Гай Клавдій Марцелл (консул 50 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Клавдій Марцелл
лат. C. Claudius C.f.M.n. Marcellus
Народився1 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер40 до н. е.[1]
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Посададавньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
РідClaudii Marcellid
БатькоГай Клавдій Марцелл
МатиЮнія Брута
У шлюбі зневідомо і Октавія Молодша[1][1]
Діти (3)Claudia Marcellad, Клавдія Марцелла Старша[1][1], Клавдія Марцелла Молодша[1][1] і Марк Клавдій Марцелл[1][1]

Гай Клавдій Марцелл (лат. Gaius Claudius Marcellus; 93 — 40 роки до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, консул 50 року до н. е., спочатку помпеянець, згодом замирився з цезаріанцями.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Гая Клавдія Марцелла, претора 80 року до н. е., та Юнії, доньки Децима Юнія Брута Калаїка, консула 138 року до н. е.

У 62 році до н. е. клопотав за Публія Корнелія Суллу, якого звинувачували у змові із Луцієм Сергієм Катіліною. Займав посаду курульного еділа у 56 році до н. е. та претора — у 53 році до н. е. У 50 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Емілієм Лепідом Павлом. Був звинувачений Марком Калідієм у підкупі виборців, але виправданий. На посаді виявив себе запеклим ворогом Гая Юлія Цезаря. Марцелл неодноразово порушував питання про дострокове припинення повноважень Цезаря у Галлії та зажадав оголосити його бунтівником, якщо він не складе зброю. Після того, як сенат підтримав пропозицію Гая Куріона про одночасне дострокове припинення повноважень Гнея Помпея й Гая Цезаря, Гай Марцелл заявив протест і очолив делегацію сенаторів до Помпея. Марцелл своєю владою наказав останньому надати допомогу батьківщині, користуючись наявними легіонами, а також набрати нову армію. Розпорядився залишити в Італії та передати Помпею два легіони Цезаря, призначених для парфянської війни.

Після початку громадянської війни поміж Цезарем та Помпеєм не брав участі у бойових діях, залишаючись в Італії, а незабаром замирився з цезаріанцями. У 47 році до н. е. клопотав за помилування свого родича Марка Клавдія Марцелла. Після вбивства Цезаря намагався долучити Октавіана Августа на бік республіканців, але марно.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Октавія Молодша, сестра Октавіана

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Plut. Pomp. 58—59; Caes. 29, 3—4; Cic. 44, 1; Ant. 5, 2; 31, 1.
  • App. BC II 25—31; V 64
  • Dio XL 59, 4; 63—66; XLVIII 31, 3
  1. а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3