Очікує на перевірку

Гучва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гучва
Гучва на мапі Розточчя
50°29′00″ пн. ш. 23°29′00″ сх. д. / 50.483333333333° пн. ш. 23.483333333333° сх. д. / 50.483333333333; 23.483333333333
Витікс.Юстинівка, Розточчя
• координати50°29′0″ пн. ш. 23°29′0″ сх. д. / 50.48333° пн. ш. 23.48333° сх. д. / 50.48333; 23.48333
висота, м318
Гирлос. Ґрудек, Західний Буг
• координати50°48′0″ пн. ш. 23°57′0″ сх. д. / 50.80000° пн. ш. 23.95000° сх. д. / 50.80000; 23.95000
висота, м175,7
БасейнЗахідний Буг, Нарев, Вісла, Балтійське море
Країни:Польща Польща
Прирічкові країни:Польща
РегіонЛюблінське воєводство
РайонГрубешівський повіт
Томашівський повіт
Довжина75
Площа басейну:1394,3
Середньорічний стік4
Притоки:Деражанка (лівий), Бялка (лівий), Сенюха (лівий), Камінь (правий)
Мапа

Гучва — річка, ліва притока Західного Бугу[1][2], в Томашівському та Грубешівському повітах Люблінського воєводства Польщі.

Географія

[ред. | ред. код]
Річка Гучва у Тишівцях.
Панорама Грубешева та річка Гучва. 1917 рік
Розташування

Витік Гучви поблизу села Юстинівка, у Томашівському повіті. Вона впадає у Західний Буг в селі Городок того ж повіту.

Поблизу гирла річки містилося місто Волинь, від топоніма й походить назва краю та племені, що його населяло[3][4][5]. При впадінні Сенюхи[pl] до Гучви, там, де тепер с. Чермно, було місто Червен.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі міста та села: Грубешів, Лащів, Тишівці, Чермно, Турковичі[6], Богородиця, Вороновичі, Вербковичі, Ґоздів[7] та Маличі.

Основні дані

Довжина річки 75 км, площа басейну річки 1394,3 км², середній спад 1,92 ‰. Витрата води, що витікає з Гучви в Буг, дорівнює 4 м/с, що в масштабі регіону є середнім.

Долина Гучви має змінну ширину (від 100 м до понад 1 км), часто зустрічаються стариці та канави.

Головні притоки: Деражанка (лівий), Бялка (лівий), Сенюха (лівий), Камінь (правий).

Йосип Струцюк видав у 2001 році «Гучва. Повість печальних літ» та «Од Гучви до Стоходу» у 2007, у яких показав трагедію українського населення Холмщини та Волині у період Першої та Другої світових воєн[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мокрий В. І., Біляк М. В., М'якуш І. І., Гончарук В. Є. Інформаційне забезпечення моніторингу водно-болотних угідь Біосферного резервату «Розточчя» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  2. І. І. Залеський, М. А. Михальчук, А. В. Голомис До проблеми створення транскордонного управління басейном річки Західний Буг [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] Вісник Національного универсітету водного господарства та природокористування
  3. Історичний нарис Волині [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] Головне територіальне управління юстиції у Волинській області
  4. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI. Стор. 2. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
  5. Населення Галичини за «Баварським географом». III. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 15 серпня 2018.
  6. У Польщі делегація Львівщини вшанували пам'ять українців[недоступне посилання] У Польщі делегація Львівщини вшанували пам'ять українців
  7. Неначе писанка, село. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 15 серпня 2018.
  8. Л. В. Голоюх. Вербалізація концептів простору в романах Й. Струцюка Філологічні науки. Мовознавство. 1, 2011

Посилання

[ред. | ред. код]