Глінка Дмитро Борисович
Глінка Дмитро Борисович | |
---|---|
Прізвисько | ДБ (від Дмитро Борисович) |
Народження | 10 грудня 1917 Олександрів Дар, Криворізький волость, Херсонська губернія, УНР |
Смерть | 1 березня 1979 (61 рік) Москва, Російська РФСР, СРСР |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Роки служби | 1937–1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Формування | 9-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Глінка Дмитро Борисович у Вікісховищі |
Глі́нка Дмитро́ Бори́сович (нар. 10 грудня 1917 — пом. 1 березня 1979) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. Двічі Герой Радянського Союзу (1943), полковник авіації (1951).
Народився 10 грудня 1917 року в селі Олександрів Дар (тепер в межах міста Кривий Ріг) Дніпропетровської області в родині шахтаря. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.
Після закінчення неповної середньої школи працював на шахті імені МОПРа. Навчався в Криворізькому аероклубі.
До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1939 році закінчив Качинську військову авіаційну школу.
Учасник Німецько-радянської війни з січня 1941 року. Бойовий шлях розпочав у Криму в складі 45-го винищувального авіаційного полку.
У травні 1942 року був збитий, отримав важке поранення й тривалий час перебував у шпиталі.
Воював у небі Кубані, під Харковом, Яссами, на Сандомирському плацдармі. Закінчив війну в небі Німеччини.
Особливо помічник командира 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту старший лейтенант Д. Б. Глінка відзначився в небі Кубані, здійснивши 146 бойових вильотів і знищивши при цьому 15 літаків ворога. Після перетворення полку на 100-й гвардійський винищувальний, гвардії капітан Д. Б. Глінка збільшив свій бойовий рахунок до 29 перемог у 62 повітряних боях.
Всього за роки війни здійснив понад 300 бойових вильотів, у більш, як 100 повітряних боях знищив 50 літаків ворога (з них 9 — на Як-1, решта — на «Аерокобрі»).
Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Командував авіаційним полком, був заступником командира винищувальної авіаційної дивізії.
З 1960 року — в запасі. Мешкав у Москві. Працював у цивільній авіації.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Помер 1 березня 1979 року. Похований на Кунцевському кладовищі Москви.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 45-го винищувального авіаційного полку старший лейтенант Глінка Дмитро Борисович за 146 бойових вильотів і 15 особисто збитих літаків ворога удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 906).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року помічник командира з повітряно-стрілецької служби 100-го гвардійського винищувального авіаційного полку гвардії капітан Глінка Дмитро Борисович за 29 особисто збитих ворожих літаків у 62 повітряних боях нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 9/II).
Нагороджений орденом Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки й медалями.
В селі Рахманівка, що нині входить до складу міста Кривий Ріг, встановлено бронзове погруддя Героя, а також поіменовано вулицю на його честь, про що встановлено пам'ятну стелу.
|
В одному полку з Д. Б. Глінкою воював його старший брат — Б. Б. Глінка (1914—1967), Герой Радянського Союзу.
- Хойнацька Л. М. Глинка Дмитро Борисович [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 114. — ISBN 966-00-0405-2.
- Д. Б. Глінка на «Airaces.narod.ru» [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 10 грудня
- Народились 1917
- Померли 1 березня
- Померли 1979
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Військово-повітряної академії імені Ю. Гагаріна
- Члени КПРС
- Полковники авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Уродженці Кривого Рогу
- Радянські льотчики-аси Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Льотчики-аси — українці
- Двічі Герої Радянського Союзу
- Полковники (СРСР)
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Померли в Москві
- Герої Радянського Союзу — уродженці України