Луцій Мунацій Планк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луцій Мунацій Планк

Луцій Мунацій Планк (лат. Lucius Munatius Plancus, * 87, Тібур — † 15 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч пізньої Римської республіки та ранньої Римської імперії, відомий красномовець.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду вершників Мунаціїв. Син Луція Мунація Планка. Народився у м. Тібур. Замолоду затоваришував з Марком Цицероном. У 54 році до н. е. став членом сенату, першим зі свого роду.

Вперше відзначився як легат Гая Юлія Цезаря під час Гальської війни. Добре себе проявив у війна із гальським племенем белгів.

Відправляючись на війну із Гнеєм Помпеєм, Цезар у 49 році до н. е. призначив Планка намісником Трансальпійської Галії. Тривалий період громадянської війни 49—46 років до н. е. Луцій Мунацій не брав участі у цій війні, забеспечуюючи римське володарювання у Галії. У 46-45 роках до н. е. був префектом Риму. Під час каденції разом з колегою Гаєм Кловієм карбував золоті ауреї з іменем Гая Юлія Цезаря.

У 44 році до н. е. знову призначаєтсья проконсулом Трансапльпійської Галії. В цей період заснував міста Августа Рауріка (сучасне м. Аоста) у 44 році до н. е. (поблизу сучасного Базеля, Швейцарія) та Лугдун у 43 році до н. е. (сучасне м.Ліон, Франція). Змусив гальського вождя Аттамоса (або Апамоса) карбувати на своїх бронзових монетах ім'я Луція мунація Планка. Водночас підтримував листування з Цицероном.

З початком боротьби республіканців з Марком Антонієм, Планк прийняв сторону сенату, підтримував гарні стосунки з Марком Тулієм Цицероном, з яким підтримував тривале листування. Згодом допоміг розбити Марка Антонія у Цизальпійській Галії. У 42 році до н. е. стає консулом (разом з Марком Емілієм Лепідом).

Втім незабаром підтримав Марка Антонія. Завдяки цьому у 40 році до н. е. стає намісником провінції Азії. У 36 році до н. е. передав цю провінцію Лабієну.

З 35 до 33 році обіймав посаду проконсула Сирії. На цій посаді допомагав у війні римлян проти Парфії, а також карбував золоті та срібні монети з ім'ям Марка Антонія. У 34 році до н. е. брав участь у вірменському поході. Після цього походу Мунацій разом з Антонієм перебував в Олександрії Єгипетській. Незрозуміла політика Антонія змусила переглянути ставлення до того й перейти у 32 році до н. е. на бік Октавіана Августа.

Після перемоги та повернення Октавіана до Риму 16 січня 27 року до н. е. запропонував присвоїти Октавіану титул «Август», що й було прийнято сенатом.

У 22 році стає цензором (разом з Павлом Еміліїм Лепідом). Під час своєї каденції розпочав спорудження Храму Сатурна у Римі, який було завершено у 20 році до н. е..

Помер у 15 році до н. е. у Гаеті (Кампанія, Італія).

Родина[ред.ред. код]

Дружина (ім'я невідоме)

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Rudolf Hanslik: Munatius 30). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVI,1, Stuttgart 1933, Sp. 545—551.
  • William Smith, ed., Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (Londinii: Taylor & Walton, 1844—1849. Vol. 1, 2, 3) vol. 3 p. 382 ff.