Дрожжин Михайло Іванович

Дрожжин Михайло Іванович
Народився	10 січня 1901(1901-01-10) М'ячковоd, Московська губернія, Російська імперія
Помер	жовтень 1970 (69 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська РСР  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР
Партія	КПРС (жовтень 1970)
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Михайло Іванович Дрожжин (10 січня 1901(1901-01-10), М'ячково^d, Московська губернія, Російська імперія — жовтень 1970, Київ) — український радянський діяч, в.о. 1-го секретаря Сталінського обкому КП(б)У, 2-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938—1947). Член Ревізійної комісії КП(б)У (1938—1949).

Біографія

Народився 10 січня 1901(19010110) року в родині робітника-коваля в селі М'ячково, тепер Коломенський район, Московська область, Росія (за даними газет 1938 року — народився в місті Луганську). З 1909 по 1912 рік навчався в Пушкінській школі міста Луганська. З 1912 по 1914 рік — учень ремісничого заводського училища в Луганську.

Трудову діяльність розпочав у травні 1914 року токарем Луганського паровозоремонтного заводу Гартмана. Працював на паровозоремонтному заводі до 1922 року.

У 1919 році, як рядовий червоноармієць, брав участь в обороні Луганська від військ генерала Денікіна. У 1921 році вступив до комсомолу.

У 1922—1925 роках — у Червоній армії. Служив у прикордонному загоні військ ДПУ Криму в місті Севастополі.

З березня 1925 по травень 1929 року — токар Луганського паровозоремонтного заводу імені Жовтневої революції.

Член ВКП(б) з лютого 1926 року.

У 1929—1930 роках — член правління Луганської окружної кредитної спілки.

У 1930—1932 роках — голова правління Луганської районної колгоспної спілки (колгоспцентру), член правління Луганського районного галузевого кооперативного товариства по заготівлі зернових культур (райкоопзерно).

У 1932—1937 роках — старший майстер 11-го і 12-го прогонів новопаровозного цеху Луганського (Ворошиловградського) паровозоремонтного заводу імені Жовтневої революції. З 1933 по 1934 рік без відриву від виробництва навчався в Луганському вечірньому комуністичному університеті.

З березня 1937 року — секретарем комітету КП(б)У новопаровозного цеху Ворошиловградського паровозоремонтного заводу імені Жовтневої революції.

З кінця 1937 по 1938 рік — 2-й секретар Ворошиловградського міського комітету КП(б)У Донецької області.

У 1938—1940 роках — в.о. 1-го секретаря, 1-й секретар Краматорського міського комітету КП(б)У Сталінської області.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Краматорській виборчій окрузі № 262 Сталінської області

З лютого 1940 року — 3-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.

Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941. У 1941—1943 року — член Військової ради оперативної групи гвардійських мінометних частин Чорноморської групи військ Північно-Кавказького і Закавказького фронтів.

У червні 1943 — лютому 1944 року — в.о. 1-го секретаря (3-й секретар) Сталінського обласного комітету КП(б)У. У лютому — травні 1944 року — 3-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.

У травні 1944 — березні 1948 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У. Потім перебував на навчанні.

У вересні 1954 — жовтні 1970 року — начальник господарчого управління Міністерства внутрішніх справ (МВС) Української РСР.

Помер у жовтні 1970 року в місті Києві.

Звання

• полковий комісар
• полковник

Нагороди

• орден Леніна (22.02.1943)
• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1965)
• медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
• медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)

Джерела

• Дрожжин Михайло Іванович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 207—208.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 42.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
• Михаил Иванович Дрожжин // Краматорская правда: газета. — Краматорск, 1938. — № 115 (2205). — 22 травня. — С. 1.
• Михаил Иванович Дрожжин // Краматорская правда: газета. — Краматорск, 1938. — № 144 (2234). — 25 червня. — С. 2.
• Дрожжин Михаил Иванович, полковник, 1901 г. р. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Память народа». (рос.)
• М. І. Дрожжин: некролог // Вечірній Київ: газета. — Київ, 1970. — № 249 (8028). — 23 жовтня. — С. 4.
• Дрожжин Михаил Иванович [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)