Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Peter Gustav Lejeune Dirichlet
нім. Johann Peter Gustav Lejeune Dirichlet
Народився13 лютого 1805(1805-02-13)[1][2][…]
Дюрен, Кельн, Німеччина[4]
Помер5 травня 1859(1859-05-05)[1][2][…] (54 роки)
Геттінген, Ганноверське королівство[4]
ПохованняГеттінген
Місце проживанняФранція
Національністьнімець
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materБерлінський університет
Галузьматематика
ЗакладВроцлавський університет
Геттінгенський університет
Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
HU Berlin
Науковий ступіньPhD (Гонорис кауза)
ВчителіЖан Батист Жозеф Фур'є
Відомі учніРіхард Дедекінд
Леопольд Кронекер
Рудольф Ліпшиц
Бернгард Ріман
Едуард Гейне
Людвіг Шлефлі
Аспіранти, докторантиҐотхольд Ейзенштейн
Рудольф Ліпшиц[5]
Gustav Michaelisd[6]
Август Ефраїм Крамер[7]
Леопольд Кронекер[8]
Карл Б'єркнес[9]
Reinhold Hopped[10]
Alfred Enneperd[11]
Leon Wituskid[12]
Oscar Johann Wilhelm Röthigd[12]
Reinhold Hopped[12]
Johannes Franz Staderd[12]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Петербурзька академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Баварська академія наук
Відомий завдяки:Функція Діріхле
Принцип Діріхле
Розподіл Діріхле
Ознака Діріхле збіжності ряду
Теорема Діріхле про ряди
Теорема Діріхле про діофантові наближення
Граничні умови Діріхле
У шлюбі зRebecka Mendelssohnd
НагородиPour le Mérite

Йо́ганн Пе́тер Гу́став Лежен Діріхле́ (нім. Johann Peter Gustav Lejeune Dirichlet; 13 лютого 1805, Дюрен, Франція, зараз Німеччина — 5 травня 1859, Геттінген, Ганновер) — німецький математик, відомий значним внеском до математичний аналіз, теорію функцій комплексної змінної та теорію чисел.

Біографія

[ред. | ред. код]

Діріхле народився у вестфальському місті Дюрені у родині поштмейстера. Його предки були виходцями з бельгійського міста Рішле (Richelet), що обумовило незвичне для німецької мови прізвище. Ім'я Лежен має аналогічне походження — діда називали «молодою людиною з Рішле» (фр. le jeune de Richelet).

У 12 років Діріхле почав навчатись у гімназії в Бонні, а через 2 роки — в єзуїтській гімназії в Кьольні, де одним з його викладачів був Георг Ом.

З 1822 по 1827 рік він був домашнім вчителем в Парижі, де спілкувався з Фур'є.

1825 року Діріхле разом з Лежандром довів теорему Ферма для випадку n=5. 1827 року він на запрошення Александра фон Гумбольдта обійняв посаду приват-доцента університету Бреслау (Вроцлав). 1829 року він переїздить до Берліна, де працював безперервно 26 років, спочатку як доцент, потім, з 1831 року, як екстраординарний, а з 1839 року як ординарний професор Берлінського університету.

1831 року Діріхле одружився з Ребекою Мендельсон-Бартольді, сестрою відомого композитора Фелікса Мендельсона.

1855 року Діріхле стає спадкоємцем Гауса на посаді професора вищої математики в Геттінгенському університеті. Серед його досягнень — доведення збіжності рядів Фур'є.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Sur la convergence des series trigonometriques qui servent a representer une fonction arbitraire entre des limites donnees (Про збіжність тригонометричних рядів, що представляють довільну функцію на заданому інтервалі, 1829)
  • Beweis des Satzes, dass jede unbegrenzte arithmetische Progression, deren erstes Glied und Differenz ganze Zahlen ohne gemeinschaftlichen Factor sind, unendlich viele Primzahlen enthält (Доведення твердження про те, що довільна необмежена арифметична прогресія із цілими першим членом і кроком, що не мають спільних дільників, містить нескінченну кількість простих чисел (теорема Діріхле), 1837)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела інформації

[ред. | ред. код]
  • Дирихле П. Г. Л. О сходимости тригонометрических рядов, служащих для представления в данных пределах произвольной функции. В кн.: Разложение функций в тригонометрические ряды. Харьков, 1914. c. 1–23.
  • Дирихле П. Г. Л. Лекции по теории чисел. М.–Л., 1936.