Джейн Еллен Гаррісон

Джейн Еллен Гаррісон
англ. Jane Ellen Harrison
Народилася	9 вересня 1850(1850-09-09)[…] Cottinghamd, Східний Йоркширський Райдінг, Східний Йоркширський Райдінг, Йоркшир і Гамбер, Англія, Сполучене Королівство
Померла	15 квітня 1928(1928-04-15)[…] (77 років) Блумсбері, Кемден, Великий Лондон, Лондон, Англія, Велика Британія
Країна	Сполучене Королівство  Велика Британія
Діяльність	мовознавиця, викладачка університету, есеїстка, міфограф, класицистка, антрополог, письменниця, мистецтвознавиця, науковиця, суфражистка
Alma mater	Cheltenham Ladies' Colleged Ньюнгем коледж
Галузь	антикознавство, есей, мовознавство, мітологія і класична філологія
Заклад	Кембриджський університет
Джейн Еллен Гаррісон у Вікісховищі

Джейн Еллен Гаррісон (англ. Jane Ellen Harrison; 9 вересня 1850(18500909), Коттінґгем, Англія — 15 квітня 1928(19280415), Блумсбері) — британська антикознавчиня, лінгвістка, феміністка. Гаррісон, поряд з Карлом Кереньї і Вальтером Буркертом, була однією зі вчених, що поклали початок сучасним дослідженням в галузі грецької міфології. Вона використовувала археологічні знахідки XIX століття для інтерпретації грецької релігії, застосовуючи методи, які стали надалі стандартними. Сучасна антикознавчиня і біографиня Гаррісон Мері Берд називає її «до певної міри … першою жінкою — професійним [університетським] ученим в країні».

Особисте життя

Джейн Еллен Гаррісон народилася в Коттінґгемі, Йоркшир, і здобула початкову освіту під опікою гувернантки. Вона вивчала німецьку, латину, грецьку, іврит. Надалі цей список розширився до приблизно шістнадцяти мов. Більшу частину свого професійного життя Гаррісон провела в Ньюнгемі, прогресивному, недавно заснованому коледжі для жінок у Кембриджі. Однією з її студенток була письменниця і поетеса Гоуп Мірліз; вони жили разом з 1913 року до самої смерті Гаррісон.

Гаррісон знала Едварда Берн-Джонса і Волтера Патера, була пов'язана з Групою Блумзбері, до якої входили Вірджинія Вулф (яка була близькою подругою Гаррісон), Літтон Стрейчі, Клайв Белл і Роджер Фрай. Разом з Гілбертом Маррі, Ф. М. Корнфордом і А. Б. Куком вона входила до групи, відомої як Кембриджські ритуалісти; члени цієї групи цікавилися застосуванням антропології та етнографії до вивчення античного мистецтва і ритуалів.

Гаррісон була, принаймні ідеологічно, помірною суфражисткою. Замість підтримки цього руху за допомогою протесту, Гаррісон використовувала для захисту жіночого виборчого права антропологію. У відповіді на антисуфражистську критику Гаррісон демонструє свої переконання:

«[Жіночий рух] - це не спроба привласнити прерогативи чоловіків як статі; це навіть не спроба затвердити привілеї жінок як статі; це всього лише потреба, щоб в житті жінок, як і в житті чоловіків, знаходилося місце і свобода для чогось більшого, ніж і чоловіче, і жіноче, - для людського.»

У цьому питанні девізом Гаррісон були слова Теренція: «homo sum; humani nihil mihi alienum est» («Я — людина, і ніщо людське мені не чуже»).

Наукова діяльність

Гаррісон почала формальну освіту в Cheltenham Ladies' College, де отримала сертифікат про вищу освіту. 1874 року вона продовжила вивчення класичної філології в Ньюнгем-коледжі Кембриджського університету. За свої ранні роботи Гаррісон отримала два почесні докторські ступені, в Абердинському університеті 1895 року і в Даремському університеті 1897 року. Таке визнання її наукових заслуг дало Гаррісон можливість повернутися в Ньюнгем-коледж лектором 1898 року, цю посаду вона обіймала до виходу на пенсію 1922 року.

Ранні роботи

Перша монографія Гаррісон, видана 1882 року, була заснована на тезі про те, що в «Одіссеї» Гомера й у мотивах грецького вазового живопису використано спільні глибокі міфологічні джерела, і на раніше не популярній у класичній археології думці, що репертуар вазописців може дати нову інформацію про міфи і ритуали.

Підхід Гаррісон в одній з найвідоміших її робіт «Вступ до вивчення грецької релігії» (англ. Prolegomena to the Study of Greek Religion, 1903) ґрунтується на русі від ритуалу до натхненного ним міфу: «В теології факти важче відшукати, правду важче сформулювати, ніж у ритуалах». Вона аналізує в книзі відомі грецькі фестивалі: Анфестерії, Таргелії, Каллінтерії, Плінтерії, жіночі фестивалі, в яких вона виявила багато первісних пережитків, Тесмофорії, Аррефорії, Скірофорії, Стенії, Галої.

Культурна еволюція та соціальний дарвінізм

Гаррісон також досліджувала культурне застосування теорії Чарльза Дарвіна. На Гаррісон і її покоління вплинув антрополог Едвард Бернетт Тайлор, який вважається батьком еволюційної теорії розвитку культури, особливо його праця 1871 року «Первісна культура: Дослідження розвитку міфології, філософії, релігії, мови, мистецтва і звичаїв». Проаналізувавши походження релігії з точки зору соціального дарвінізму, Гаррісон прийшла до висновку, що релігійність антиінтелектуальна і догматична, однак релігія і містицизм є культурною необхідністю. В есе «Вплив дарвінізму на вивчення релігії» (англ. The Influence of Darwinism on the Study of Religion, 1909) Гаррісон зробила висновок: «Кожна зі створених досі догматичних релігій, ймовірно, помилкова, але незважаючи на все це, релігійний або містичний стан душі може бути єдиним способом зрозуміти деякі речі, і важливість цього величезна. Також можливо, що зміст цього містичного розуміння неможливо виразити за допомогою мови без спотворень, що він має бути відчутий і прожитий, а не вимовлений та інтелектуально проаналізований; і якимсь чином він правильний і необхідний для життя».

Подальше життя

Перша світова війна спричинила глибокий перелом у житті Гаррісон. Після війни вона ніколи не відвідувала Італії і Греції. Здебільшого вона працювала над оглядами та новими редакціями попередніх публікацій; пацифістські переконання стали причиною її ізоляції. Після виходу на пенсію 1922 року вона деякий час жила в Парижі разом з Мірліз, але потім вони повернулися в Лондон, де в 1928 році Гаррісон померла від лейкемії.

Бібліографія

Роботи, пов'язані з Грецією

• Prolegomena to the Study of Greek Religion (1903, нові редакції 1908, 1922)
• Heresy and Humanity (1911)
• Themis: A Study of the Social Origins of Greek Religion (1912, нова редакція 1927)
• Ancient Art and Ritual (1912+)
• Epilegomena to the Study of Greek Religion (1921)

Есе та роздуми

• Alpha and Omega (1915)

Література

• Harrison, Jane Ellen. Alpha and Omega. AMS Press: New York, 1973. (ISBN 0-404-56753-3)
• Harrison, Jane Ellen. Prolegomena to the Study of Greek Religion (1903) 1991 (Princeton: Princeton University Press Mythos series). «Вступ» Роберта Акермана — кращий короткий огляд кар'єри Гаррісон.
• Peacock, Sandra J. Jane Ellen Harrison: The Mask and the Self. Halliday Lithograph Corp.: West Hanover, MA. 1988. (ISBN 0-300-04128-4)
• Robinson, Annabel. The Life and Work of Jane Ellen Harrison. Oxford: Oxford University Press, 2002 (ISBN 0-19-924233-X). Перша докладна біографія з великими цитатами з особистого листування.
• Barnard-Cogno, Camille. "Jane Harrison (1850—1928), between German and English Scholarship, " European Review of History, Vol. 13, Issue 4. (2006), pp.  661-676.
• Stewart, Jessie G. Jane Ellen Harrison: a Portrait from Letters, 1959. Біографія, заснована на об'ємному листуванні Гаррісон з Гілбертом Мюрреєм.

Посилання

• Newnham College Archives of Jane Ellen Harrison [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] — особисте листування, коротка біографія
• Твори Джейн Еллен Гаррісон у проєкті «Гутенберг»
• Essays by at Harrison Quotidiana.org [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Works by Jane Ellen Harrison в Internet Archive
• Themis: A Study of the Social Origins of Greek Religion by Jane Ellen Harrison, 1912 [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.] — онлайн в бібліотеці Чиказького університету
• Prolegomena to the Study of Greek Religion [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (2-ге вид. 1908)
• Epilegomena to the Study of Greek Religion [Архівовано 27 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (1921)
• Primitive Athens as described by Thucydides [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.] (1906)
• Introductory Studies in Greek Art [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] (1902)