Вулиця Єрошенка (Львів)
| Вулиця Єрошенка Львів | |
|---|---|
 Вигляд на вулицю Єрошенка з вулиці Джерельної | |
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | письменника, педагога, етнографа, музиканта Василя Єрошенка |
| Колишні назви | |
| Піліховська, Черникґассе, Піліховська, Пелехатого | |
| польського періоду (польською) | Pilichowska |
| радянського періоду (українською) | Піліховська, Пелехатого |
| радянського періоду (російською) | Піліховська, Пелехатого |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2200 м |
| Координати початку | 49°51′52.89″ пн. ш. 24°00′02.45″ сх. д. / 49.86469° пн. ш. 24.00068° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′04.90″ пн. ш. 24°01′11.10″ сх. д. / 49.85136° пн. ш. 24.01975° сх. д. |
| поштові індекси | 79020, 79039[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—30[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 20 (вул. Варшавська, 54) ВПЗ № 39 (вул. Шевченка, 92)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія, промислова забудова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Єрошенка у Вікісховищі | |
Ву́лиця Єроше́нка — вулиця у Шевченківського району міста Львова, місцевість Клепарів. Сполучає від вулиці Шевченка та Джерельну, утворюючи перехрестя у вулицями Клепарівською, Бальзака, Варшавською та Липинського. Прилучається вулиця Золота.
На ділянці між вулицями вулицями Джерельною та Клепарівською, вулиця Єрошенка проходить при залізничній лінії станція Львів — станція Підзамче. Також вулиця безпосередньо межує з Янівським цвинтарем. Вулиця Єрошенка та Янівський цвинтар фіксують південну сторону лісопарку Кортумова гора[3]. Частину вулиці від перетину із Золотою до перехрестя з Клепарівською проклали у повоєнний час.
- Від 1892 року мала назву Пилихівська[4], бо виходила на Пилихівські ґрунти.
- Під час німецької окупації — Черникґассе, на честь командира сотні, хорунжого Українських Січових Стрільців, учасника Української революції 1917—1921 років Федора Черника.
- У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — Пилихівська.
- Від 1963 року — вулиця Пелехатого, на честь радянського письменника та журналіста Кузьми Пелехатого.
- Сучасна назва від 1992 року, на честь українського письменника, поета і фольклориста Василя Єрошенка.
24 серпня 1855 року на колишніх Пилихівських ґрунтах (нині район вул. Єрошенка) відкрили Новий єврейський цвинтар[5]. 1875 року єврейська громада вибрукувала вулицю Пилихівську, що вела до цвинтаря від вул. Янівської. 1890 року єврейська громада купила у графа Станіслава Скарбека земельну ділянку («ґрунт») для розширення некрополя. Того ж року архітектор Альфред Каменобродський виконав проєкт мурованої огорожі, яка мала оточити цвинтар з боку нинішньої вул. Єрошенка. 4 травня 1930 року цвинтар ще розширився, а 1934 року архітектор Норберт Ґлятштайн виконав проєкт огородження цвинтаря.
В архітектурному ансамблі вулиці Єрошенка переважають класицизм, сецесія, промислова забудова[6].
№ 2, 4, 6 — житлові будинки, збудовані у 1960—1970-х роках для працівників Львівської залізниці. Ухвалою № 59 ЛМР від 26 вересня 2002 року будинки прийняті від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці у власність територіальної громади міста Львова[7]. У будинку № 2 міститься міні-відділення міжнародного поштово-логістичного оператора — компанії «Міст Експрес».
№ 3 — триповерховий житловий будинок. Тут за Польщі містився каменярсько-різьбярська майстерня Якуба Біхсбаума[8].
№ 13 — триповерховий сучасний готель «Етна»[9].
№ 14 — за Польщі тут була майстерня Ґерша Крона з виготовлення та склад надгробків[8], за радянських часів тут містилася будівельна група Львівського обласного гуртово-роздрібного плодоовочевого торгу (до 1982 року — Львівський гуртово-роздрібний плодоовочевий комбінат «Главплодоовочторг»). Нині тут розташований односекційний багатоповерховий будинок з вбудованими офісними приміщеннями. Деякі з приміщень орендують лабораторно-діагностичний центр «Меділайн» та медичний центр «Ехомед».
№ 16 — двоповерховий будинок, в якому міститься Львівська міська державна дільнична ветеринарна лікарня № 1. У давнішому будинку, що стояв на цьому місці, у міжвоєнний період містилася майстерня Л. Манделя[8].
№ 17а — АЗС «Укрнафта».
№ 19 — гаражно-будівельний кооператив «Сокіл».
№ 20 — дев'ятиповерховий житловий будинок. За радянських часів — студентський гуртожиток Вищого професійного училища № 29. У липні 2012 року рішенням виконавчого комітету ЛМР колишній гуртожиток переданий навчальним закладом у комунальну власність міста Львова[10]. Від радянських часів й до 2015 року на першому поверсі будинку містився дільничний пункт Шевченківського районного відділу УМВСУ у Львівській області.
№ 24 — за Польщі тут була каменярсько-різьбярська майстерня Мауриція Тура[8].
№ 28 — школа верхової їзди «Темпо».
№ 34 — спортивна база «Львівський стрілецький стенд Школи вищої спортивної майстерності» та комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр олімпійської підготовки зі стрільби стендової».
На вулиці Єрошенка поблизу в'їзду до гаражно-будівельного кооперативу «Сокіл» стоїть фігура Божої Матері та високий хрест, що нагадують про давній Клепарівський цвинтар, який був на цьому місці до 1960-х років[11].
При вулиці Єрошенка розташовано спільне поховання в'язнів Янівського концтабору — поле № 1 Янівського цвинтаря[12].
У 1875 році на кошти Львівської єврейської громади кругляком був викладений хідник на вул. Піліховського, що сполучав вулицю Янівську (нині — Шевченка) з єврейським цвинтарем. У 1890 році за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського з боку вулиці Піліховського спорудили кам'яний мур у неоромантичному стилі, фрагмент якого зберігся. Після першої світової війни і листопадових подій 1918 року єврейська громада Львова встановила жертвам тих подій величний пам'ятник, масивні руїни якого можна було бачити ще у 1950-х роках. Меморіал єврейським воїнам, що загинули у 1914—1918 роках складався з 15-ти рядів і в кожному з них було 23 поховання. Останні дані про купівлю додаткових земельних ділянок для розширення єврейських цвинтарів на вулиці Піліховського і на Знесінні датуються 1929 роком.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 11 січня 2024.
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Єрошенка — парк Кортумова гора». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 7 вересня 2020.
- ↑ Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 28 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина XIX — XX ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 982. — ISSN 1028-5091.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 417.
- ↑ Ухвала ЛМР № 59 від 26 вересня 2002 року «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчого житлового фонду від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 26 вересня 2002. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2020.
- ↑ а б в г Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 57. (пол.)
- ↑ Офіційна сторінка готелю. etna.lviv.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2020.
- ↑ Два будинки і два гуртожитки стали комунальними. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 20 липня 2012. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Мельник І. (2 березня 2012). Клепарів. pohlyad.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2014.
- ↑ Перелік пам'яток історії місцевого значення в м. Львові (PDF). pohlyad.com. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 49. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 9. — ISBN 966-603-115-9.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Єрошенка вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 132. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Єрошенка В. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)