Очікує на перевірку

Дождь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дождь.
Дождь
Дождь. Optimistic channel
КраїнаРосія Росія (2010—2022)
Латвія Латвія (2022)
Нідерланди Нідерланди (2022 — н.в)
Зона мовленняГрузія Грузія[1]
Молдова Молдова[2]
Ізраїль Ізраїль[3]
Час мовленняЦілодобово
Мова мовленняросійська
Центр керуванняМосква, Берсенєвський провулок, 2, будинок 1 (2010-2014)
Москва, вул. Велика Новодмитрівська, 36, будинок 2 (2015-2022)
Рига (2022)
Амстердам (2022-н.в.)
Дата початку
мовлення		27 квітня 2010
Дата кінця мовлення8 грудня 2022 (Росія)
ЗасновникНаталя Сіндєєва[4], Кричевська Віраd і Олександр Винокуров[d][4]
Власник(и)медіахолдинг «Дождь»
Керівник(и)Наталія Сіндєєва — генеральний директор;
Тихон Дзядко — головний редактор.
Слоган«Телеканал для тих, кому не начхати» (рос. «Телеканал для тех, кому не наплевать», англ. «Optimistic channel»)
Сайтtvrain.ru

«Дождь» (стилізовано «До///дь») — російський інформаційний телеканал, що входить до медіахолдингу «Дождь», власником якого є російська журналістка Наталія Сіндєєва[5]. У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення в Україну Роскомнадзор заборонив транслювати телеканал «Дождь» за критику імперських амбіцій Кремля і за незгоду з військовою агресією Росії проти України[6]. Через пропаганду російського імперіалізму телеканал також заборонено показувати на ТБ в Україні, Латвії, Литві та Естонії[7][8].

75 % етерного часу займають прямі етери. В ефірі каналу є новинні, аналітичні, дискусійні та авторські програми, концерти, художні читання, а також документальні фільми, відеоарт.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія телеканалу почалася 2007 року, тоді співвласниця радіостанції «Срібний дощ» (рос. «Серебряный дождь») Наталя Сіндєєва вирішила піти з радіо і зайнятися власним медіабізнесом. Протягом трьох років концепція ЗМІ кілька разів змінювалася: передбачалося створити телебачення «для успішних людей» або організувати телестудію в одній з висоток «Москва-Сіті», щоб під час ефіру глядач міг спостерігати панораму великого міста. У результаті від цієї ідеї було вирішено відмовитися: Сіндєєва домовилася про оренду приміщення на «Червоному Жовтні», і 27 квітня 2010 року телеканал було запущено.

Поширюючись у Мережі, «Дождь» почав поступово залучати аудиторію. Першим інтернет-провайдером, з яким Сіндєєва уклала контракт, стала компанія «Акадо». Незабаром співпраця припинилася з незрозумілих причин. Тоді основним майданчиком для мовлення «Дождя» став портал Slon.ru[ru], однак дуже скоро керівництво каналу домовилося вести трансляцію через супутник. У цьому, за однією із версій, каналу допоміг російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв. За даними журналу «Форбс», виторг телеканалу за перший рік мовлення склав 14,7 млн рублів.

У 2011 році телеканал отримав спеціальний приз Академії російського телебачення[ru] національного телевізійного конкурсу «ТЕФІ-2011»[9], а у 2013 році став лауреатом 10-ї ювілейної «Премії Рунету — 2013» в номінації «Культура, ЗМІ та масові комунікації» (категорія — «Інтернет-проєкти»)[10][11][12].

У 2012 році телеканал «Дождь» брав участь у конкурсі на отримання федерального статусу — включення до складу другого мультиплексу цифрового телебачення Росії. Попри те, що «Дождь» був одним із головних фаворитів конкурсу, у другий мультиплекс канал не потрапив[13]. Восени 2013 року мовлення каналу стало частково платним[14].

29 листопада 2013 року на телеканалі вийшов сюжет про кооператив «Сосни» за підсумками розслідування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, який знайшов незадекларовану нерухомість у чиновників і знаних керівників партії «Єдина Росія»[15]. Після цього у телеканалу, за словами його керівника Наталії Сіндеєвої, почалися проблеми, викликані вказівкою із Кремля[16][17].

1 січня 2015 року телеканал був позбавлений права транслювати рекламу.

Логотип

[ред. | ред. код]

Телеканал змінив три логотипи. Нинішній — 4-й за ліком.

  • З 27 квітня 2010 по 29 вересня 2013 року логотипом було слово «Дождь» рожевого кольору (замість літери Ж — три косих риски), під ним рожева стрічка з написом «Optimistic Channel», ще нижче чорна трапеція з написом «Live». Знаходився у правому верхньому куті.
  • З 30 вересня 2013 по 13 вересня 2015 року логотип був схожим на попередній, але трапеція з написом «Live» або «HD» була сірою. Знаходився у правому нижньому куті.
  • З 14 вересня 2015 року і дотепер логотипом є три косих риски рожевого кольору. Знаходиться там само.

Телеканал та Україна

[ред. | ред. код]

27 березня 2014 року в Україні розпочали трансляцію телеканалу замість частини інших російських каналів, вилучених з ефіру через пропаганду агресії проти України[18].

12 січня 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України вилучила телеканал з переліку іноземних програм через численні порушення українського законодавства: розміщення комерційної реклами, незаконне перетинання співробітниками каналу кордону України, свідоме викривлення інформації про державні кордони України та пропаганду зазіхання на територіальну цілісність України[19].

2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ до України, канал зазнавав численної критики. Детектор медіа критикував «Дождь» за запрошення російських військових на ефір, антиукраїнські заяви та посилання на сумнівні заяви російських посадовців[20]. Після оголошення мобілізації в Росії канал почав висвітлювати жахливі умови перебування мобілізованих та їх низьке оснащення, запрошуючи на ефіри гостей-мобілізованих, котрі розповідали про своє бажання та готовність воювати проти ЗСУ, але неможливість цього через брак спорядження чи невиплату грошових компенсацій, привертаючи таким чином увагу Міністерства оборони РФ[21].

2 грудня 2022 року Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) оштрафувала телеканал на 10 тис. євро за карту РФ з Кримом і вираз «наша армія». Після цього ведучий каналу в ефірі висловив сподівання, що редакції вдається допомагати мобілізованим в російській армії «елементарними зручностями». Тихон Дзядко, головний редактор каналу, заявив, що канал не допомагає військовим, а інформує про злочини російської армії в Україні[22][23]. На цей ефір відреагував міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс, сказавши, що канал має їхати працювати в Росію, а його дозвіл на проживання треба анулювати[24].

З 8 грудня 2022 року телеканалу забороняється мовлення на території Латвії[25][26], Литви[27] та Естонії[7][28].

Заборона в Росії

[ред. | ред. код]

Телеканал призупинив мовлення в Росії 3 березня 2022 року, коли був заблокований «Роскомнаглядом» на вимогу Генпрокуратури Росії за висвітлення війни в Україні. Головний редактор Тихон Дзядко та частина журналістів покинули Росію на тлі погроз до колективу[29].

У березні 2023 року колишній головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедиктов розповів в інтерв'ю Ксенії Собчак, що ідея закриття телеканалу належала заступнику голови адміністрації президента російської федерації Сергію Кірієнку.

У липні 2023 року телеканал був оголошений «небажаною організацією» у Росії[30].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ MagtiSat — Packages. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 27 березня 2015.
  2. ↑ «Дождь» розпочнеться за тиждень [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ קטלוג ערוצים, ערוצים בשפה רוסית [Архівовано 25 квітня 2015 у Wayback Machine.] // yes.co.il
  4. ↑ а б https://www.theguardian.com/cities/2015/jun/09/tv-rain-russia-only-independent-television-channel
  5. ↑ Moscow, AFP in (7 грудня 2015). Independent Russian TV channel subjected to extremism investigation. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  6. ↑ Russia: Ekho Moskvy and Dozhd blocked as state media regulator goes into censorship overdrive. ipi.media (англійська) . 2 березня 2022.
  7. ↑ а б Естонія слідом за іншими припиняє транслювати російський телеканал "Дождь". РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  8. ↑ В Україні заборонили канал "Дождь" через Крим. BBC-Україна (укр.). Процитовано 6 липня 2024.
  9. ↑ Національний телевізійний конкурс «ТЕФІ-2011». tefi.ru. 2012. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 1 жовтня 2015. (рос.)
  10. ↑ Оголошені лауреати X ювілейної «Премії Рунету 2013» [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.) // premiaruneta.ru, 21 листопада 2013
  11. ↑ Лауреати «Премії Рунету 2013» в номінації «Культура, ЗМІ та масові комунікації» [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.) // premiaruneta.ru, 21 листопада 2013
  12. ↑ «Премію Рунету-2013» отримали телеканал «Дождь» та соціальна мережа «Кібердружина» [Архівовано 28 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.) // lenta.ru, 21 листопада 2013
  13. ↑ Результати конкурсу // rsoc.ru[недоступне посилання] (рос.)
  14. ↑ Історія телеканалу «Дождь» [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Дачне питання Росії. Чи змінять «Сосни» кооператив «Озеро» і чи стане В'ячеслав Володін президентом? [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.). Дождь. 30.11.2013
  16. ↑ Наталія Сіндєєва: я хочу вибачитися перед людьми, яких це дійсно зачепило, такі люди були і всередині телеканалу. Сюжет: Атака на ДОЖДЬ [Архівовано 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.). Дождь. 29.11.2014
  17. ↑ Ксенія Соколова. Наталія Сіндєєва: Ми виживемо, якщо нас пробачать. За що — не знаю, але пробачать [Архівовано 11 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.). Сноб. 23.03.14
  18. ↑ На Украине включили «Дождь» вместо российских каналов. Подробности от Синдеевой [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.] // Московський Комсомолець (рос.)
  19. ↑ В Україні заборонили російський опозиційний канал «Дождь»: провайдерам дали місяць на його заміну. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12 січня 2017.
  20. ↑ «Дождь»: чи достатньо російському медіа бути проти війни, аби вважатися «хорошим»? - Детектор медіа. web.archive.org. 2 грудня 2022. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  21. ↑ Як «Дождь» вчить жаліти російських мобілізованих - Детектор медіа. web.archive.org. 17 листопада 2022. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  22. ↑ У Латвії телеканал "Дождь" оштрафували на €10 тисяч за карту РФ з Кримом і "нашу армію". Суспільне Новини. 2 грудня 2022.
  23. ↑ В етері «Дождя» заявили, що допомагають російським військовим на фронті. В Україні відреагували, керівництво каналу вибачилось (ВІДЕО) - Детектор медіа. web.archive.org. 2 грудня 2022. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  24. ↑ Російський канал "Дождь" оштрафували в Латвії на 10 000 євро, міністр оборони порадив йому вертатися до Росії - портал новин LB.ua. web.archive.org. 2 грудня 2022. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  25. ↑ BNS (7 грудня 2022). Lithuania won‘t broadcast Russian TV channel Dozhd after it lost Latvian license. https://rus.tvnet.lv (анг) .
  26. ↑ Латвія анулювала ліцензію на мовлення російського телеканалу "Дождь". РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  27. ↑ Литва слідом за Латвією припинить мовлення телеканалу «Дождь» – ЗМІ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
  28. ↑ "Дождь" припинять транслювати і в інших країнах ЄС після позбавлення ліцензії. https://www.eurointegration.com.ua. 8 грудня 2022.
  29. ↑ Росія: власниця телеканалу «Дождь» оголосила про призупинення його роботи. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  30. ↑ Телеканал «Дождь» объявили «нежелательным» в России. Meduza (рос.). 25 липня 2023.
  31. ↑ Мищенко, Ольга (12 червня 2014). Журналисты из России, Украины, Беларуси награждены немецкой премией (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дождь
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дождь&oldid=43551481