Крвавич Дмитро Петрович
Крвавич Дмитро Петрович | |
---|---|
Крвавич Дмитро Петрович | |
Народився |
28 вересня 1926 Добромиль, Старосамбірський район, Львівська область, Україна |
Помер |
4 квітня 2005 (78 років) Львів, Україна |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Діяльність | скульптор |
Галузь | скульптура[2] |
Alma mater | Львівська національна академія мистецтв |
Вчителі | Севера Іван Васильович і Любчик Василь Олексійович |
Відомі учні | Родзевич Юрій Антонович, Когут Іван Михайлович, Можаєва Ельвіна Максимівна, Лампека Микола Геронтійович, Голяк Едуард Адольфович, Кічула Григорій Федорович, Хохряков Володимир Кузьмович, Галицький Богдан Іванович, Вакалюк Валерій Анатолійович, Ганжа Петро Олександрович і Дворник Юрій Володимирович |
Знання мов | українська[2] |
Заклад | Львівська картинна галерея, Львівська дитяча художня школа імені Олекси Новаківського і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва |
Напрямок | скульптура |
Брати, сестри | Крвавич Адам Петрович |
Нагороди | |
Премії | |
Дмитро́ Петро́вич Крва́вич (28 вересня 1926, м. Добромиль — 2 квітня 2005, Львів) — український скульптор і мистецтвознавець, Народний художник УРСР (1990). Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1972). Народний художник України. Педагог, професор Львівської академії мистецтв, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 28 вересня 1926 року у місті Добромилі Львівського воєводства (нині — Самбірського району Львівської області).
1953 року закінчив кафедру скульптури Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (майстерня Івана Севери). У 1955—1957 роках працював у завідувачем відділу скульптури Львівської картинної галереї і водночас викладав історію мистецтва у дитячій художній школі; від 1958 року — у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв): від 1962 — завідувач кафедри скульптури, від 1976 року — професор, у 1989—2001 роках — працював проректором з наукової роботи. У 1991—1994 роках лектор Українського католицького університету у Римі.
Створював станкові, монументальні та меморіальні скульптури, портрети видатних діячів української культури, історичні та ліричні композиції, пам'ятники, пам'ятні знаки, меморіальні таблиці, присвячені історичним подіям та видатним українським діячам. Основні матеріали — гіпс, штучний камінь, бронза, граніт, чавун, бетон, гальванопластика, майоліка. Учасник художніх виставок від 1954 року. Персональні відбулися у Львові у 1959 та 1986 роках.
У мистецькому доробку — понад 90 творів у тому числі — пам'ятники Іванові Вишенському (м. Судова Вишня, Львівської обл.) та у співавторстві Маркіяну Шашкевичу у с. Підлісся (1989), Михайлові Грушевському (1994) і монумент Слави на честь 25-ліття перемоги над нацизмом, встановлені у м. Львові. Окремі роботи зберігаються в Національному музеї, галереї мистецтв, Літературно-меморіальному музеї Івана Франка у Львові, у Тернопільському та Кіровоградському краєзнавчих музеях, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, а також у Луганському художньому музеї.
Досліджував творчість скульпторів, живописців, іконописців, мистецькі стилі. Брав участь в укладанні 4-го тому «Історії українського мистецтва» (К., 1969, кн. 1; 1970, кн. 2). Автор понад 85 наукових праць, а також статей у журналі «Образотворче мистецтво», зокрема «Богородиця Одигітрія з Дорогобука» (1991, № 3), «Мистецтво давнього Галича» (1999, № 1—2).
Життя митця обірвалося 4 квітня 2005 року. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 67)[3].
Роботи[ред. | ред. код]
- Пам'ятник Осипові Маковею в Яворові (1957).
- «Карпатська легенда». 1960, майоліка, 40×38×20, Національний музей у Львові[4].
- «Висока нагорода». 1961, штучний камінь, 91×75×77,5, Національний музей у Львові[4].
- Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу в селі Підлисся (1962, архітектор П. Палюх)[5].
- Пам'ятник Іванові Франку у Львові. 1964 рік. Співавтори Валентин Борисенко, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр[5].
- «Іван Вишенський». 1967, чавун, 100×40×50, Національний музей у Львові[6].
- «Мир». 1967, гіпс, 100×90×80[7].
- Пам'ятник радянським солдатам у Стрию. Співавтори скульптори Іван Самотос, Володимир Бець, архітектор П. Мельник. Споруджений 1968 року[8] (є також версії про 1965—1966[9] і про 1967 роки[7]).
- «Новатор» (1967, майоліка, 66×30×25)[7].
- «Бригадир» (1968, кована мідь, 50×30×25)[7].
- «Признання» (1968, теракота, 40×45×30)[7].
- Пам'ятник радянським солдатам, партизанам і підпільникам, загиблим у німецько-радянській війні у місті Камінь-Каширський (1969, співавтори архітектор Анатолій Консулов, скульптор Богдан Романець)[5].
- Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил на вулиці Стрийській у Львові (1969—1970, граніт, базальт, бронза). Співавтори скульптори Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков, архітектори Аполлон Огранович і Мирон Вендзилович. Роботу відзначено 1972 року Державною премією УРСР імені Шевченка, а 1974 року — золотою медаллю імені Грекова Академії мистецтв СРСР[10].
- «Весна» (1971, гальванопластика, 43×69×21, Львівська галерея мистецтв)[4].
- Пам'ятник Степанові Тудору в селі Пониква (1972[5].
- «Олександр Матросов» (1975, тонований гіпс, 76×60×46)[11].
- Портрет шахтаря шахти № 1 «Великомостівська», депутата Верховної Ради УРСР П. В. Мичака (1977, тонований гіпс, 58×30×37)[12].
- Пам'ятник Степанові Тудору на площі Маланюка у Львові. Бронзове погруддя на високому постаменті встановлене 1979 року. Архітектор Мирон Вендзилович[5]. Демонтований 7 вересня 2016 року[13].
- Пам'ятник Йоні Якіру в Золочеві (1980, архітектор Михайло Федик)[5].
- Меморіальна таблиця Іванові Франку на площі Вічевій, 1 у Львові (1981, архітектор Михайло Федик)[10].
- Декоративні скульптурні композиції при вході до будинку культури в Тюмені (не пізніше 1980, метал)[14].
- Портрет майстра спорту Мирона Крохмального (1981, тонований гіпс, 50×26×28)[15].
- Пам'ятник загиблим землякам у селі Долиняни Городоцького району (1983, архітектор Михайло Федик)[5].
- Портрет полковника В. М. Горєлова (1985, тонований гіпс, 68×43×37)[16].
- «Іван Франко» (1986, тонований гіпс, 45×45×30)[17].
- Копії скульптур XVIII століття з аттику Бучацької ратуші, виконані львівськими скульпторами під керівництвом Дмитра Крвавича заради порятунку оригінальних скульптур авторства Іоана Пінзеля. Оригінали зберігатимуть в музеї, а копії прикрасили ратушу, якій повертають вигляд, наближений до історичного.
-
Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові
-
Меморіальна таблиця Іванові Франку на площі Вічевій у Львові
-
Пам'ятник Степанові Тудору на площі Маланюка у Львові
Праці[ред. | ред. код]
- Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. 236 (CCXXXVI).
- Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2003. — Т. 1. — 256 с. — ISBN 966-603-202-3 (в м. опр.). — ISBN 966-603-203-1.
- Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2004. — Т. 2.
- Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 т. — Львів: Світ, 2005. — Т. 3. — 286 с. + 80 вкл. ISBN 966-603-202-3; 966-603-205-8 (ч. 3).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 60. — 416 с.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 369—370. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — Москва : Советский художник, 1980. — С. 26. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 26; Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 24.
- ↑ а б в г д Художники Львова. Проспект… — С. 24, 33.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 32.
- ↑ Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 23.
- ↑ а б Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989.
- ↑ Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 13.
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 48; Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 14.
- ↑ Юрій Герун (7 вересня 2016). У Львові демонтували пам'ятник радянському письменнику Тудору. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 30 квітня 2023.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 14.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 8.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.
Джерела[ред. | ред. код]
- Галайчак Т. Ю. Крвавич Дмитро Петрович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 310. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Крвавич Дмитро Петрович [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Дмитро Крвавич. Каталог виставки. Львів, Облполіграфвидав, 1986 [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Б. М. Горинь. Крвавич Дмитро Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 272 с.
|
- Народились 28 вересня
- Народились 1926
- Уродженці Добромиля
- Померли 4 квітня
- Померли 2005
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівської національної академії мистецтв
- Працівники Львівської національної галереї мистецтв
- Викладачі Львівської художньої школи
- Викладачі Львівської національної академії мистецтв
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати Шевченківської премії 1972 року
- Випускники Самбірського педучилища
- Українські скульптори
- Скульптори Львова
- Українські мистецтвознавці
- Автори Енциклопедії сучасної України