мапа

Ванчикі́вці — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Ванчиковецької сільської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Прут. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів.

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше письмово згадується біля 1435 року.

Станом на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 984 особи (612 чоловічої та 372 — жіночої статі), налічувалось 224 дворових господарства, існувала православна церква[1].

1886 року у власницькому селі Новоселицької волості мешкало 1526 осіб, налічувалось 278 дворових господарств, існували православна церква, школа, кордон[2].

1946 року Указом ПВС УРСР село Ванчикоуці перейменовано на Ванчиківці.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району[3].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 2001 рік в селі мешкає 2656 осіб.

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
румунська 94,1%
українська 4,74%
російська 0,64%

Відомі особи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 900)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]